Рішення

від 14.01.2014 по справі 919/1329/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року справа № 919/1329/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Даккар»

(пр. Нахімова, 11, м. Севастополь, 99011)

до приватного підприємства «Рекламне агентство «Спартак»

(вул. Гоголя, 30, м. Севастополь, 99007)

про стягнення 9600,00 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Степаненко О. Б., довіреність від 28.10.2013;

від відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даккар» (далі - позивач, ТОВ «Даккар») звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до приватного підприємства «Рекламне агентство «Спартак» (далі - відповідач, ПП «РА «Спартак») про стягнення 9600,00 грн, з яких: невикористана сума попередньої оплати - 8000,00 грн; неустойка - 1600,00 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на положення Цивільного та Господарського кодексів України, обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо виконання робіт, обумовлених договором на виготовлення продукції від 17.04.2013.

Ухвалою суду від 15.11.2013 позовна заява ТОВ «Даккар» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Водночас, у судовому засіданні, яке відбулось 05.12.2013, керівник відповідача повністю визнав наявну заборгованість перед позивачем у розмірі 8000,00 грн та зобов'язався здійснити її погашення у найкоротший строк. За таких обставин, у зв'язку з можливістю мирного врегулювання спору між сторонами, судом було оголошено перерву у засіданні суду до 14.01.2014.

Відповідач явку представника у судове засідання 14.01.2014 не забезпечив, про причини неявки не поінформував.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України, у відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

17.04.2013 між ПП «РА «Спартак» (Виконавець) та ТОВ «Даккар» (Замовник) був укладений договір з виготовлення продукції (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу з виготовлення вивіски зі світловими буквами «HOTEL» на умовах, викладених в цьому договорі та у макетах, що додаються до цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Виконавець зобов'язався виконати роботу, обумовлену цим договором, зі своїх матеріалів, протягом 15 робочих днів.

Вартість робіт визначається відповідно до калькуляції Виконавця та фіксується у рахунках-фактури. Оплата за цим Договором здійснюється шляхом готівкового або безготівкового розрахунку на підставі виставлених Виконавцем та прийнятих до оплати Замовником рахунків-фактури (пункти 2.1, 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору закінчення робіт за цим Договором оформлюється актом приймання-здавання робіт.

Строк виконання замовлення 15 робочих днів, з моменту надходження попередньої оплати від виконавця (пункт 6.3 Договору).

Пунктом 11.1 Договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до виконання Сторонами своїх зобов'язань.

17.04.2013 відповідачем був виставлений позивачу рахунок №18 на попередню оплату замовленої за Договором роботи вартістю 8000,00 грн /арк.с. 43/.

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач перерахував відповідачеві передоплату у розмірі 8000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2013 №99 та довідкою банку про виконання цього платіжного документа /арк.с. 12, 42/.

Проте, ПП «РА «Спартак» у визначені Договором строки роботи з виготовлення вивіски зі світловими буквами «HOTEL» не виконав, у зв'язку з чим, 31.05.2013 позивач звернувся до відповідача з проханням узгодити строки виконання робіт або повернути суму попередньої оплати у розмірі 8000,00 грн /арк.с. 13/.

Листом від 10.06.2013 відповідач відповів на вказане звернення позивача, зазначивши про готовність виконати роботи по виготовленню зовнішньої реклами до 14.06.2013, або у разі невиконання своїх зобов'язань у цей строк повернути до 18.06.2013 отримані грошові кошти у розмірі 8000,00 грн.

Але, невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором по виготовленню рекламної продукції, а також залишення ним без виконання вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати, і стало причиною звернення ТОВ «Даккар» до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

За своєю правовою природою договір від 17.04.2013, укладений між сторонами, є договором підряду, правовідносини за яким регулюються главою 61 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною першою статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За умовами укладеного між сторонами Договору відповідач зобов'язався виконати роботи протягом 15 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати від замовника.

Відтак, оскільки попередня оплата була здійснена позивачем 30.04.2013, відповідач повинен був здійснити роботи до 27.05.2013 включно.

За приписами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів виконання робіт, обумовлених Договором, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань щодо виготовлення обумовленої Договором продукції та передання їх у встановленому порядку позивачу.

Відповідно до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

В силу статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як вже зазначалось раніше, 31.05.2013 позивач звертався до відповідача з проханням узгодити строки виконання робіт або повернути грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. Відповідач погодився з вимогами позивача та зобов'язався у разі невиконання ним до 14.06.2013 відповідних підрядних робіт повернути у строк до 18.06.2013 суму попередньої оплати, що, за висновком суду, свідчить про домовленість сторін припинити зобов'язання за Договором з 18.06.2013.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї законодавчої норми застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (частина третя статті 1212 ЦК України).

Звертаючи увагу, що на виконання умов Договору позивачем на користь ПП «РА «Спартак» була здійснена попередня оплата у розмірі 8000,00 грн, але останнім відповідні підрядні роботи на вказану суму передоплати виконані не були, ураховуючи факт припинення з 18.06.2013 правовідносин за Договором, грошові кошти у заявленому позивачем розмірі підлягають поверненню.

Відтак, суд визнає правомірними вимоги позивача про стягнення з ПП «РА «Спартак» суми невикористаної попередньої оплати у розмірі 8000,00 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у розмірі 1600,00 грн за період з 24.05.2013 по 04.07.2013.

За приписами статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень статті 551 ЦК України розмір неустойки, предметом якої є грошова сума, встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що за порушення строків виготовлення Виконавець виплачує Замовнику штрафну неустойку у розмірі 0,5% вартості простроченого виробу, за кожен день прострочки.

Як встановлено судом, за умовами Договору відповідач зобов'язався виконати замовлені позивачем підрядні роботи вартістю 8000,00 грн не пізніше 27.05.2013. При цьому, докази виконання цього обов'язку станом на день припинення правовідносин за Договором (18.06.2013) в матеріалах справи відсутні.

Відтак, суд визнає, що датою початку періоду, протягом якого позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки у розмірі 0,5% вартості простроченого виробу за кожен день прострочення, є 28.05.2013, а датою закінчення цього періоду - день, що передує моменту закінчення правовідносин сторін за Договором, тобто 17.06.2013.

За розрахунком суду, розмір неустойки за період прострочення виготовлення відповідачем рекламної продукції за Договором (з 28.05.2013 по 17.06.2013) складає 840,00 грн (8000,00 грн*0,005*21 день прострочення).

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 1600,00 грн підлягають задоволенню частково в сумі 840,00 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Даккар» до приватного підприємства «Рекламне агентство «Спартак» про стягнення 9600,00 грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Рекламне агентство «Спартак» (вул. Гоголя, 30, м. Севастополь, 99007; ідентифікаційний код 37703628) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Даккар» (пр. Нахімова, 11, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 37554930) невикористану суму попередньої оплати у розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч грн 00 коп.), неустойку у розмірі 840,00 грн (вісімсот сорок грн 00 коп.) а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1584,29 грн (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири грн 29 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 20.01.2014.

Суддя О.М.Архипенко