Рішення

від 21.04.2009 по справі 905-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

905-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2009Справа №2-22/905-2009

За позовом –   ТОВ «K-TRADE LTD»,  01042, м. Київ,  провулок Новопечерський, 5

до відповідача – ТОВ «Куллайн», м. Сімферополь,  вул. Б. Куна, 19, к. 148;                               м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 8, офіс 1

про стягнення 43946,82 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача –    не з'явився    

Від відповідача –  не з'явився    

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «K-TRADE LTD» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Куллайн», просить суд стягнути з відповідача 43946,82 грн., у тому числі: сума основного боргу у розмірі 35616,90 грн., пеня – 4124,92 грн., 3% річних – 646,55 грн. та індекс інфляції – 3558,45 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договорами оренди № 0111-С14 від 01 листопада 2006 року та № 1502-С15 від 15 лютого 2007 року, не здійснював обов'язкових платежів щодо оплати  орендної плати,  оплати відшкодування вартості охорони,  спожитої електроенергії, теплової енергії та водопостачання.

Позивач в судове засідання не з'явився, 16 квітня 2009 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи у відсутність представника позивача. Крім того, позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався  в порядку   ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, суд вважає, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, у зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу  в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

01 листопада 2006 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди приміщень (нерухомого майна) № 0111-С14, відповідно до  п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: складські приміщення літера Р (1) загальною площею 465,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 172, яке належить  орендодавцю на праві власності.

Розділом 3 договору встановлено, що орендна плата становить 3187,30 грн. разом із ПДВ та не включає оплату спожитої електричної енергії, спожитих тепло енергії та водопостачання та інших витрат на утримання будівлі та прилеглої території.

Крім того, розділом 3 передбачений обов'язок орендаря оплачувати щомісячно вартість електричної енергії, спожитих тепло енергії та водопостачання та інших витрат на утримання будівлі та прилеглої території.

Пунктом 9.3. договору встановлено, що орендар у випадку прострочення оплати орендних платежів, сплачує орендодавцю пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

01 листопада 2006 року між сторонами підписаний акт приймання – передачі нежитлових приміщень, а.с. 19.

30 березня 2007 року сторонами підписали додаткову угоду  до договору  № 0111-С14 від 01 листопада 2006 року, відповідно до  умов якої сторони збільшили розмір орендної плати та встановили її – 4773,98 грн. разом з ПДВ, та продовжили строк дії договору до 31 січня 2009 року включно.

20 серпня 2008 року сторони підписали акт приймання – передачі нежитлових приміщень, а.с. 22, відповідно до якого оренда передав, а орендодавець  прийняв з строкового платного, цільового користування нежитлове приміщення загальною площею 465,3 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 172.

15 лютого 2007 року  між сторонами був укладений договір оренди приміщень (нерухомого майна) № 1502-С15,    відповідно до  п. 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: складські приміщення літера Н (1) загальною площею 105,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 172, яке належить  орендодавцю на праві власності.

Розділом 3 договору встановлено, що орендна плата становить 1600,00 грн. разом із ПДВ та не включає оплату спожитої електричної енергії, спожитих тепло енергії та водопостачання та інших витрат на утримання будівлі та прилеглої території.

Крім того, розділом 3 передбачений обов'язок орендаря оплачувати щомісячно вартість електричної енергії, спожитих тепло енергії та водопостачання та інших витрат на утримання будівлі та прилеглої території.

Пунктом 9.3. договору встановлено, що орендар у випадку прострочення оплати орендних платежів, сплачує орендодавцю пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

15 лютого 2007 року між сторонами підписаний акт приймання – передачі нежитлових приміщень, а.с. 29.

30 березня 2007 року сторонами підписали додаткову угоду  до договору  № 1502-С15 від 15 лютого 2007 року, відповідно до  умов якої сторони збільшили розмір орендної плати та встановили її – 1920,00 грн. разом з ПДВ, та продовжили строк дії договору до 31 січня 2009 року включно.

20 серпня 2008 року сторони підписали акт приймання – передачі нежитлових приміщень, а.с. 32, відповідно до якого оренда передав, а орендодавець  прийняв з строкового платного, цільового користування нежитлове приміщення загальною площею 105,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Крилова, 172.

Однак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків щодо оплати обов'язкових платежів, відповідно до умов договору, за період з березня 2008 року по серпень 2008 року у відповідача виникла заборгованість з оплати орендної плати, спожитої електричної енергії, спожитих теплової енергії та водопостачання та інших витрат у розмірі 35616,90 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  35616,90 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 4124,92 грн., 3% річних – 646,55 грн. та індекс інфляції – 3558,45 грн.

Слід зауважити, що пунктами 9.3. договорів встановлено, що орендар у випадку прострочення оплати орендних платежів, сплачує орендодавцю пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  24 квітня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з ТОВ «Куллайн» (м. Сімферополь,  вул. Б. Куна, 19, к. 148;                               м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 8, офіс 1,  рахунок № 26008054672300 в АКІБ «УкрСибБанк» м. Харків, ЄДРПОУ 34582462) на користь ТОВ «K-TRADE LTD» (01042, м. Київ,  провулок Новопечерський, 5, рахунок № 260030055829в Київській регіональній дирекції ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 20055687)  43946,82 грн., у тому числі: сума основного боргу у розмірі 35616,90 грн., пеня – 4124,92 грн., 3% річних – 646,55 грн. та індекс інфляції – 3558,45 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Куллайн» (м. Сімферополь,  вул. Б. Куна, 19, к. 148;                               м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 8, офіс 1,  рахунок № 26008054672300 в АКІБ «УкрСибБанк» м. Харків, ЄДРПОУ 34582462) на користь ТОВ «K-TRADE LTD» (01042, м. Київ,  провулок Новопечерський, 5, рахунок № 260030055829в Київській регіональній дирекції ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 20055687) 439,47 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Куллайн» (м. Сімферополь,  вул. Б. Куна, 19, к. 148;                               м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 8, офіс 1,  рахунок № 26008054672300 в АКІБ «УкрСибБанк» м. Харків, ЄДРПОУ 34582462) на користь ТОВ «K-TRADE LTD» (01042, м. Київ,  провулок Новопечерський, 5, рахунок № 260030055829в Київській регіональній дирекції ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 20055687) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.