Рішення

від 28.04.2009 по справі 1167-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1167-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

28.04.2009Справа №2-22/1167-2009

За позовом – ТОВ «Кримнафтапостачання», м. Сімферополь, вул. Глинки, 72а

До відповідача – ПП «ВЕК», м. Білогірськ, вул. Мостова, 1а

Про стягнення 25535,89 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача –    Савченко В.А., представник, дов від 21 квітня 2008 року  

Від відповідача –  не з'явився

Обставини справи:

Позивач –  ТОВ «Кримнафтапостачання» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПП «ВЕК», просить суд стягнути з відповідача  25535,89 грн. боргу, у тому числі: 18836,00 грн. основного боргу, 1883,60 грн. штрафу, 4184,64 грн. індексу інфляції та 631,65 грн. – 3% річних, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач  у порушення умов договору поставки, не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався  в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

01 серпня 2008 року між позивачем (продавець) та покупцем (покупець) укладений договір № 67, відповідно до п. 1.1. продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити ПММ.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що покупець зобов'язаний  своєчасно оплатити поставлене паливо.

Пунктом 5.4.  договору встановлено, що у випадку  невиконання або неналежного  виконання зобов'язань  за даним договором, винна сторона  виплачує іншій стороні штраф у розмірі 10% від загальної суми  невиконаних зобов'язань.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу МПП на суму 19269,00 грн., що підтверджується накладною № 0100 від 16 січня 2008 року та довіреністю ЯОЗ № 752561 від 04 січня 2008 року, а.с. 11.

Як вказує позивач, на момент поставки товару за    № 0100 від 16 січня 2008 року за відповідачем існувала переплата  у розмірі 433,00 грн.

Таки чином, сума боргу склала 18836,00 грн.

Крім того, між сторонами був складений та підписаний акт звірки за період з 01 серпня 2008 року по 04 серпня 2008 року, а.с. 12, відповідно до якого сторони встановили наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 18836,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 18836,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1883,60 грн. штрафу, 4184,64 грн. індексу інфляції та 631,65 грн. – 3% річних.

Слід зауважити, що право позивача на нарахування штрафу передбачено п. 5.4. договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  30 квітня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з ПП «ВЕК» (м. Білогірськ, вул. Мостова, 1а, рахунок № 26000301477657 в КФ ВТБ Банк, МФО 384618, ЄДРПОУ 25153408) на користь ТОВ «Кримнафтапостачання» (м. Сімферополь, вул. Глинки, 72а, рахунок № 26003313041 в СФ АКБ МТБ, МФО 384748, ЄДРПОУ 31883762)  25535,89 грн. боргу, у тому числі: 18836,00 грн. основного боргу, 1883,60 грн. штрафу, 4184,64 грн. індексу інфляції та 631,65 грн. – 3% річних.

3.          Стягнути з ПП «ВЕК» (м. Білогірськ, вул. Мостова, 1а, рахунок № 26000301477657 в КФ ВТБ Банк, МФО 384618, ЄДРПОУ 25153408) на користь ТОВ «Кримнафтапостачання» (м. Сімферополь, вул. Глинки, 72а, рахунок № 26003313041 в СФ АКБ МТБ, МФО 384748, ЄДРПОУ 31883762) 255,36 грн.

4.          Стягнути з ПП «ВЕК» (м. Білогірськ, вул. Мостова, 1а, рахунок № 26000301477657 в КФ ВТБ Банк, МФО 384618, ЄДРПОУ 25153408) на користь ТОВ «Кримнафтапостачання» (м. Сімферополь, вул. Глинки, 72а, рахунок № 26003313041 в СФ АКБ МТБ, МФО 384748, ЄДРПОУ 31883762) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.           Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.