Рішення

від 21.04.2009 по справі 1232-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1232-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2009Справа №2-15/1232-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства Завод «Керамзит» (21022, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 28,  ідентифікаційний код 05513419)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 58, ідентифікаційний код 36070753)

Про стягнення 118013,64  грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Кудельський А.А., довіреність № 10/01 від 10.01.2008 р., у справі

Від відповідача – Джемалєдінова Л.Ю., довіреність б/н від 18.03.2009 р., у справі

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство Завод «Керамзит» звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства  «Пальміра Трест» про стягнення 118013,64 грн., в тому числі 110460,00 грн. основного боргу, 7553,64 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.03.2009 р. позовна заява прийнята до розгляду, призначений розгляд справи № 2-9/1232-2009.

Резолюцією Заступника  Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я.  у зв'язку із хворобою судді Пєтухової Н.С., справа № 2-9/1232-2009 була передана в провадження судді Господарського суду АР Крим І.А. Іщенко, справі привласнений номер № 2-15/1232-2009.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.04.2009 р. справа була прийнята у провадження судді ГС АР Крим І.А. Іщенко.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 21.04.2009 р. було замінено відповідача у справі Відкрите акціонерного товариства «Пальміра Трест» належним в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест».

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки  № 1/15-10-08 від 15.10.2008 р. щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі  110460,00  грн., що стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства Завод «Керамзит» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 76860,00 грн. основного боргу за поставлений товар та 24100,00 грн. вартості послуг Укрзалізниці.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти збільшення розміру позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За такими обставинами суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, а таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

15.10.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством Завод «Керамзит»  (Продавець) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест»  (Покупець)  був укладений договір № 1/15-10-08 (а.с.  10-13).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, передати у власність Покупцеві товари, визначені в пункті 1.2 цього Договору (товар), а Покупець – прийняти та оплатити товар.

Товаром за даним договором є гравій керамзитовий. Одиницею товару за цим Договором є один метр кубічний. (пункт 1.2 Договору)

В пункті 1.3. договору зазначено, постачальник зобов'язується у порядку та на умовах визначених цим договором, поставляти покупцеві товар партіями. На кожну партію товару окремо, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати поставки цієї партії товару, складається специфікація, що є невід'ємною частиною цього договору, в якій зазначається фракційний склад товару, його кількість, вартість одиниці товару та загальна вартість партії товару.

Так, на виконання вказаного пункту договору 15  жовтня 2008 року між  сторонами  укладено   специфікацію  №   1   до договору № 1/15-10-08 в якій сторони погодили вартість товару, кількість, реквізити поставки :

-    власник товару ВАТ «Пальміра Трест»

-    вантажоодержувач СПД Ріхтер А.П.

-   адреса вантажоодержувача АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60-років Жовтня 26, кв. № 96

-    станція вантажоодержувача ст. Сімферополь вантажний.

Відповідно до пункту 4.1. договору № 1/15-10-08 від 15 жовтня 2008 року розрахунки за договором здійснюються наступним чином :

-    грошову суму у розмірі  100% ( сто відсотків)  вартості партії товару, поставку якої сторони погодили відповідною специфікацією до цього договору, покупець сплачує продавцю на протязі  14 ( чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки цієї партії товару та виставлення продавцем   покупцю   відповідного   рахунку   фактури   на   цю   партію товару.

Згідно з пунктом 2.3 Договору датою поставки товару вважається дата штемпеля станції-відправника у відповідній  товарно-транспортній накладній. Датою приймання товару вважається дата штемпеля станції-одержувача у відповідній товаротранспортній накладній.

Ціна за одиницю товару – 1куб.м визначається у національній валюті – гривнях та складається з вартості товару на умовах «EXW-склад Продавця» та вартості витрат Продавця по поставці товару на умовах СРТ (відповідно пункту 2.1 цього Договору та «Інкотермс-2000»).

Строк дії вказаного договору встановлений розділом 9 Договору та становить з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання вимог вказаного Договору  позивачем було поставлено відповідачу відповідний товар, про що свідчать додані до матеріалів справи видаткова накладна № РН-0002523 від 28.10.2008 р., квитанція про приймання вантажу (а.с. 19, 21).

Відповідно до квитанції про приймання вантажу за № 33383157 на маршрут або групу вагонів міститься штемпель станції відправлення та дата приймання вантажу до перевезення – 28.10.2008 р.

Видаткова накладна була виписана на суму 110460,00 грн., в тому числі 64050,00 грн. вартості товару, 28000,00 грн. вартості послуг залізниці, 18410,00 – податок на додану вартість.

Проте, відповідачем не була сплачена вартість поставленого товару в обумовлений Договором термін та в повному обсязі, чим самим порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства Завод «Керамзит»  з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 76860,00 грн. основного боргу за поставлений товар та 24100,00 грн. вартості послуг Укрзалізниці.

Як вбачається з квитанції Укрзалізниці про приймання вантажу № 33383157 провізна плата становить 24100,00 грн.

Судом вказана заява була задоволена, подальший розгляд справи здійснювався в межах вказаних позовних вимог.  

Отже позивач просить суд стягнути з відповідача 76860,00 грн. вартості товару (з ПДВ) та 24100,00 грн. послуг Укрзалізниці, що разом становить 100960,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем Відкритим акціонерним товариством Завод «Керамзит» виконано своє зобов'язання за договором,  поставлений відповідний товар.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест» за поставлений товар  за договором № 1/15-10-08 від 15.10.2008 р. становить 100960,00  грн.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання  оплати поставленого позивачем товару в розмірі 100960,00 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

          Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються  відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Трест» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 58, ідентифікаційний код 36070753) на користь Відкритого акціонерного товариства Завод «Керамзит» (21022, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 28,  ідентифікаційний код 05513419, р/р 26008002316583 МФО 302720 в філії ЗАТ «ОТП банк» м. Вінниця)  100960,00 грн. заборгованості,  1009,60 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.