Рішення

від 29.04.2009 по справі 1277-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1277-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

29.04.2009Справа №2-22/1277-2009

За позовом – Приватного підприємства «КП «АГРО-СВ», м. Сімферополь, вул. Радищева 88, кв. 69  

до відповідача - Фізичної особи - підприємця Яворського Валентина Станіславовича, с. Червоне Сакського району, вул. Комсомольська, 15

про визнання договору дійсним та визнання права власності

Суддя Калініченко А.А.

Секретар судового засідання Кузьмицька Г.В.

                                                                   представники:

від позивача – Волін С.А., паспорт ЕЕ 367958, директор.

від відповідача – Яворський В.С., паспорт   ЕТ 071109.

          Обставини справи:

Позивач - Приватне підприємство «КП «АГРО-СВ», м. Сімферополь звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи - підприємця Яворського Валентина Станіславовича, с. Червоне Сакського району, та просив суд визнати договір купівлі-продажу №04/10 від 01 червня 2006 року між сторонами по справі дійсним; визнати право власності Приватного підприємства «КП «АГРО-СВ» на об'єкт нерухомості, який розташований на землях запасу за мережами населених пунктів північніше с Червоне по вул. Шосейна на території Оріховської ради Сакського району, кадастровий № 01:243:852:00:10:001:0673.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу у зв'язку з відсутністю на моменту укладення договору правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомості, що є предметом договору купівлі-продажу №04/10 від 01 червня 2006 року.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що групу інвентарних об'єктів зернотоку він придбав під час перебування у шлюбі із Яворською Л.В., отже вони є спільною сумісною власністю подружжя, однак відповідач нотаріально посвідченої згоди своєї дружини на відчуження майна не отримував.

          Розгляду справи відкладався в порядку статті 77 ГПК України.

          У судовому засіданні було оголошено перерву до 29 квітня 2009 року до 11 год. 40 хв.

          Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

          01 червня 2006 року між фізичною особою – підприємцем Яворським Валентином Станіславовичем (продавець) та Приватним підприємством «КП «АГРО-СВ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №04/10.

          Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупця майно, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити, предметом цього договору є група інвентарних об'єкті зернотоку загальною площею 5030,3 кв. м. (одноповерхові будівлі: літер А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М) і технічний майданчик, площею 6048 кв. м., розташовані за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна.

          Згідно пунктів 2.1, 2.2., 2.3. договору продажна ціна майна визначена угодою сторін  та складає 100000,0 грн., покупець здійснив повний розрахунок з продавцем на підставі попереднього договору №03/10 від 03.10.2005 р., сторони стверджують, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням продавцем умов попереднього договору №03/10 від 03.10.2005 р., пеня складає 26500 грн., строк її сплати – 30 днів з моменту підписання цього договору.

          Платіжним дорученням №18 від 04.10.2005 р. ПП «КП «АГРО-СВ» перерахувало відповідачу 100000 грн., в той час як ФОП Яворський В.С. передав об'єкти зернотоку позивачу за актами приймання-передачі основних засобів від 03 червня 2006 року.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

          Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

          Статтею 1011 ЦК України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

          Відповідно до статті 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

          Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладався попередній договір №03/10 від 03.10.2005 р, який у встановленому порядку сторонами не розірвався, є чинним на момент розгляду спору.

          Згідно пункту 1.1., 1.2. цього договору ФОП Яворський В.С. зобов'язався придбати майно зазначене в п.1.2. договору та передати його у власність ПП «КП «АГРО-СВ» шляхом підписання договору купівлі-продажу та актів приймання-передачі майна. Передачі підлягають інвентарні об'єкти зернотоку загальною площею 5030,3 кв. м. (одноповерхові будівлі: літер А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М) і технічний майданчик, площею 6048 кв. м., розташовані за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна.

          З пояснень сторін, рішення Господарського суду АР Крим від 19.05.2006 р. у справі №2-30/8453-2006 за позовом ФОП Яворського В.С. до БСК «Саки», КРП «Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та спонукання зареєструвати нерухоме майно вбачається, що об'єкти зернотоку були придбані відповідачем у БСК «Саки» за кошти позивача, які були перераховані відповідачеві платіжним дорученням № Платіжним дорученням №18 від 04.10.2005 р.

          Крім того, оформлення права власності на об'єкти зернотоку, а також оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій ці об'єкти розташовані проводилось за рахунок ПП «КП «АГРО-СВ», про свідчить факт знаходження оригіналів правовстановлюючих документів, зокрема договору оренди земельної ділянки від 08.07.2008 р. та доданих до нього документів (а.с. 29), Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.06.2006 р. (а.с. 26) у позивача.

          Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не ставився до об'єктів зернотоку як до таких, що знаходяться у його власності, про що свідчить договір оренди окремих об'єктів зернотоку, укладений між сторонами 01 липня 2006 року, актом від 14 червня 2006 року (а.с. 72).

          За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами попередній договір №03/10 від 03.10.2005 р, договір №04/10 від 01 червня 2006 року фактично приховують комісійні правовідносини, що виникли між сторонами, за якими ФОП Яворський В.С. діяв як комісіонер в інтересах ПП «КП «АГРО-СВ», під час придбання об'єктів зернотоку у БСК «Саки».

          Відповідно до статті 1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

          Таким чином, реєстрація права власності на об'єкти зернотоку за ФОП Яворський В.С. має формальним характер, оскільки фактично право власності на об'єкти зернотоку виникло саме у ПП «КП «АГРО-СВ».

          Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          З урахуванням викладеним вище обставин, господарський суд вважає позовні вимоги ПП «КП «АГРО-СВ» про визнання права власності на об'єкти зернотоку такими, що підлягають задоволенню.

          В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу №04/10 від 01 червня 2006 року, оскільки як зазначено вище, цей документ лише опосередковує передачу майна від комісіонера до комітента та не є договором купівлі-продажу об'єкту нерухомості у розумінні статті 655 ЦК України.

          ПП «КП «АГРО-СВ» заявлене клопотання щодо вжиття заходів по забезпеченню позову в порядку статтей 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на майно комплексу зернотоку реєстраційним номер 14983517 за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна.

          Вряховуючи те, що правовстановлюючі документі на спірний об'єкт та земельну ділянку під ним оформлені на ФОП Яворського В.С. що надає йому можливість провести відчуження об'єктів зернотоку, господарський суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову і накласти арешт на майно комплексу зернотоку до моменту набуття цим рішенням законної сили.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

Крім того, відповідно до абз. «а» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ставка державного мита із заяв, що подаються до господарських  судів, із заяв майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів   громадян   і   не  більше 1500  неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян.

Враховуючи те, що вартість майна, яке є предметом визнання права власності становить 84780,00 грн., 1% відсоток від  суми позову – 847,80 грн., що є розміром державного мита, яке повинно було бути сплачено позивачем при  поданні даного позову.

Однак, враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути несплачене державне мито у розмірі 847,80 грн. з відповідача у дохід державного бюджету України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30 квітня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати право власності Приватного підприємства «КП «АГРО-СВ» (95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Радіщева 88, кв. 99  код ЄДРПОУ 32541838 ) на комплекс обєктів зернотоку, розташований за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна, а саме: літ «А» площею 43,21 кв.м., літ «Б» площею 48 кв.м., літ «В» площею 25,6 кв. м., літ «Г» площею 12,6 кв.м., літ «Д» площею 1092 кв.м., літ «Е» площею 1530 кв.м., літ «Ж» площею 817 кв.м., літ «З» площею 9,6 кв.м., літ «И» площею 591,5 кв.м., літ «К» площею 654,5 кв.м., літ «Л» площею 200 кв.м., літ «М» площею 6,35 кв.м., технічна площадка площею 6048,0 кв.м.

3.          Стягнути з Фізичної особи - підприємця Яворського Валентина Станіславовича (с. Червоне Сакського району, вул. Комсомольська, 15, банківські реквізити невідомі, ІНН 2171010990)  на користь Приватного підприємства «КП «АГРО-СВ» (м. Сімферополь, вул. Радищева 88, кв. 69, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 32541838) 85,00 грн. державного мита.   

4.          Стягнути з Фізичної особи - підприємця Яворського Валентина Станіславовича (с. Червоне Сакського району, вул. Комсомольська, 15, банківські реквізити невідомі, ідент. № 2171010990) до державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 847,80 грн. несплаченого державного мита.

5.          Накласти арешт на майно комплексу зернотоку, яке розташоване за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна, до моменту набрання цим рішенням законної сили.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.