Рішення

від 14.05.2009 по справі 1/58-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/58-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "14" травня 2009 р.                                                       по справі  № 1/58-50

За позовом Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі філії ЗАТ "ОТП Банк" у м. Луцьку

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ресурсна компанія"

про стягнення 138 345,18 грн.

                                                                                                          Суддя  Гончар М.М.

                 Представники сторін:

від позивача: Шульженко І.С, довір. від 13.10.2008 року

від відповідача: Джемесюк І.Ю. - директор, Панова О.В., заст. директора з фінансових питань

06.05.2009 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 08.05.2009 року для подачі відповідачем письмових пояснень по суті позовних вимог.

08.05.2009 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 14.05.2009 року для врегулювання вимог щодо стягнення пені.

Суть спору: позивач –закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" в особі філії ЗАТ "ОТП Банк" у м. Луцьку просить суд  стягнути з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ресурсна компанія"  138 345 грн. 18 коп., з них 85 248 грн. 01 коп. заборгованості, згідно договору № ЕL-SME А00/003/2006 від 12.09.2006 року, 38549 грн. 97 коп. заборгованості за несплачені відсотки та 14 547 грн. 20 коп. пені.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір про надання кредиту № EL-SME A00\003\2006 від 12.09.2006 року з додатками (а.с.10-12); договір застави обладнання № РЕ-SME A00\004\2006 від 11.09.2006 року з додатком (а.с.16-18); вимогу про дострокове стягнення боргових зобов'язань за кредитним договором № EL-SME A00\003\2006 від 12.09.2006 року (а.с.15).

                Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав основну та заборгованість по відсотках, в задоволенні пені просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, господарський суд, -

в с т а н о в и в :

          12 вересня 2006 року між акціонерним комерційним банком "Райффайзен Україна" (правонаступником якого є закрите акціонерне товариство "ОТП Банк"), "Банк", та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ресурсна компанія", "Позичальник", було укладено договір про надання кредиту № ЕL-SME А00/003/2006, згідно якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в сумі 54300 дол.США, зі сплатою 13,5% річних. За умовами договору строк дії кредиту  встановлений до 10.09.2009 року.

          Позивач на виконання умов договору  12.09.2006 року надав позичальнику  - ТзОВ "Українська ресурсна компанія"  54300 дол. США на придбання обладнання, згідно договору купівлі - продажу № 1-02/08/06 від 02.08.2006 року, укладеного  з ТзОВ "Алюмінієві системи плюс".

              Пунктами 1.4.1.1. та 1.4.1.2. кредитного договору від 12.09.2006 року передбачено, що проценти за користування кредитами нараховуються щомісячно виходячи з наступного: фактичної суми заборгованості по кредитах, календарної кількості днів в році, річна відсоткова ставка становить 13.5% річних, враховується день видачі кредиту, день погашення кредиту (або його частини) не враховується, враховуються всі (календарні) дні користування кредитом. Позичальник самостійно сплачує банку проценти за користування кредитом в термін визначений додатком  №1 до договору .

       За несвоєчасне погашення кредиту/або його частини, плати (відсотків, комісій) за користування кредитом/або його частини у встановлені терміни, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 % від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день.  

12 вересня 2006 року між акціонерним комерційним банком "Райффайзен Україна" (правонаступником якого є закрите акціонерне товариство "ОТП Банк"), "Заставодержатель", та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ресурсна компанія", "Заставодавець" було укладено договір застави обладнання № РЕ-SME A00\004\2006.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

          Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов'язаннями, зокрема, кредит.

          За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

                   Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

                Як підтверджено матеріалами справи, відкрита банком  кредитна лінія в сумі 54300 дол. США забезпечена  заставленим майном . Вартість заставленого майна  визначена сторонами у договорі становить  392 266,35 грн.

                  Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання  за рахунок заставленого майна.

                Проте, кредитор не звертався у встановленому законом порядку про стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна.

                За загальним правилом про  зобов'язання  ( ст. ст. 526, 531 Цивільного кодексу України) боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

                 Відповідно до п.1.10.1 договору кредиту у випадку невиконання позичальником умов цього договору банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому чи у визначеній банком частині. При цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

                На день розгляду справи заборгованість, згідно договору № ЕL-SME А00/003/2006 від 12.09.2006 року станом на 18.02.2009 року становить  85 248 грн. 01 коп., заборгованість  по несплачених відсотках становить 38549 грн. 97 коп. за період з 13.11.2007 року по 17.02.2009 року, підтверджена матеріалами справи  і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, ст.1048 Цивільного кодексу України, оскільки господарські  зобов'язання повинні  виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від  виконання  зобов'язань не допускається.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 4.1.1 договору № EL-SME A00\003\2006 від 12.09.2006 року сторонами за несвоєчасне проведення розрахунків передбачена пеня в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позивача складає  14 547,20 грн. Проте, в розрахунку суми позову позивач просить стягнути 14547,20 грн. пені за прострочку сплати кредиту з 11.04.2007 року по 30.10.2007 року, не враховуючи при цьому, що за цей же період прострочки уже позивачем нараховувалася пеня і в цій же сумі, що було предметом розгляду у справі №06/42-50, рішення в якій від 11.11.2008 року вже набрало законної сили.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 1 237 грн. 98 коп. та стягнути з відповідача 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

          Керуючись ст. 193 господарського кодексу України, статтями 11, 543, 1054 Цивільного кодексу, статтями 43, 44, 49, п. 2 ст. 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України,   господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ресурсна компанія", с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 31735125 (р/р 26001001307098)  в користь Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі філії Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" у м. Луцьку, м. Луцьк, вул. Лесі України, 53, код 33630986 (р№35196001901000, МФО 303763)  85 248 грн. 01 коп. заборгованості, 38549 грн. 97 коп. заборгованості за несплачені відсотки, 1237 грн. 98 коп.  витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в стягненні 14 547,20 грн. пені припинити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

          Суддя                                                                            М.М. Гончар