Рішення

від 28.04.2009 по справі 1528-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1528-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

28.04.2009Справа №2-23/1528-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан-1", м. Сімферополь

До  відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд", м. Сімферополь

Про стягнення  15 409,97 грн.

Суддя Доброрез І.О.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Боровік С.В., представ. за довір. від 02.02.2009р.  №  1

Від відповідача – не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 15409,97 грн. заборгованості, в тому числі 14159,83 грн. основного боргу, а також суму штрафних санкцій у розмірі 1250,14 грн., також позивач просив з метою забезпечення позову накласти арешт на майно, що належить відповідачу, а також на грошові кошти у сумі 15409,97грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 02.04.2009р. позивачу було відмовлено у задоволенні заяви щодо забезпечення позову.

            Представник відповідача у судові засідання 02.04.2009р., 16.04.2009р. та 28.04.2009р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

 Відповідно до абз.3,4,6 п.3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про  порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У  випадку   нез'явлення  в  засідання  господарського  суду представників  обох  сторін  або  однієї  з  них  справа може бути розглянута   без   їх  участі,  якщо  неявка  таких  представників не  перешкоджає  вирішенню  спору.  У разі нез'явлення його представника  відповідача за  викликом  господарського суду суд має право відкласти   розгляд   справи   (стаття  77  ГПК),  вжити  заходів, передбачених  пунктом  5  статті  83  ГПК  або  статтею 90 ГПК, чи прийняти  рішення  за  відсутності  цього  представника.

  Оскільки, ухвали Господарського суду тричі направлялися за адресами відповідача, вказаними у позовній заяві, але відповідач не забезпечив яку представника у судові засідання, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.  

           Розглянувши матеріали справи, заслухав доводи представника позивача,  суд

Встановив :

  Товариство з обмеженою відповідальністю "Монблан-1"(постачальник)  та Товариство з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" (покупець) уклали договір поставки № 245/17 від 19.11.2007р., відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити товар згідно заявці (замовлення) покупця, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплати його на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).

Згідно п.10.1 договору, строк дії цього договору встановлюється з моменту фактичного підписання по 31.12.2008р. включно.

У виконання умов договору позивач поставив товар по витратним накладним Ш № МС-00001360 від 18.08.2008р., Ш №  МС-00001381 від 21.08.2008р., Ш № МС-00001520 від 11.09.2008р., Ш № МС-00001517 від 11.09.2008р., Ш № МС-00001770 від 16.10.2008р. та Ш № МС-00001804 від 23.10.2008р. на загальну суму 14159,83грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до пункту 5.6 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкових розрахунків протягом 30 календарних днів.

         Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

        Частина 1 ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

         Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати майно,  виконати роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

         Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

         Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, відповідач не здійснив оплату за поставлену продукцію, таким чином сума основного боргу відповідача склала 14159,83 грн.   

         Відповідно до ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

        На підставі ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

         Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 6.5 договору передбачена відповідальність відповідача за прострочення оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

Позивачем була нарахована  пеня за період з 18.08.2008р. по 09.02.2009р. у сумі 1110,54грн., яка обґрунтована та підлягає стягненню.

Відповідно до ч.2 ст. 625  Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 139,60грн. 3% річних, які розраховані вірно і також підлягають стягненню.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

         Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»  №  02-5/289 від 18.09.1997р. суддя  може  оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як  позивача,  так  і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності  представника  лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 28.04.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний  05.05.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джонаголд" (95053, м.Сімферополь, вул. М.Залкі, 17а, рахунок № 26004056710800 в АКІБ «Укрсіббанк», м.Сімферополь, ЗКПО 34700645, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблан-1" (95011, м.Сімферополь, вул. Пушкіна, 12, рахунок № 260017608 у КРД ВАТ «Райфазен Банк Аваль», м.Сімферополь, ЗКПО 24497531, МФО 324021) 14159,83грн. заборгованості, 1110,54грн. пені, 139,60грн. 3% річних, 154,09грн. державного мита та  118,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

     3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.