Постанова

від 29.04.2009 по справі 28/30-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/30-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 квітня 2009 р.                                                                                    № 28/30-б  

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Заріцької А.О.

Міщенка П.К.

розглянувши касаційну скаргу

ДПІ у Печерському районі м. Києва

на ухвалувід 27.11.2008 р. господарського суду м. Києва

та постановувід 28.01.2009 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 28/30-б господарського суду м. Києва

за заявою ТОВ "Ланжерон", м. Київ (ліквідатор банкрута)

доТОВ "Бастион", м. Київ

пробанкрутство

кредиторДПІ у Печерському районі м. Києва

в судовому засіданні взяв участь представник:

кредитора Москальова Г.С., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.01.2008 р. за заявою ТОВ "Ланжерон" порушено провадження у справі № 28/30-б про банкрутство ТОВ "Бастион" в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2008 р., визнано відсутнього боржника –ТОВ "Бастион" банкрутом відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, зокрема подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом.

16.02.2008 р. в газеті "Урядовий кур'єр" за № 31 опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом.

03.03.2008 р. до господарського суду м. Києва надійшла заява від 28.02.2008р. №3179/9/24109 про визнання ДПІ у Печерському районі м. Києва кредитором банкрута з грошовими вимогами на суму 656,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. (суддя Копитова О.С.) відмовлено ДПІ у Печерському районі м. Києва у визнанні кредитором ТОВ "Бастион" на суму 656,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 р. (судді: Гарник Л.Л. –головуючий, Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. –без змін.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими рішеннями, ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. і постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 р. та прийняти нове рішення, яким визнати ДПІ у Печерському районі м. Києва кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 656,00 грн.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 12, 14, 31, 52 Закону про банкрутство та ст. ст. 45, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).  

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відмовляючи у визнанні ДПІ у Печерському районі м. Києва кредитором банкрута на суму 656,00 грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на 27.11.2008 р. у боржника не має заборгованості перед ДПІ у Печерському районі м. Києва на вказану суму, оскільки представником ліквідатора надано суду докази погашення цієї заборгованості.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість банкрута у розмірі 656,00 грн. була погашена третьою особою - фізичною особою Бєлашом В.В.

Втім, відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно із п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до платників податків належать юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

У силу п. 7.5 ст. 7 вказаного закону забороняється будь-яка уступка податкового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам.

Отже, чинним законодавством встановлена персональна податкова відповідальність та погашення податкового зобов'язання чи податкового боргу третьою особою заборонено.

Крім того, за приписами ст. 1 Закону про банкрутство ліквідація означає припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає особливості процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство кредитори відсутнього боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора можуть направити останньому заяви з вимогами до банкрута.

Частиною 7 статті 52 Закону про банкрутство передбачено, що кредитори можуть оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором до господарського суду до затвердження господарським судом ліквідаційного балансу.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах кредиторів.

Таким чином, вимоги кредиторів до банкрута розглядає ліквідатор, який має їх визнати або відхилити.

У відповідності до зазначеної ч. 7 ст. 52 Закону про банкрутство задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, задоволенню підлягають лише визнані вимоги кредиторів.

Відповідно до звіту ліквідатора від 08.07.2008 р. (а.с. № 2 том ІІ) заяв з грошовими вимогами до боржника не надходило.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, погашення податкової заборгованості банкрута підтверджується квитанцією від 21.10.2008 р. №21 (а.с. № 14 том ІІ).

Отже, у даному випадку також мало місце задоволення грошових вимог, невизнаних в установленому порядку.

За таких обставин справи оскаржувані судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню, а справа в частині розгляду грошових вимог кредитора до боржника –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування", ст. ст. 1, 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

          ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва  задовольнити частково.

2.          Ухвалу господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 р. у справі № 28/30-б скасувати.

3.          Справу № 28/30-б в частині розгляду грошових вимог ДПІ у Печерському районі м. Києва до боржника передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

       Головуючий                                                                                   Б.М. Поляков  

       Судді                                                                                                А.О. Заріцька

                                                                                                 П.К. Міщенко