Рішення

від 12.05.2009 по справі 4/42-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/42-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "12" травня 2009 р.                                                       по справі  № 4/42-38

за позовом Приватне підприємство "Хімагромаркетинг 2000"  

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Неофіт-Агро"

про стягнення 53 344,11 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Дяченко А. М. - довіреність у справі

від відповідача: Грибков М. С. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - приватне підприємство "Хімагромаркетинг 2000",              м. Київ звернувся в господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Неофіт - агро", м. Луцьк, в якій просить стягнути 53344,11грн. в т.ч. 40000,00грн. основного боргу, 2919,45грн. пені, 2600,00грн. інфляції, 1824,66грн. річних, 6000,00грн. штрафу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 7 від 12.05.2009р. та представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, факт несвоєчасної оплати основного боргу стався внаслідок того, що ТзОВ "Неофіт-Агро" основним видом господарської діяльності є оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами. Мінеральні добрива в основному поставляє Буйський хімічний завод (Росія). Останнім на протязі осені - зими 2008 року та зими - весни 2009 року, добрива не поставлялися. їх поставка заводом розпочалася наприкінці квітня - початку травня 2009 року.Товариством "Неофіт-Агро" після реалізації мінеральних добрив 6 травня 2009р. на рахунок ПП "Хімагромаркетинг 2000" перераховано 5000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №119 від 12.05.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

4 червня 2008 року між приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000" та товариством з обмеженою відповідальністю "Неофіт - агро" було укладено договір поставки № Х2-17-0016, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу по видаткових накладних № Х2-17-0023 від 06.06.2008р., № Х2-17-0044 від 12.08.2008р., на підставі довіреностей ЯОГ № 485971 від 14.06.2008р., ЯОГ № 485979 від 17.08.2008р., товар на загальну суму 51665,50грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідач повинен був оплатити поставлений товар, однак в порушення умов договору відповідач оплату провів частково на суму 11665,30грн., внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 40000,00грн., що підтверджується актом ревізії взаємних розрахунків від 01.04.2009р.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п.п. 5.2., 5.4. договору та за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів позивачем у відповідності до представленого суду розрахунку було нараховано пеню, яка становить 2919,45грн. та 6000,00грн. штрафу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 1824,66грн. - 3% річних та 2600,00грн. - сума нарахована в зв'язку з інфляцією.

Відповідач у відзиві № 7 від 12.05.2009р. та представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, повідомив про сплату основного боргу в сумі 5000,00грн., згідно платіжного доручення № 119 від 12.05.209р.

Отже, в частині стягнення 5000,00грн провадження у справі підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Неофіт - агро",              (м. Луцьк, вул. Лесі України, 46, код 30584665) в користь приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", (м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15 код 30369454) 35000,00грн. основного боргу, 2919,45грн. пені, 2600,00грн. інфляції, 1824,66грн. річних, 6000,00грн. штрафу, 533,44грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5000,00грн. основного боргу, провадження у справі припинити.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.