Рішення

від 13.05.2009 по справі 1630-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1630-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2009Справа №2-24/1630-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», (03038 м. Київ, вул. Ямська, 28А; 03040 м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3; ідентифікаційний код 25591321)

До відповідача Фермерського господарства «Деметра», (97223 АР Крим, Совєтський район, с. Завітне, про. Спортивний, 1; ідентифікаційний код 24025921)

Про стягнення  100024,47  грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача  – Лемиш Р.Г., довіреність від 17.03.2009 р., у справі

          Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Фермерського господарства  «Деметра» про стягнення 100024,47 грн., у тому числі: 82459,25 грн. – основного боргу, 5855,74 грн. – пені за період з 01.12.2008 р. по 18.03.2009 р., 731,16 грн. – 3 % річних за період з 01.12.2008 р. по 18.03.2009 р., 5206,17 грн. – індекс інфляції за період з    01.12.2008 р. по 16.02.2009 р., 5772,15 грн. – штрафу, що дорівнюється 7 % від вартості неоплаченого товару, а також 4100,00 грн. адвокатських витрат на підставі  договору № 49/02/09 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 09.02.2009 р.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару – засобів захисту рослин на підставі  договору № 30/08 купівлі – продажу від 20.08.2008 р. та видаткових накладних № РН-АК00104 від 20.08.2008 року на суму 28 153,50 грн., РН-АК00ІЗЗ від 10.10.2008 року на суму  29 690,00 грн., РН-АК00142 від 18.11.2008 року на суму 850,20 грн. , в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 82459,25 грн. з урахуванням вимог додатків № 1. № 2, № 3 до договору, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує. Так, відповідач посилається на наявність рішення господарського суду АР Крим від          31.03.2009 р. у справі № 2-11/1314-2009 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» до Фермерського господарства «Деметра» про стягнення 82459,25 грн. основного боргу за договором № 30/08 від 20.08.2008 р., а також 4229,15 грн. – пені, 528,06 грн. – 3 % річних, 3910,62 грн. – індекс інфляції, 5772,15 грн. – штрафу, згідно з яким з відповідача було стягнуто 82459,25 грн. основного боргу за договором № 30/08 від 20.08.2008 р., а також 4229,15 грн. – пені, 528,06 грн. – 3 % річних, 3910,62 грн. – індекс інфляції, 5772,15 грн. – штрафу, в частині стягнення 4100,00 грн. адвокатських витрат провадження у справі було припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині. У зв'язку з викладеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Між  Товариством з обмеженою відповідальністю “Тридента  Агро” (продавець) та  Фермерським господарством “Деметра” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 30/08 від 20.08.2008 р. (а.с.19).  

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.              

Пунктом 1.1. договору зазначено що цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п.2.1 договору  асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.5.1 договору  покупець здійснює оплату товару за ціною, вказаною в п.2.1 договору.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що вартість товару оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата товару проводиться наступним чином: покупець оплачує 20 % вартості товару в строку 5 робочих днів після виставленого рахунку –фактури, 80 % вартості товару в строк до 01.12.2008 р.

Пункт 3.1. договору вказує, що товар може передаватися покупцю партіями.

Відповідно до  даних  пунктів  договору,  додатків до  нього  та видаткових накладних, підписаних в період дії даного договору,  позивачем  було поставлено відповідачу товар на загальну суму 58 693,70 грн., що підтверджується: видатковою накладною РН-АК00104 від 20.08.2008 року на суму 28 153,50 грн., видатковою накладною РН-АК00ІЗЗ від 10.10.2008 року на суму  29 690,00 грн., видатковою накладною РН-АК00142 від 18.11.2008 року на суму 850,20 грн.(а.с.24,27,30).  

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця у накладних, в також довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. (а.с. 25,28,31)

Згідно до підписаними сторонами додатків до договору № 30/08 від 20.08.2008 р. у тому випадку коли курс долару США на день проплати вищий, ніж курс долара на день підписання договору сторонами, для визначення суми, яка підлягає до сплати сторони використовують наступну формулу: 8 = ( А1/ А2) * В; де 8- ціна на момент оплати; В- ціна на момент підписання; А2- курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей (а.с.20-23).

Офіційний курс долара США до гривні на день перерахування грошей, тобто станом на 01 грудня 2008 року, за офіційними даними НБУ становить 6,87 грн.

Виходячи звідси, 8 = (6,87 грн./дол / 4,89 грн./дол) * 58 693,70 грн. (ціна, що підлягала сплаті до 01.12.2008 р.) = 82 459,25 грн.

Таким чином, беручи до уваги те, що погашення вартості отриманого товару відповідачем не здійснювалась, заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору купівлі-продажу №30/08 від 20 серпня 2008 року становить 82 459, 25 грн.

Наявність зазначеної заборгованості за договором стало підставою для підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлене наступне.

Рішенням господарського суду АР Крим від 31.03.2009 р. у справі № 2-11/1314-2009 частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» до Фермерського господарства  «Деметра».

Із зазначеного рішення суду, а також із позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»  у справі № 2-11/1314-2009 вбачається, що підставою для  звернення з позовом до суду було неналежне виконання Фермерським господарством  «Деметра» умов договору купівлі – продажу № 30/08 від 20.08.2008 р. щодо повної та своєчасної сплати отриманого товару - засобів захисту рослин  відповідно до видаткових накладних № РН-АК00104 від 20.08.2008 року на суму 28 153,50 грн., РН-АК00ІЗЗ від 10.10.2008 року на суму  29 690,00 грн., РН-АК00142 від 18.11.2008 року на суму 850,20 грн.

Позивачем, також були нараховані пеня у розмірі 4229,15 грн. за період з 01.12.2008 р. по 16.02.2009 р., 3 % річних у розмірі 528,06 грн. за період з 01.12.2008 р. по 16.02.2009 р., індекс інфляції у розмірі 3910,62 грн. за період з грудня 2008 р. по січень 2009 р., а також 5772,15 грн. штрафу, що дорівнюється 7 % від вартості несплаченого товару.

Також, з рішення господарського суду у справі № 2-11/1314-2009 вбачається, що позивач клопотанням від 31.03.2009 р. відмовився від стягнення з відповідача 4100,00 грн. адвокатських витрат, зазначена відмова була прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим суд на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинив провадження у справі в частині стягнення 4100,00 грн. адвокатських витрат.

Суд зазначає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч. 3 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предмет позову - це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує своє вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки. Підстава позову складається із таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних взаємовідносин.

Судом було встановлено, що предмет та підстави позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» до Фермерського господарства «Деметра» (ідентифікаційний код 24025921) у справі № 2-24/1630-2009  співпадають із підставами та предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» до Фермерського господарства «Деметра» (ідентифікаційний код 24025921) у справі № 2-11/1314-2009 в частині стягнення основної заборгованості, штрафу, адвокатських витрат, а також пені у розмірі 4229,15 грн., 3 % річних у розмірі 528,06 грн., 3910,62 грн. індексу інфляції.

За такими обставинами, суд приходить до висновку, що провадження у справі № 2-24/1630-2009 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» до Фермерського господарства  «Деметра» в частині стягнення 82459,25 грн. – основного боргу, 4229,15 грн. –пені за період з 01.12.2008 р. по 16.02.2009 р., 528,06 грн. – 3 % річних за період з 01.12.2008 р. по 16.02.2009 р., 3910,62 грн. – індекс інфляції за період з грудня 2008 р. по січень 2009  р., 5772,15 грн. – штрафу, що дорівнюється 7 % від вартості неоплаченого товару, а також 4100,00 грн. адвокатських витрат на підставі  договору № 49/02/09 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 09.02.2009 р. підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1626,59 грн. пені за період з 17.02.2009 р. по 18.03.2009 р., 3 % річних у розмірі 203,10 грн. за період з 17.02.2009 р. по 18.03.2009 р., індексу інфляції у розмірі 1295,55 грн. за лютий 2009 р. суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.2 Договору сторони передбачили, що за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі 0,08%  від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за період з 17.02.2009 р. по 18.03.2009 р. була розрахована із урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  та не перевішує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Як було встановлено рішенням господарського суду АР Крим від 31.03.2009 р. у справі № 2-11/1314-2009, що набрало законної чинності, відповідач припустився порушення умов договору щодо повної та своєчасної сплати вартості отриманого товару та прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відповідач не представив суду доказів виконання свого зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару за період з 17.02.2009 р. по 18.03.2009 р., тоді як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За такими обставинами, вимоги позивача про стягнення з Фермерського господарства «Деметра»  1626,59 грн. пені за період з 17.02.2009 р. по 18.03.2009 р., 3 % річних у розмірі 203,10 грн. за період з 17.02.2009 р. по 18.03.2009 р., індексу інфляції у розмірі 1295,55 грн. за лютий 2009 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає ( п. 9 Роз'яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612  зі змінами та доповненнями).

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті  85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  18.05.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 47, 49, пунктом 2 частиною 1 статті 80, статтями 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фермерського господарства «Деметра», (97223 АР Крим, Совєтський район, с. Завітне, про. Спортивний, 1; ідентифікаційний код 24025921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», (03038 м. Київ, вул. Ямська, 28А; 03040 м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3; ідентифікаційний код 25591321; п/р 26004010042965 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313)  1626,59 грн. пені, 203,10 грн. 3 % річних, 1295,55 грн. індексу інфляції, 31,55 грн. державного мита та 3,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 82459,25 грн. основного боргу, 4229,15 грн. –пені, 528,06 грн. – 3 % річних, 3910,62 грн. – індексу інфляції, 5772,15 грн. – штрафу,4100,00 грн. -  адвокатських витрат провадження у справі припинити.

    Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.