Рішення

від 19.05.2009 по справі 1648-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1648-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2009Справа №2-2/1648-2009

за позовом – Відкритого акціонерного товариства  "Кримзалізобетон" (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія» (95000, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, б.59)

про стягнення 106 032грн.09коп.

                                                                                                         Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Хасина, Кутас – представники, довіреності у справі

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АРК  із позовом  до відповідача про стягнення 106032грн.09коп. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі товаротранспортних та витратних накладних позивач здійснював постачання  продукції. Відповідач  оплатив поставлену продукцію не в повному обсязі, що і  стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.   

19 травня 2009 року до суду від позивача надійшли пояснення до позовної заяви з розрахунком основного боргу, у яких позивач пояснює суду, що відповідачу було поставлено продукції на загальну суму 2 611 831грн77коп, з яких 2 505 799грн68коп були оплачені відповідачем, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 106 032грн.09коп.

Представник  відповідача  у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    

Частиною 2 ст.205 ЦК України встановлено, що правочин для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України сторони вправі самостійно обирати будь-яку форму договору (усну, письмову, нотаріально посвідчену), якщо вимоги щодо його форми не встановлені законом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен  виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Між Відкритим акціонерним товариством  "Кримзалізобетон" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія»  склалися тривалі господарські зв'язки, відповідно до яких позивач поставляв залізобетонну продукцію по товаротранспортним та витратним накладним,  а відповідач приймав поставлену продукцію згідно з довіреностями на отримання та оплачував її.

Позивач  протягом період з 14.01.2008р по 18.12.2008р поставив відповідачу залізобетонну продукцію, яка була отримана відповідачем на загальну суму 2 611 831грн77коп (з ПДВ), тоді як ТОВ «Перша інжинірингова компанія» у порушення умов усної домовленості оплата отриманого товару повністю проведена не була, так відповідачем було сплачено  лише 2 505 799грн68коп, що підтверджується матеріалами справи.

Так, залізобетонна продукція, яка була поставлена позивачем  відповідно до витратних накладних: №БЧ-0002560 від 26.11.2008р на суму 14 191грн67коп, № БЧ-0002565 від 27.11.2008р на суму 10 928грн33коп, №ЖБ-0033671 від 27.11.2008р на суму 13 433грн15коп. №ЖБ-0033913 від28.11.2008р на суму 12 010грн56коп, №БЧ-0002582 від28.11.208р на суму12 060грн22коп, № ЖБ-0034074 від01.12.2008р на суму 10 037грн58коп, №БЧ-0002618 від 10.12.2008р на суму 2 941грн66коп, №ЖБ-0035138 від12.12.208р на суму 22 282грн50коп, №ЖБ-0036151 від 18.12.2008р на суму 6 716грн57коп, 3ЖБ-0036161 від18.12.2008р на суму 4 456грн50коп, №ВЧ-0003916 від 18.12.2008р на суму 2 773грн45коп, які були підписані сторонами, на загальну суму 111 832грн19коп (з ПДВ), була отримана у повному об'ємі вказаному у накладних представниками відповідача за довіреностями серії ЯПИ №386637 від 01.11.2008р, серії  ЯПИ №386636 від 01.11.2008р, серії  ЯПИ №386554 від 01.12.2008р, серії ЯПИ №386555 від 01.12.2008р та  серії ЯПИ №386554 від 01.12.2008р на імя Мироненко Ю.В.,  але оплата за неї належним чином ТОВ «Перша інжинірингова компанія» проведена не була, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 106 032грн.09коп.

Позивачем на адресу відповідача була спрямована вимога №16/121 від 26.01.2009р про оплату отриманого товару, яка була залишена без задоволення.

Сума боргу у розмірі 106 032грн.09коп за поставлений товар відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами звірки взаємних розрахунків за період з 01.8.2008р по 31.12.2008р та станом на 23.01.2009р., підписаними сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК| України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав|уявив|, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 106 032грн.09коп. боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу  віднести на відповідача.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене та підписане 22.5.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85, ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти пояснення до позовної заяви з розрахунком основного боргу.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша інжинірингова компанія» (95000, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, б.59, р/р 2600801300400 у ТОВ «Укрпромбанк» м.Сімферополь,МФО 384867, ЗКПО 32100616) на користь  Відкритого акціонерного товариства  "Кримзалізобетон" (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3, р/р 26007000130963 вАКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» м.Сімферополь, МФО 3845777, ЗКПО 01267308) 106032грн.09коп заборгованості, 1 060грн.32коп державного мита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.