Постанова

від 29.04.2009 по справі 19/020-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/020-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 квітня 2009 р.                                                                                    № 19/020-07  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Подоляк О.А.

розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Київспецмонтажбуд"

на постанову

відКиївського міжобласного апеляційного господарського суду26.01.2009

у справі№ 19/020-07

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Київспецмонтажбуд"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробнича фірма "Будматеріали" ЛТД

простягнення 217 858,83 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивачаМаковеєв В.П., Філь І.М.;

- відповідачаповідомлений, але не з'явився

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 28.04.2009 № 02.02-10/178, розгляд справи № 19/020-07 господарського суду Київської області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. –головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Подоляк О.А.

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ "Київспецмонтажбуд" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Торговельно-виробнича фірма "Будматеріали" ЛТД про стягнення (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог)  168494,48 грн. заборгованості, 246,17 грн. пені, 129,55 грн. інфляційних втрат та 38,86 грн. 3% річних за договором № 31/1 від 07.07.2005  та 149 898,59 грн. боргу, 543,01 грн. пені, 285,78 грн. інфляційних втрат та 85,73 грн. 3% річних за договором № 31/2 від 07.07.2005, загальна сума позовних вимог становить 319 307,59 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.09.2008 у справі № 19/020-07 (суддя Карпечкін Т.П.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 114 841,80 грн. основного боргу, 246,17 грн. пені, 129,55 грн. інфляційних втрат та 85,73 грн. 3 % річних та судові витрати: 1 153,03 грн. державного мита та 42,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009 у справі № 19/020-07 (колегія суддів у складі: Жук Г.А. –головуючий суддя, судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу відповідача задоволено частково; рішення господарського суду Київської області від 11.09.2008 у справі № 19/020-07 в частині стягнення 114 841,80 грн. основного боргу, 246,17 грн. пені, 129,55 грн. інфляційних втрат та 85,73 грн. 3% річних скасовано; в позові відмовлено повністю; стягнуто з позивача на користь відповідача 288,26 грн. витрат зі сплати державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Закрите акціонерне товариство "Київспецмонтажбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати  постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009, а рішення господарського суду Київської області від 11.09.2008 року у справі №19/020-07  залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники відповідача у призначене судове засідання не з'явились.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга  позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Спір, що виник між сторонами, стосується виконання відповідачем умов договорів , укладених між сторонами, щодо оплати вартості виконаних робіт за актами здачі-приймання виконаних підрядних робіт відповідно до умов договорів № 31/1 від 07.07.2005 та № 31/2 від 07.07.2005.

Прийшовши до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з наступного:

- між Закритим акціонерним товариством "Київспецмонтажбуд" (за договором - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" ЛТД Торгово-виробничої фірми  (за договором - замовник) 07.07.2005 було укладено договір підряду № 31/1.  За умовами договору замовник доручає, а підрядник зобов'язаний виконати роботи по реконструкції існуючих будівель та будівництва нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів в смт. Коцюбинське по вулиці Залізничній, 2;

- поетапний перелік робіт по взаємній домовленості сторін затверджується додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.4 договору); договір набуває чинності з дня його укладення та діє до моменту остаточного виконання сторонами всіх зобов'язань за договором (п. 2.1 договору); вартість робіт складає тридцять п'ять відсотків від вартості об'єкта (п. 3.1 договору); вартість об'єкта складається з вартості матеріалів, транспортних витрат, накладних витрат (10 відсотків віл вартості матеріалів) та інші витрати необхідні для вчасного завершення будівництва (п. 3.2 договору; вартість будівельних матеріалів узгоджується із замовником на його розсуд до початку робіт, що необхідно підтвердити письмовим зверненням до підрядника (п. 3.3 договору); загальна вартість договору визначається сумою вартості додаткових угод складених на кожний етап будівництва (п. 3.4 договору);

- розрахунки між сторонами за виконані роботи проводяться щомісячно по актах здачі-приймання виконаних робіт за фактично виконані роботи в межах програми будівництва та реконструкції на поточний рік (п. 3.6 договору); після підписання актів виконаних робіт або згідно з п. 4.6 договору, замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт згідно з цими актами протягом 3-х банківських днів (п. 3.7 договору); остаточний розрахунок проводиться після введення об'єкта в експлуатацію;

- за домовленістю сторін роботи можуть прийматися поетапно, з оплатою за кожний етап виконаних робіт, дотримуючись умов п. 3.6 цього договору (п. 3.8 договору); приймання-здача виконаних робіт здійснюється комісією, про що складається акт приймання робіт, згідно з кошторисом, який підписується всіма членами комісії в 3-денний термін; до складу приймальної комісії входять представники замовника та представники підрядника (п. 4.5 договору); при неотриманні підрядником у 5-ти денний термін підписаного акту виконаних робіт без мотивованих причин роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті з виконанням усіх умов договору (п. 4.6 договору).  

       - 07.07.2005 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 31/1 від 7 липня 2005 року за умов якої замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по будівництву продовольчого складу № 1 з надбудовою масандри згідно з проектно-кошторисною документацією; загальна вартість робіт складає: склад № 1 без масандри – 888607,20 грн.; вартість масандри буде визначена додатковою угодою після складання проектно-кошторисної документації на останню; термін виконання робіт: склад № 1 без масандри: початок будівництва –1 серпня 2005 року, закінчення будівництва –30 листопада 2005 року;

- 01.02.2006  сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 31/1 від 7 липня 2005 року за умов якої замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по будівництву продовольчого складу № 5 згідно з проектно-кошторисною документацією (п. 1.1 договору); загальна вартість робіт по будівництву складу № 5 загальною площею 860,0 кв. м. складає 1174938,74 грн.; термін виконання робіт: початок будівництва –10 лютого 2006 року, закінчення будівництва 31 травня 2006 року;

- позивач зобов'язання за договором виконав, а саме, виконав певний об'єм робіт загальна вартість яких склала 1241641,48 грн., що підтверджується  актами виконаних робіт № 001 за вересень 2005 року, № 002 за жовтень 2005 року, № 003 за листопад 2005 року, № 004 за грудень 2005 року, № 005 за листопад 2005 року, № 005 за лютий 2006 року, № 006 за лютий 2006 року, № 007 за березень 2007 року та висновком № 10020/10021 судової будівельно-технічної експертизи від 3 червня 2008 року;

         - пунктом 3.7 договору встановлено, що після підписання актів виконаних робіт або згідно з п. 4.6 договору, замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт згідно з цими актами  протягом 3-х банківських днів;

         - відповідач частково оплатив роботи в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 114841,80 грн. за виконані роботи, а саме: за актом № 005 за листопад 2005 року  – 50058,00 грн., за актом № 005 за лютий 2006 року –6040,98 грн., за актом № 006 за лютий 2006 року –58742,82 грн.;

- в частині стягнення  4269,18 грн. основного боргу місцевий господарський суд відмовив в позові, зважаючи на те, що  до суду не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог в частині стягнення  вказаної суми основного боргу, позивачем не зазначено навіть номер та дату договору-рахунку на який він посилається та не надано до суду належних доказів про сплату зазначених коштів;

-  в частині стягнення основного боргу у розмірі 48969,00 грн. за договором підряду  № 31/1 від 07.07.2005 господарський суд першої інстанції відмовив, оскільки позивач в якості доказів повторно посилається на акти виконаних робіт які вже зазначались на підтвердження основного боргу в загальній сумі  114841,80 грн.;

-  на підтвердження позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 149898,59 грн. за договором № 31/2 від 7 липня 2007 року  суду не надано належні докази, а саме: акти виконаних робі не завірені та не підписані сторонами, що також підтверджується висновками № 10020/10021 судової будівельно-технічної експертизи від 3 червня 2008 року.

Здійснюючи перегляд рішення місцевого господарського суду за апеляційною скаргою відповідача, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, скасував прийняте у справі рішення та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю. Правова позиція суду апеляційної інстанції базується на тому, що:        

- з наданих доказів у справі вбачається, що відповідачем відповідно до додаткової угоди №1 до договору № 31/1 від 07.07.2005 року  прийнято роботи та підписано акти виконаних робіт № 001 за вересень 2005 року на суму 812471,15 грн., № 002 за жовтень 2005 року на суму 173712,60 грн., № 003 за листопад 2005 року на суму 128460,00 грн., № 004 за грудень 2005 року на суму 60000,00 грн., які оплачено повністю, що не заперечується сторонами у справі;

- по даному договору залишилися не підписаними замовником та не оплаченими акти виконаних робіт № 005 за листопад 2005 року на суму 50058,00 грн., № 005 за лютий  2006 року на суму 6040,98 грн., № 006 за лютий 2006 року на суму 58742,82 грн.; твердження позивача про те, що відповідач отримавши акти виконаних робіт, безпідставно залишив їх без розгляду, підпису та оплати спростовується наявними  в матеріалах справи документами, а саме листами від 15.02.2006 року, № 18 від 22.02.2006 року, № 03 від 03.03.2006 року, № 04 від 10.03.2006 року;

- так, листом від 15.02.2006 року відповідач повідомив позивача про неприйняття робіт за актами № 005, 006; неповне та неякісне виконання робіт визнано самим позивачем у листі № 18 від 22 лютого 2006 року, які останній зобов'язався  виправити протягом двох місяців, однак роботи по усуненню недоліків позивачем не виконано;

- матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем велося листування щодо виконання зобов'язань за договором № 31/1 від 07.07.2005 року, однак, як стверджує відповідач і дане не спростовано позивачем,  виконавець зупинив роботи, вивіз робітників та техніку, побутовий вагончик, фактично розірвав договір  в односторонньому порядку;

- подальші роботи на будівельному об'єкті, за твердженням відповідача, проводилися із залученням інших підрядників, та власними силами та коштами, що підтверджено представленими в матеріалах справи угодами;

- ухвалою від 17.04.2007 року місцевий господарський суд, керуючись статтями 41,42,48,76 ГПК України зупинив провадження у справі, призначив судову будівельно-технічну експертизу  з питань перелічених в ухвалі;

-  згідно з висновком № 10020/10021 судової будівельно-технічної експертизи від  03.06.2008 року, проведеної Київським науково дослідним інститутом судових експертиз, вартість фактично виконаних  робіт за договором № 31/1 від 07.07.2005 року  становить 1311085, 37 грн., що і було взято за основу при прийнятті рішення місцевим господарським судом щодо стягнення з відповідача вартості виконаних робіт, однак, судом не прийнято до уваги, що експерт при визначенні  об'єму та вартості робіт (описова та дослідницька частини висновку експертизи) посилається на не підписані замовником акти виконаних робіт №№ 005, 006, 007, на дефектні акти, стверджує, що вони свідчать про освоєння робіт, в той час, як в дефектних актах (копії наявні в матеріалах справи) значиться лише про включення визначених в них робіт до кошторису;

- апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом необґрунтовано взято до уваги, як належний доказ виконання робіт підрядником та заборгованості відповідача перед позивачем, висновок експертизи, оскільки експерт не надав чіткого  висновку факту виконання робіт саме позивачем, а лише дійшов висновку про “можливе зарахування робіт, перелічених в актах, до проведених в натурі”;

- враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами факту виконання ним робіт за спірними ( не підписаними відповідачем, замовником за договором) актами, тому визнає  неправомірним та необґрунтованим рішення  місцевого суду в частині стягнення заборгованості  за договором № 31/1 від 07.07.2005 року в сумі 114841,72, а відтак і нарахування  позивачем та стягнення  пені в сумі 246,17 грн., інфляційних втрат в розмірі 129, 55 грн. та річних в  сумі 38,86 грн.;

- апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем позовних вимог про стягнення 4 269,18 грн. в повернення оплати висновку експертизи ДП “Київський експортно - технічний центр”, оскільки позивачем  не надано належних доказів сплати зазначених коштів;

- судова колегія апеляційного суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача 48 969, 00 грн., які також не підтвердженні належними доказами, оскільки позивач в якості доказів стягнення зазначених коштів посилається на акти виконаних робіт, які підтверджують основний борг в сумі 114 841,80 грн.;

- на думку колегії суддів апеляційного господарського суду позивачем не надано належних та допустимих доказів заборгованості відповідача за договором № 31/2 від 07.07.2005 року, а представлені в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт не доводять заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 31/2 від 07.07.2005 року в визначеному позивачем розмірі (149898,59 грн. боргу,543,01 грн. пені,285,78 грн. інфляційних втрат та 85,73 грн. річних);

- таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення  149 898,59 грн.  заборгованості за договором № 31/2 від 07.07.2005 року, а відтак і стягненні 543,01 грн. пені, 285,78 грн. інфляційних втрат та 85,73 грн. - 3% річних;

- колегія суддів апеляційного господарського суду вважає недоведеними та необґрунтованими твердження скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в зв'язку з чим був позбавлений можливості подати свої заперечення на висновок будівельно-технічної експертизи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що  поштова адреса, на яку направлялися всі документи було вказано самим відповідачем в договорі підряду, а також в апеляційній скарзі.

Вищий господарський суд України не може погодитись ані з правовою позицією суду першої інстанції, ані з правовою позицією суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За змістом частини 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо  це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Згідно із частиною 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх заявником  оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акту  про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від  підписання  акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Цивільного кодексу України,зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства , а за відсутності  таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом частини 4 ст.879 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п.1.6 постанови  Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Натомість, місцевий господарський суд приймаючи рішення про часткове задоволення позову  у розмірі 114841,80 грн., що становить вартість виконаних робіт за  актом № 005 за листопад 2005 року  –50058,00 грн., за актом № 005 за лютий 2006 року –6040,98 грн., за актом № 006 за лютий 2006 року –58742,82 грн., які з боку відповідача не були підписані, прийшов до такого висновку лише пославшись на висновок судової будівельно-технічної експертизи.

При цьому місцевим господарським судом не враховано, що: згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили; висновок судового експерта оцінюється господарським судом у сукупності з іншими доказами (частина 6 ст. 43 ГПК України).

Передчасним є й висновок суду в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення основного боргу за договором підряду  № 31/1 від 07.07.2005  у розмірі 48969,00 грн. у зв'язку з тим, що: "позивач в якості доказів повторно посилається на акти виконаних робіт які вже зазначались на підтвердження основного боргу в загальній сумі  114841,80 грн.", оскільки підставою для стягнення зазначеної суми позивач зазначив акт № 007 за березень 2007 (клопотання  позивача арк. с. 70, том 2), якому суд не надав будь-якої правової оцінки.

Суд апеляційної інстанції, дійшов також передчасного висновку про наявність підстав для відмови в позові повністю, оскільки не звернув увагу, що відповідно до пункту 4 ст. 882 ЦК України  передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови  другої сторони від  підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Приймаючи оскаржувані судові акти суди обох інстанцій, встановивши, що умовами договору № 31/1 від 07.07.2005 сторони передбачили: розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються  протягом трьох днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (п. 3.7 договору); приймання-здача виконаних робіт здійснюється комісією, про що складається акт приймання робіт згідно з кошторисом, який підписується всіма членами цієї комісії в 3-денний термін, до складу приймальної комісії входять представники замовника, підрядника (п.4.5  договору); при неотриманні підрядником у 5-денний термін підписаного акту виконаних робіт без мотивованих причин роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті з виконанням усіх умов договору (п.4.6 договору), не з'ясували мотиви відмови від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт замовником, не здійснювали оцінку обґрунтованості відмови відповідача від підписання актів приймання робіт судами.  

Не погоджуючись із висновком місцевого господарського суду, яким в якості належного доказу виконання робіт підрядником та заборгованості відповідача перед позивачем, взято висновок експертизи апеляційний господарський суд зазначив, що  експерт не надав чіткого висновку про "можливе зарахування робіт,  перелічених в актах, до проведених в натурі".

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з частиною 6 ст. 42 ГПК України відхилення  господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні. У випадку недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту (частина 4 ст. 42 ГПК України).

Повторна судова експертиза призначається за ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні (підпункт 9.2 пункту 9 роз'яснення  президії Вищого арбітражного суду України  від 11.11.1998 № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови не було враховано наведених законодавчих приписів.

Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому дана справа підлягає передачі до суду першої інстанції на новий розгляд, під час якого необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати доводам сторін та наданим ними доказам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київспецмонтажбуд" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.09.2008 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009 у справі № 19/020-07.

Справу № 19/020-07 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя                                                                            Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                            Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                                                       О.А. ПОДОЛЯК