Рішення

від 12.05.2009 по справі 1728-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1728-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2009Справа №2-2/1728-2009

за позовом – ЗАТ «Кримтаксосервіс» (95051, м.Сімферополь, вул.Маяковського, 14)

до відповідача – СПД Нікітіної Наталлі Володимирівни  (95001, м.Сімферополь, вул.Сергія Ценського/Тавричеська, б.25/44, кв.16)

про стягнення 8 539грн59коп                    

                                    Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –Мельников В.В. –представник, довіреність у справі.

Від відповідача – Нікітіна Н.В. - СПД.

Суть спору:  

Позивач - ЗАТ «Кримтаксосервіс» звернувся до Господарського суду АРК  із позовом  до відповідача - СПД Нікітіної Наталі Володимирівни  про стягнення 7 000,00грн. - суми передоплати, 862грн.31коп. - суми збитків, які складаються з 553грн.88коп суми овердрафту, який був  наданий позивачу банком  АКБ ЧБРР м. Сімферополь під 16 % річних, 103грн.85коп 3% річних  та  881грн.86коп. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  між сторонами було укладено договір на надання послуг від 02.06.2008р., відповідно до умов якого позивачем було зроблено передоплату у розмірі 50% від суми договору, а саме - 7 000,00грн. Однак, станом на 26.11.2008р. відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, чим завдав позивачу  збитки, що і стало підставою звернення  до суду з позовом про стягнення суми переплати та збитків.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що спір по тому ж предмет, з тих же підстав  та між тими ж сторонами вже розглядався у Господарському суді АРК. Більш того, як зазначає відповідач, позивач сам не дає можливості відповідачу приступити до виконання робіт.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 12.5.2009р. Після перерви судове засідання було продовжене за участю тих же представників сторін.

7 травня 2009 року до суду від  позивача надійшло уточнення  №274 від 06.5.2009р позовних вимог,  відповідно до якого позивач просить суд розірвати договір від 02.6.2008р та стягнути з відповідача 7 000,00грн передоплати, мотивуючи тим, що відповідач у порушення договірних зобов'язань, передбачені договором послуги не виконала та користується отриманими у рахунок передоплати коштами позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків являється договір.

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст..901 ЦК України).

Між ЗАТ «Кримтаксосервіс», як виконавцем,  та СПД Нікітіною Наталлю Володимирівною було укладено договір б/н від 2 червня 2006 року, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по   наданню  послуг   по Тепло-Влаго-Звукоізоляції.

Згідно з п.3.3 договору оплата за  такі  послуги   здійснюється  у наступному порядку: оплата 50% суми виконується у вигляді передоплати; останні 50% суми виконуються після виконання 50% послуг.

Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідачу   попередньо сплачено  7000,00грн., що складає 50% від вартості  договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 2 від 04.6.2008р, та не заперечується відповідачем у ході судового розгляду справи.

Позивач, відповідно до  уточнення №274 від 06.5.2009р позовних вимог, звернувся з позовом до суду про розірвання договору б/н від 2 червня 2006 року та стягнення 7 000,00грн передоплати.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

В обґрунтування вимоги про розірвання договору б/н від 2 червня 2006 року позивач посилається на  ст..651 Цивільного кодексу України.

Дійсно, підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст..651 ЦК України, відповідно до якої договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

Відповідно до ст..631 ЦК України строком договору є  час,  протягом  якого  сторони  можуть здійснити  свої  права  і  виконати  свої  обов'язки відповідно до договору.

Статтями 905,907 ЦК України визначено, що строк   договору  про  надання  послуг  встановлюється  за домовленістю сторін,  якщо інше не встановлено законом або  іншими нормативно-правовими актами. Договір  про  надання послуг може бути розірваний,  у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору,  в порядку та на підставах,   встановлених  ЦК України,  іншим  законом  або  за домовленістю сторін.

Тоді як  розділом 10 договору б/н від 2 червня 2006 року передбачено: строк дії договору встановлюється з моменту підписання договору до 30 серпня 2008р.

Отже, в ході розгляду справи суд встановив, що строк дії договору вже закінчився, та спору між сторонами по факту строку дії договору б/н від 2 червня 2006 року нема.

З огляду на викладене, позивач не довів суду обґрунтованість своїх вимог щодо розірвання договору б/н від 2 червня 2006 року, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

У частині стягнення з відповідача суми передоплати за договором б/н від 2 червня 2006 року у розмірі 7 000,00грн  у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо надання  послуг   по Тепло-Влаго-Звукоізоляції провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1ст.80 ГПК України, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі підлягає припиненню, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же  предмет і з тих же підстав, тоді як  дослідивши матеріали справи суд встановив, що позовні вимоги ЗАТ «Кримтаксосервіс» до СПД Нікітіної Наталлі Володимирівни  про стягнення суми передоплати за договором б/н від 2 червня 2006 року у розмірі 7 000,00грн, були  предметом розгляду  у справі №2-18/134-2009 про стягнення  7 862,31грн.,  та згідно з рішенням   ГС АРК від 05.3.2009р у позові ЗАТ «Кримтаксосервіс» до СПД Нікітіної Наталлі Володимирівни про стягнення  7 862,31грн, у тому числі 7 000,00грн суми передоплати за договором б/н від 02.6.2008р було відмовлено.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на позивача.

У зв'язку з тим, що позивач при подачі заяви від 06.5.2009р №274, у якому збільшив позовні вимоги та просить суд розірвати договір, не сплатив державне мито, з нього підлягає стягненню у бюджет державне мито у розмірі 85,00грн.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішенняоформлене та підписане 13.5.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,77,п.2 ст.80,ст..ст.82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти уточнення позивача  №274 від 06.5.2009р позовних вимог.

2.          У частині розірвання договору б/н від 02.6.2008р у позові відмовити.

3.          У частині стягнення 7 000,00грн передоплати  припинити провадження по справі.

4.          Стягнути з ЗАТ «Кримтаксосервіс» (95051, м.Сімферополь, вул.Маяковського, 14, р/р 26004000130171 в АКБ ЧБРР м.Сімферополь, МФО 384577, ЗКПО 03114709) у дохід державного бюджету м.Сімферополя (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 85,00грн державного мита.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.