Рішення

від 12.05.2009 по справі 1846-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1846-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2009Справа №2-2/1846-2009

за позовом – ТОВ «Бакотек» (04107, м.Київ, вул.Багговутівська, 8/10, факт.адреса: 03037,м.Київ, вул.М.Кривоноса, 2 а, оф. №508)

до відповідача - ТОВ «Альком» (95022, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 198)

про стягнення 13 792грн.76коп.

                                                                                                         Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АРК  із позовом  до відповідача про стягнення 13792грн.76коп. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  позивач  протягом січня – червня 2006р здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 23 792грн76коп. На вимогу позивача провести розрахунок за поставлений товар, відповідач оплату отриманого товару здійснив частково, а саме: сплатив 10 000,00грн. Заборгованість у розмірі 13 792грн.76коп відповідач не погасив,  що і стало підставою для звернення позивача  із позовною заявою до суду.  

Представники  сторін  у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    

Частиною 2 ст.205 ЦК України встановлено, що правочин для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України сторони вправі самостійно обирати будь-яку форму договору (усну, письмову, нотаріально посвідчену), якщо вимоги щодо його форми не встановлені законом.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен  виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Позивач,  протягом січня – червня 2006р, відповідно до видаткових накладних: №РН-0000054 від 16.01.2006р на суму 4 543грн56коп, №РН-0000390 від 22.02.2006р на суму 3 357,00грн, №РН-0000454 від 28.02.2006р на суму 1 639грн80коп, №РН-0000837 від 25.4.2006р на суму 465,00грн, №РН-0000838 від 25.4.2006р на суму 237,00грн, №РН-0001276 від 22.6.2006р на суму 13 550грн40коп, які були підписані сторонами, здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 23 792грн76коп (з ПДВ).

Товар у повному  об'ємі, вказаному у накладних, було отримано представником відповідача за довіреностями серії ЯКЧ №559840 від 11.01.2006р,  ЯЛМ №969667 від 22.02.2006р, ЯЛМ №969671 від 27.02.2006р, ЯМА №007210 від 25.4.2006р, ЯМА №007233 від 22.6.2006р. Сидякіним І.І.

18 грудня 2006 року позивач спрямував на адресу відповідача лист – повідомлення №356/06 від 15.12.2006р про сплату боргу.

ТОВ «Альком» у порушення умов усної домовленості оплата отриманого товару повністю проведена не була, так відповідачем було сплачено  лише 10 000,00грн, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за 07.7.2006р.

18 грудня 2006 року позивач спрямував на адресу відповідача лист – повідомлення №356/06 від 15.12.2006р про сплату боргу.

Але сума боргу у розмірі 13 792грн.76коп за поставлений товар відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 13 792грн. 76коп. боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу  віднести на відповідача.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене та підписане 14.5.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85, ГПК| України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  ТОВ «Альком» (95022, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 198, ЄДРПОУ 31367542) на користь  ТОВ «Бакотек» (04107, м.Київ, вул.Багговутівська, 8/10, факт.адреса: 03037, м.Київ, вул.М.Кривоноса, 2 а, оф. №508, р/р 26008005050301 в АКБ «ТАС-Комерцбанк» м.Київ, МФО 300164,ЄДРПОУ 32775478. ІПН 327754726591, номер св-ва39050433) 13 792грн. 76коп заборгованості, 137грн.93коп державного мита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.