Постанова

від 14.05.2009 по справі 47/265-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/265-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 травня 2009 р.                                                                                    № 47/265-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Дерепи В.І. –головуючого (доповідача),Грека Б.М.,

Мележик Н.І.,

за участю повноважних представників:

позивачаМацегорін А.О.

відповідачаВерсан А.В.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

на постановувід 28 січня 2009 рокуХарківського апеляційного господарського суду

у справі№47/265-08

за позовомДочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

доХарківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територій"

проСтягнення 4301906, 81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          У серпні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 2323669,41 грн., пені в сумі 258591,87 грн., інфляційних в сумі 1474743,59 грн., 3% річних в сумі 244901,94 грн.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2008 року (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволений частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу за поставлений природний газ в сумі 2323669,41 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 62687,95 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 244901,94 грн., інфляційних в сумі 1474743,59 грн., пені в сумі 195903,92 грн., судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2009 року рішення господарського суду скасовано частково та прийнято нове рішення. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2323669,41 грн., 3% річних в розмірі 244901,94 грн., інфляційних в сумі 1474743,59 грн., пені в сумі 195903,92 грн. в позові відмовлено. В іншій частині рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить вказану постанову апеляційного господарського суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 2006 року між сторонами у справі був укладений договір на постачання природного газу №06/06-1929 ТЕ-32 з додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною договору, згідно умов якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача в 2007 році  до 7220 тис. куб.м природного газу, а відповідач - прийняти та оплатити газ на умовах визначених цим договором.

Згідно п.7.2 укладеного договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.5 договору неустойка нараховується позивачем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Протягом січня-серпня 2007 року позивач передав, а відповідач прийняв газ в кількості 19007,424 тис.куб.м на суму 13039059,41 грн., що підтверджується відповідними актами передачі-приймання природного газу, які підписані представниками обох сторін та засвідчені печатками підприємств.

Згідно матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 10715390 грн.

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»передбачено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств до державного бюджету та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, з місцевих бюджетів можуть здійснюватись за рахунок належних їм додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті.

Пунктом 1 «Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування», встановленого Постановою Кабінету міністрів України від 25 квітня 2008 року №440 встановлено, що цей Порядок визначає механізм перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості надавачів, виробників, виконавців послуг, інших підприємств або їх кредиторів - учасників розрахунків до державного бюджету та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання зазначеної статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та за рахунок повернення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Мінфіном фінансової допомоги Урядові Криму, облвиконкомам, Севастопольському міськвиконкому на підставі укладених між ними у 1994 році  договорів для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 року  №510.

Згідно п.2 Порядку перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах  здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, яка виникла за період з 01.01.2000 року по 31.12.2008 року з урахуванням проведених у 2006 році розрахунків і не погашеної на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків у межах щомісячних лімітів, встановлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, згідно з затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2008 рік.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості, без врахування пені, штрафних та фінансових санкцій.

Як правильно встановлено судом, спірна сума основного боргу відповідача за спожитий природний газ згідно договору № 06/06-1929 ТЕ-32 від 29 грудня 2006 року в розмірі 2323669, 41 грн. виникла як різниця в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, які затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування і на сплату якої держава перераховує субвенції.

4 липня 2008 року між Головним Управлінням державного казначейства України в Харківській області, Головним фінансовим управлінням Харківської облдержадміністрації, Головним управлінням житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської облдержадміністрацій Харківським обласним комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території», ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та НАК «Нафтогаз України»був укладений договір №22/440 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України №440 від 25.04.2008 року.

Згідно пункту 3.1 договору №22/440, сторони зобов'язались до проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього договору.

Відповідно до пунктів 7-12 зазначено Порядку, Міністерство фінансів України повинно прийняти рішення про перерахування суми 2323600 грн. для проведення розрахунків згідно розділу 2 договору №22/440 яким передбачено, що на рахунок позивача буде перераховано вказану суму для погашення заборгованості за постачання природного газу згідно з договором 06/06-1929 ТЕ - 32 від 29.12.2006 року за 2007 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, перерахування суми в розмірі 2323600 грн. було здійснено 29.08.2008 року згідно платіжного доручення №79 в графі призначення платежу якого вказано, що платіж здійснено згідно зі статтею 54 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» до Постанови Кабінету Міністрів України №440 договір № 22/440 від 04.07.2008 року за постачання природного газу згідно з договором №06/06-1929 від 29.12.2006 року за 2007 рік.

Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого господарського суду та відмову  позивачу в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки позивачем були погоджені умови договору № 22/440 від 4.07.2008 року, то у нього були відсутні підстави для звернення 19.08.2008 року з позовом про стягнення суми основної  заборгованості за постачання  природного газу за договором № 06/06-1929 від 29.12.2006 року, порядок погашення якої був визначений умовами договору № 22/440 від 4.07.2008 року, що в свою чергу свідчить про відсутність вини відповідача.

Суд апеляційної інстанції також вважав, що оскільки спірна сума заборгованості виникла не з вини відповідача, а у зв'язку з несвоєчасним надходженням відповідних коштів  з бюджету, то вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 195903,32 грн., індексу інфляції у розмірі 1474743,59 грн. та 3% річних у розмірі 244901,94 грн. задоволенню не підлягають.

Проте, з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не можна враховуючи наступне.

Розглядаючи даний спір та приймаючи постанову у справі, апеляційний господарський суд не звернув уваги та не дав належної правової оцінки тим обставинам що заборгованість за постачання природного газу  існувала з першого місяця поставки газу, тобто з січня 2007 року.

Поряд з цим, договір №22/440 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року            № 440 укладено лише 04.07.2008 року та відповідно до п.5.2 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Окрім того, згідно п.5.3 договору він є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування. Як зазначалося раніше перерахування суми заборгованості з державного бюджету було здійснено  29.08.2008 року.

За вказаних обставин, висновки апеляційного господарського суду в тому, що у позивача  були відсутні підстави  для звернення 19.08.2008 року з позовом до суду про стягнення суми основної заборгованості за постачання природного газу за договором № 06/06-1929 від 29.12.2006 року та про відсутність вини відповідача в затримці розрахунків, визнати законним і обгрунтованим не можна, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами та протирічать вимогам цивільного законодавства про належне виконання зобов'язань за договором.

Окрім того, суд не може погодитись з висновками апеляційної інстанції в частині відмови з вищевказаних підстав в задоволенні позову про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Апеляційний господарський суд, також, не врахував, що відповідно  до п.3 постанови Кабінету Міністрів  №440  від 25.04.2008 року, підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками  розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність  в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості  (без врахування пені, штрафних та фінансових санкцій). Тобто апеляційний господарський суд не звернув увагу на ту обставину, що відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України договір № 22/440 від 4.07.2008 року укладався  тільки відносно взаєморозрахунків сум основного боргу  за спожитий природний газ.

Враховуючи наведене, суд вважає, що постанова апеляційної інстанції, як прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.43 ГПК України, не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

Перевіряючи законність і обгрунтованість прийнятого місцевим господарським  судом рішення у справі суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував та перевірив всі обставини у справі, дав належну правову оцінку доказам і прийняв законне і обгрунтоване рішення, яке необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2009 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.

Рішення господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2008 року залишити без змін.

Головуючий                                                                                Дерепа В.І.

С у д д і:                                                                                       Грек Б.М.

                                                                                                     Мележик Н.І.