Рішення

від 12.05.2009 по справі 1843-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1843-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2009Справа №2-2/1843-2009

За позовом: Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, АРК, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5)

до Державного комунального підприємства «Житлпобутсервіс Дубки» (Сімферопольський район, с.Дубки, вул.Спеціалістів, контора)

про стягнення 5 710грн.28коп.

                                                            Суддя В.І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Міркін - представник, доруч. у справі.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача про стягнення 5 710грн.28коп., в тому числі основний борг в сумі 5 330грн.15коп, інфляція в сумі 201грн.11коп, три відсотки річних в сумі 26грн04коп, пеня в сумі 152грн.98коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір №2202 від 01.02.2008р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації. На підставі зазначеного договору відповідачем споживалась вода та скидалися стоки. Однак відповідач не виконав належним чином обов'язки за даним договором  щодо оплати отриманих послуг. В результаті чого за відповідачем склалася заборгованість в сумі 5 330грн.15коп, яка відповідачем погашена не була, що стало підставою для звернення позивача у суд.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3 380грн15коп боргу, 26грн04коп річних, 201грн11коп інфляційних та 152грн98коп пені, оскільки 18.3.2009р відповідачем була частково погашена заборгованість.

Представник  відповідача  у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен  виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" та Державним комунальним підприємством «Житлпобутсервіс Дубки» був укладений договір №2202 від 01.02.2008 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, на підставі якого відповідачем проводилось споживання води та скидання стоків.

Відповідно до п. 2.2 договору позивач ("Водоканал") приймає на себе зобов'язання забезпечувати відповідача ("Абонента") питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води у джерелах і проводити водовідведення, а "Абонент" (відповідач) приймає на себе зобов'язання  споживати вказані у цьому договорі послуги в кількості, не більше встановленого ліміту. При цьому "Абонент" приймає на себе зобов'язання  своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж "Водоканалу" (позивача), через які "Абоненту" проводиться подача води і проводиться водовідведення, і (або) які знаходяться на балансі "Абонента", прилади та пристрої на них згідно з даним договором, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами прийняття стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Сімферополя, а також Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення.

Отже, судом встановлено, що згідно зазначеного  у п. 2.2, предметом даного договору є виключно правовідносини сторін (позивача та відповідача) щодо надання послуг водопостачання та водовідведення відповідачу та зобов'язання відповідача, зокрема, своєчасно сплачувати вказані послуги.

Розрахунки за воду здійснюються згідно тарифам в розмірі за 1 м. куб. відпущеної води та за 1 м. куб відведених стоків з урахування ПДВ. Зміна тарифів на послуги водопостачання та водовідведення проводиться відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Держжитлкомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (надалі – Правила). (п. 3.3, 4.1 Договору).

В свою чергу згідно п. 1.10 Правил тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Отже, розмір тарифів, термін їх введення не погоджується з абонентом на підставі п. 1.10 Правил. Саме така позиція висловлена в Постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2007 р. у справі № 2-5/2294-2006 (2-5/5180-2005).

До того ж відповідач з тарифами згодний, проти тарифів не заперечував. Нарахування за надані послуги проводилось відповідно до встановлених тарифів.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання за вищевказаним Договором позивач пред'явив рахунки  №2202 від 24.9.2008р на суму 3 817грн37коп., №2202 від 22.10.2008р. на суму 3 748грн44коп, №2202 від 20.11.2008р на суму 3 570грн22коп, №2202 від 19.12.2008р на суму 4 075грн31коп, №2202 від 19.01.2009р на суму 4 165грн13коп, №2202 від 18.02.2009р на суму 4 453грн68коп., всього було пред'явлено рахунків на суму 23 830грн15коп. На вищевказаних рахунках стоїть печать та  підпис з боку абонента (відповідача) про згоду з сумами спожитих послуг та їх обсягом. Зазначені рахунки отримані відповідачем в день їх виписки, що підтверджується відмітками відповідача на даних рахунках про їх отримання у зазначенні дати.

Також на підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення сторонами складались акти виконаних робіт,  в яких вказано показання водолічільників, якими зафіксовано факт отримання відповідачем послуг та які також підписані та скріплені печаткою відповідача: Акт виконаних робіт від 24.9.2008р., Акт виконаних робіт від 22.10.2008р, Акт виконаних робіт від 20.11.2008р., Акт виконаних робіт від 19.12.2008р, Акт виконаних робіт від 19.01.2009р, Акт виконаних робіт від 18.02.2009р, які знаходяться у матеріалах справи.

Згідно п.4.2.1 договору остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення здійснюється відповідачем до закінчення поточного звітного місяця, а саме місяця у якому безпосередньо надавалися послуги по договору

Однак, відповідачем оплата за вказаним договором та пред'явленими рахунками належним чином не проводилась, відповідач  на момент звернення позивача з позовом до суду не сплатив послуги у повному об'ємі, в зв'язку з чим за період з серпня 2008р по 18.02.2009р за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 5 330грн.15коп, яка підтверджується матеріалами справи.

Але судом також встановлено, що сума в розмірі 1 950,00, яка була позивачем первісно включена до суми основного боргу була погашена відповідачем 19.3.2009р, що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача від 19.3.2009р, та яка знаходиться у матеріалах справи, тобто до звернення позивача з позовом у суд, у зв'язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 1 950,00грн боргу провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у в'язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 3 380грн15коп. боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, у частині стягнення основного боргу в розмірі 3 380грн15коп. за договором №2202 від 01.02.2008 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних у сумі 201грн11коп за період з жовтня 2008р по 11.3.2009р та річних у сумі 26грн04коп за період з 01.10.2008р по 11.3.2009р, які також підлягають задоволенню оскільки у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення пені у сумі 152грн98коп за період з 01.10.2008р по 11.3.2009р.

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин  щодо забезпечення  виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Сторони в договорі передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати. Згідно п.п. 11.1.1 договору після спливу строку зазначеного у р.4 договору відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості.

Отже, у частині стягнення 152грн98коп пені за період з 01.10.2008р по 11.3.2009р позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до підпункту 11.1.1 договору №2202 від 01.02.2008 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, не перевищує передбаченого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

У зв'язку з тим, що позивач відповідно до штемпелю на позовній заяві звернувся з позовом до суду 31.3.2009р,  а відповідач частково погасив суму основного боргу у розмірі 1 950,00грн 19.3.2009р, тобто до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується матеріалами справи, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічних послуг судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України з суми 1 950,00грн відносяться на позивача, а з суми 3760грн28коп - на  відповідача.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 13.5.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,п.1-1 ст.80,ст..ст.82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного комунального підприємства «Житлпобутсервіс Дубки» (Сімферопольський район, с.Дубки, вул.Спеціалістів, контора, п/р 26009000130626, в АКБ «ЧБРР» МФО 384577, ЄДРПОУ 30833805) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м.Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, п/р 2600113192 в КРД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль", м.Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506)  3 380грн15коп основного боргу,   152грн98коп пені, 26грн04коп річних, 201грн11коп інфляційних, 67грн.16коп державного мита та 77грн70коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3.          У частині стягнення  1 950,00грн боргу припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету позову.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.