Рішення

від 12.05.2009 по справі 1839-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1839-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2009Справа №2-2/1839-2009

за позовом  - Компанія «Пі Джи Трейд» Дочірнє підприємство компанії«Палма Груп С.А.» (65013, м.Одеса, Миколаївська дорога, 189)

до відповідача -  Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст- Ф» (95034,м.Сімферополь, вул.Польова, 83, к.30)

про стягнення 5 579грн.57коп  

                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : не з'явився

Суть спору:     

Позивач звернувся до ГС АРК із позовом до відповідача про стягнення    5 579грн.57коп, з яких 4 609грн03коп сума боргу, 597рн.26коп. пені, 373грн.28коп 15% річних.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу  від 21.11.2007 р., згідно вимог якого позивач зобов'язується передати у власність майно,  а відповідач – прийняти  і оплатити товар.  Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставивши товар у кількості та строки відповідно до вимог вищевказаного договору. Проте, відповідач, порушуючи вимоги договору сплатив лише частину обумовленої договором суми, у результаті чого склалась заборгованість, несплата якої  стала підставою для звернення позивача із позовом до суду.

12 травня 2009 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд спору за відсутності представника Компанії «Пі Джи Трейд» ДП компанії «Палма Груп С.А.».

Сторони у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином: рекомендованою кореспонденцією.   

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між Компанією «Пі Джи Трейд» ДП компанії «Палма Груп С.А.»,  як продавцем, та ТОВ «Траст- Ф», як покупцем, було укладено договір купівлі – продажу б/н від 21.11.2007р, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується продати та доставити власними силами (у межах України) покупцю товари особистої гігієни, побутової хімії, жиллет у асортименті та кількості, вказаних у додатках, які являються невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість. Продавець являється платником податку на прибуток по ставці 25%.

Відповідно до п.1.2, 4.1 договору приблизна загальна вартість договору: сума усіх накладних. Ціни на товари, що поставляються відповідно до п.1.1 договору, вказуються у відповідних накладних.

Строки та порядок розрахунків передбачені р.5 договору, де зазначено, що розрахунки за товари, що поставляються по договору, здійснюються покупцем з відстроченням платежу на 14 банківських днів з моменту отримання товару.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач здійснив поставку відповідачу  товару  на загальну суму 5 889грн02коп(з ПДВ), що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін за договором  витратними накладними  №01/503012535-91 від 15.8.2008р на суму 2 334грн72коп, №01/503012534-91 від 15.8.2008р. на суму 228грн04коп, №01/503012534-92 від 15.8.208р на суму 845грн97коп, №01/503012617-91 від 21.8.2008р на суму 1 834грн37коп, №01/503012616-92 від 21.8.2008р на суму 439грн94коп, №01/603000748-91 від 21.8.2008р на суму 205грн98коп.

Але  ТОВ «Траст - Ф», у порушення умов договору, зобов'язання по оплаті отриманого товару належним чином не виконав, товар оплатив лише частково, а саме сплатив 1 279грн.99коп, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість за поставлений товар у розмірі 4 609грн03коп., яка відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 4 609грн03коп боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 4 609грн03коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені та річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК  України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У частині стягнення 15%  річних у розмірі 373грн.28коп позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому що у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сторони у договорі передбачили, що у випадку порушення строку, вказаного у п.5.1 договору, покупець несе відповідальність  відповідно до ст..625 ЦК України у розмірі 15% річних (п.6.1 договору).

Але  позивач не довів суду  пред'явлення відповідачу  до звернення позивача з позовом до суду  вимоги про сплату річних, тоді як момент настання виконання зобов'язання по сплаті річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення)  боржникові вимоги кредитора.

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що позовна вимога не може розглядатися як вимога,  що відноситься до обов'язкового права Цивільного Кодексу України, тому як позовна вимога передбачена процесуальним законодавством (ст. 54 ГПК України), а виконання вимоги за цивільними зобов'язаннями залежить від визначених ст. 530 ЦК України термінів та подача позову не може впливати на такі терміни, оскільки на момент подачі позову, позов вже повинен бути обґрунтований.

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені, то стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

У частині стягнення 551грн57коп пені (за період з 05.9.2008р по 04.3.2009р з суми 2 128грн74коп, за період з 16.9.2008р по 15.3.2009р з суми 2 480грн29коп) позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п.6.1 договору передбачено, що у випадку порушення строку, вказаного уп.5.1 договору, покупець сплачує пеню у розмірі 0,5%  від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

У частині стягнення пені у розмірі 45грн69коп, суд вважає за необхідне у позові відмовити у зв'язку у зв'язку з необґрунтованістю нарахування.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 15.5.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Траст- Ф» (95034,м.Сімферополь, вул.Польова, 83, к.30, р/р 2600811132 в ВАТ «Морський» м.Севастополь, МФО 324742, ЄДРПОУ 34946484) на користь Компанія «Пі Джи Трейд» Дочірнє підприємство компанії «Палма Груп С.А.» (65013, м.Одеса, Миколаївська дорога, 189, р/р 26006016760000 в Одеській філії АКІБ «Укрсіббанк», ЄДРПОУ 25416730, МФО 328782) 4 609грн03коп боргу, 551грн57коп. пені, 94грн34коп державного мита, 109грн.14коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 45грн69коп пені , 373грн.28коп річних відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.