8/323
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2009 р. № 8/323
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –Ткаченко Н.Г.,
суддів –Білошкап О.В.,
Катеринчук Л.Й.,
за участю представника позивача ТОВ "Ексімтранспостач" Бунза О.І. та представника відповідача ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" Донченка О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2009 року у справі № 8/323 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтранспостач" до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" про стягнення 110 948,10 грн., -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімтранспостач", звернулось до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" про стягнення 110 948,10 грн., посилаючись на те, що між ним та ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" укладено договір підряду № 09/04/24/01-П, відповідно до якого позивач зобов'язався виконати роботи по виготовленню полотен кришок люків, а відповідач прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором, оскільки відповідач неналежно виконав свої зобов'язання за договором в частині оплати за виконану роботу, просить стягнути з відповідача 65 836,47 грн. основного боргу, 35 016,71 грн. збитків від інфляції, 5 631,65 грн. пені, 3 840,46 грн. 2 % річних та судові витрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2008 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 65 836,47 грн. основного боргу, 35 016,71 грн. збитків від інфляції, 6 203,06 грн. пені, 3 840,46 грн. 2 % річних, 1 108,97 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що відповідачем не виконано належним чином умови договору підряду № 09/04/24/01-П в частині оплати вартості виконаних робіт чим порушено ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України, а пеня в розмірі 6203,06 грн. нарахована позивачем поза межами строку дії мораторію, а саме з 19 грудня 2006 р. по 18 червня 2007 р., тоді, як мораторій діяв з 27 вересня 2004 р. по 18 грудня 2006 р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2009 р. рішення змінено, позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 65 836,47 грн. основного боргу, 35 016,71 грн. збитків від інфляції, 5 631,65 грн. пені, 3 840,46 грн. 2 % річних, 1 103,25 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У касаційній скарзі ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення 5 631,65 грн. пені, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 24 вересня 2004 р. між ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" (замовником) та ТОВ "Ексімтранспостач" (підрядником) укладено договір підряду № 09/04/24/01-П та додаткові угоди до нього, відповідно до умов яких підрядник зобов'язався виконати роботи по виготовленню полотен кришок люків, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором.
На виконання умов договору ТОВ "Ексімтранспостач" виконано роботи на загальну суму 127 367,76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-здачі робіт по договору № 09/04/24/01-П від 24.09.2004 р. та накладними про відпуск відповідачу виготовлених полотен кришок люків на суму 46 956 грн., а всього на суму 174 323,76 грн.
Господарським судом встановлено, що сторонами у справі був підписаний протокол про залік взаємних вимог на суму 47 533,50 грн., яким погоджено погашення заборгованості ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" перед ТОВ "Ексімтранспостач" за договором № 09/04/24/01-П від 24.09.2004 р. у сумі 47 533,50 грн., а ТОВ "Ексімтранспостач" в свою чергу погашає заборгованість перед ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" у сумі 47 533,50 грн. за договором № 08/05/03-01-р від 30.08.2005 р.
Зобов'язання з оплати робіт ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" виконані частково в сумі 60 953,79 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 65 836,47 грн., на цю суму нараховано 35 016,71 грн. інфляційних, 3 840,46 грн. 2 % річних та 6 203,06 грн. пені.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 65 836,47 грн. основного боргу суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, позивачем виконано свої зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, а відповідачем, зобов'язання передбачені п. 4.1 договору, щодо оплати виконаних підрядником робіт не пізніше 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт не виконано.
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 65 836,47 грн. заборгованості, 35 016,71 грн. інфляційної складової та 3 840,46 грн. двох відсотків річних у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язання по оплаті виконаних робіт.
Також колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду щодо обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення 5 631,65 грн. пені за період з 19 грудня 2006 р. по 18 червня 2007 р., оскільки штрафні санкції нараховані поза межами дії мораторію, який введено з 27 вересня 2004 р. по 18 грудня 2006 р.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів, це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
При цьому, виходячи зі змісту абз.2 ч.2 п. 4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як встановлено судами, Господарським судом міста Києва порушено справу про банкрутство ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № 24/342-б за заявою АЕК "Київенерго". Ухвалою Господарським судом міста Києва від 18 грудня 2006 р. було затверджено мирову угоду між ДП"Дарницький вагоноремонтний завод" та АЕК "Київенерго" та припинено провадження у справі № 24/342-б.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанцій, дійшов вірного висновку, що вимоги ТОВ "Ексімтранспостач" про стягнення штрафних санкцій (пені) заявлені не під час дії мораторію, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 договору передбачений обов'язок замовника сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на вказані положення договору, норми чинного законодавства та встановлені обставини справи дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача, крім суми заборгованості, пені у заявленому до стягнення розмірі.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, дав їм належну правову оцінку та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2009 року у справі № 8/323 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті постанови у даній справі судом апеляційної інстанції не враховано положення ч. 2 ст. 101 ГПК України, відповідно до якої апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Під час перегляду справи в порядку апеляційного провадження Київський апеляційний господарський суд на зазначене уваги не звернув, вказавши, що відповідач оскаржує рішення місцевого суду у даній справі лише в частині задоволення вимог про стягнення пені, а тому перегляду в апеляційному порядку підлягає рішення саме в оскаржуваній частині.
Проте, зазначене порушення норм процесуального права не є істотним та не впливає на правильне вирішення спору.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,–
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2009 року у справі № 8/323 залишити без змін.
Головуючий: Ткаченко Н.Г.
Судді:Білошкап О.В.
Катеринчук Л.Й.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2009 |
Оприлюднено | 28.05.2009 |
Номер документу | 3668971 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Білошкап О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні