Постанова

від 13.05.2009 по справі 23/41-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/41-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 травня 2009 р.                                                                                    № 23/41-б  

                      Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого  -                                       Ткаченко Н.Г.

Суддів  -                                                  Катеринчук Л.Й.

                    Білошкап О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва

на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.11.2008 р. по справі                 № 23/41-б за заявою ТОВ "Авіста"  до ТОВ "Тріо-777"  про визнання банкрутом, -

                                             В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду  м. Києва від 25.01.2008  року за заявою ТОВ "Авіста"  порушено провадження у справі № 23/41-б про банкрутство ТОВ "Тріо-777",  на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р.  по справі  № 23/41-б визнано ТОВ "Тріо-777" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ініціюючого кредитора - ТОВ "Авіста".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11 листопада 2008 року /суддя Демидова А.Д./   затверджено  звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника - ТОВ "Тріо-777"  ліквідовано,  провадження по справі № 23/41-б припинено.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва  від 11.11.2008 р., посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм  матеріального та процесуального права, провадження по справі припинити.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г.,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  підлягає   задоволенню з наступних підстав.

        Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того,  у боржника -  ТОВ "Тріо-777"  відсутні активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги ініціюючого кредитора, а  матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора  відповідають вимогам чинного законодавства.

       Але з такими висновками суду погодитись не  можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана  ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".    

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство -  ТОВ "Тріо-777"  було порушено на підставі ст.52     Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за визнаною боржником претензією №12/1-1 від 10.08.2007 р. на суму 99379,20 грн. (а.с.15, 16).

Відповідно до  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Згідно із ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" визнана претензія  не є виконавчим документом. Отже, заява ініціюючого кредитора про визнання ТОВ "Тріо-777"  банкрутом, подана за відсутності безспірних вимог до  боржника.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи,  ініціюючий кредитор –ТОВ "Авіста"    не надав суду доказів безспірності вимог,   а саме : кредитор не надав суду належних доказів, які свідчать про припинення  ТОВ "Тріо-777"  підприємницької діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження  керівних органів боржника, довідки реєструючого органу  про відсутність  боржника за його місцезнаходженням, документів органу зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику, за його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою.

Як вбачається із матеріалів справи, і було зазначено в постанові господарського суду м. Києва від 12.02.2008 р. про визнання ТОВ "Тріо-777"   банкрутом, відповідно до витягу з  Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.02.2008 р.,  відомості про юридичну особу  - ТОВ "Тріо-777"   підтверджені (а.с.42, 46).

На підтвердження того, що боржник –ТОВ "Тріо-777"   відсутній за своїм місцезнаходженням ініціюючим кредитором надано суду акт, складений директором ТОВ "Авіста" від 18.12.2007 р., який не є належним доказом відсутності боржника, відповідно до вимог чинного господарського законодавства (а.с. 17).

Відповідно до ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який набрав чинності  з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2, ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вищезазначених вимог Закону, господарським судом                   м. Києва, не з'ясовано   факт наявності чи відсутності  в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи ТОВ "Тріо-777"  за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс  та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином  досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс  боржника, не було з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи  по пошуку  майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси та чи повідомив належним чином ліквідатор боржника всіх відомих йому кредиторів про  визнання -  ТОВ "Тріо-777"  банкрутом.

Відповідно до ст. 25  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення  здійснює  інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Отже, господарський суд м. Києва, в порушення  вимог закону,  постановив оскаржувану ухвалу без всебічного, повного і об'єктивного розгляду  всіх обставин  та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

       Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо-777" за  ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду  не було  правових підстав  для визнання  боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку  ст. 52 даного  Закону, а також підстав для закінчення ухвалою від 11.11.2008 р. спрощеної процедури банкрутства боржника, яка порушена безпідставно і припинення провадження у справі та ліквідації юридичної особи – ТОВ "Тріо-777" на підставі п.6 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”.

       За таких обставин, ухвалу  господарського суду м. Києва від       11.11.2008 р. по справі № 23/41-б не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а провадження по справі - припиненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,   ст. ст. 1115, 1117 –11113   ГПК  України, Вищий господарський суд України, -  

                                 П О С Т А Н О В И В:    

         Касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

           Ухвалу господарського суду м. Києва від 11.11.2008 р. по справі                 № 23/41-б скасувати.

 Провадження по справі № 23/41-б  припинити.

         Головуючий -                                                          Ткаченко Н.Г.

            Судді  -                                                                  Катеринчук Л.Й.

                                                                                     Білошкап О.В.