Постанова

від 19.05.2009 по справі 23/36-б-24/367-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/36-Б-24/367-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 травня 2009 р.                                                                                    № 23/36-Б-24/367-б  

головуючого      Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів :Білошкап О. В., Хандурін М. І.

розглянувши матеріали касаційної скарги  Арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича

на  постанову Київського  апеляційного господарського суду  від 03.03.2009 року

у справі№ 23/36-б-24/367-б

за завоюТОВ " Енерготехноприлад"

До ТОВ "Оптторглайн"

пробанкрутство

За участю представників:

Від скаржника Кіцул С. Б. пасп. Серії СС №1820 від 01.02.1996 року;

Від ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва: Корнелюк М. П. дов. від 24.04.2009 року №2011/9/10-011

                                              В С Т А Н О В И В:

У січні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготехнорилад" звернулася до господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГЛАЙН"  в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з наявністю непогашеної заборгованості у розмірі 46 200, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24 січні 2008 року порушено провадження у справі №23/36-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГЛАЙН", введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГЛАЙН".

Постановою господарського суду міста Києва від 12 лютого 2008 (суддя Демидова А.М.) Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГЛАЙН" (код 35000025) визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном боржника, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута  арбітражного керуючого Кіцула С. Б., якого зобов'язано виконати дії, передбачені ст. 22-34, 52 Закону, а також зобов'язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №23/36-б.

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва не погодилась з вказаною постановою суду першої інстанції тому звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду на постанову суду від 12 лютого 2008 року про відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2008 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задоволено частково, постанову господарського суду міста Києві від 12 лютого 2008 року у справі №23/36-б скасовано, а провадження у справі №23/36-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТТОРГЛАЙН" припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2008 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду  від 26 травня 2008 року та постанову господарського суду міста Києва від 12 лютого 2008 року у справі №23/36-б, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Господарський суд міста Києва постановою від 30.10.2008 року (суддя Смілянець В. В.)  визнав банкрутом відсутнього боржника ТОВ “ОПТТОРГЛАЙН”, відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кіцула С.Б., зобов'язав ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови подати до офіційного друкованого органу ВРУ або КМУ оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зобов'язав ліквідатора письмово повідомити всіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника про визнання його банкрутом, зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 30.10.2009 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 року (головуючий Дзюбка П. О., судді: Дикунська С. Я. Сотнікова С. В.) постанову Господарського суду міста Києва від 30.10.2008 року у справі №23/36-б-24/367-б скасовано, провадження по справі № 23/36-б-24/367-б припинено, матеріали справи № 23/36-б-24/367-б повернуто Господарському суду міста Києва.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції арбітражний керуючий Кіцул С. Б. звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 року скасувати з посиланням на  порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та передати справу до місцевого суду для подальшого провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.04.2009 року прийнято касаційну скаргу Арбітражного керуючого Кіцула С. Б. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 року  у справі №23/36-б-24/367-б до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої та апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом суд першої інстанції посилався на те, що заявлені вимоги ТОВ "Енерготехноприлад" документально підтверджуються, боржник неспроможний погасити борг перед ініціюючим кредитором в сумі 46 200 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає на що суд апеляційної інстанції правомірно звернув увагу.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".  

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ " Енерготехноприлад" було подано заяву про визнання банкрутом  ТОВ “ОПТТОРГЛАЙН” на підставі                ст. 52 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, за визнаною претензіяєю.

Відповідно до  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Згідно із ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" визнана претензія  не є виконавчим документом. Отже, заява ініціюючого кредитора про визнання ТОВ “ОПТТОРГЛАЙН” банкрутом, подана за відсутності безспірних вимог до  боржника.

 Згідно ч.1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи,  ініціюючий кредитор не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , які б свідчили про  припинення ТОВ “ОПТТОРГЛАЙН” підприємницької діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження  керівних органів боржника, довідки реєструючого органу  про відсутність  боржника за його місцезнаходженням.

Відповідно до статті 16, 17  Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з метою  забезпечення органів  державної  влади,  а  також  учасників цивільного обороту достовірною   інформацією   про   юридичних   осіб   та   фізичних осіб - підприємців створюється  Єдиного державного реєстру, який містить повне найменування юридичної особи та скорочене у  разі  його наявності;   ідентифікаційний код юридичної особи;  організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; дата та номер  запису  про  проведення  державної  реєстрації юридичної  особи,  дати  та  номери  записів  про внесення змін до нього;      серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про  установчі  документи,  дати  та  номери записів про внесення змін до них.

 Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням, які здійснюються держреєстратором  (п.7 ст.19 Закону).

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України,   лише факт внесення  відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням  до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 06.06.2006 року у справі № Б48/12-05, від 22.05.2007 року у справі № 21/19-06-518.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вищезазначених вимог Закону, господарським судом                   м. Києва  не з'ясовано   факт наявності чи відсутності  в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок суду апеляційної інстанції, що справа про банкрутство ТОВ “ОПТТОРГЛАЙН” за  ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, порушена безпідставно і у господарського суду  не було  правових підстав  для визнання  боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку ст. 52 даного  Закону.

За таких обставин колегія вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 року відповідає вимогам норм господарського - процесуального законодавства та  підстав для її скасування не вбачається.

   На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,   ст. ст. 1115, 1117 –11111   ГПК  України, Вищий господарський суд України,

                                 П О С Т А Н О В И В:    

     Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 року у справі № 23/36-б-24/367-б залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 року у справі № 23/36-б-24/367-б залишити без змін.

         Головуючий -                                                       О. Є. Короткевич

            Судді  -                                                                О. В. Білошкап

                                                                                          М. І. Хандурін