Рішення

від 17.01.2014 по справі 262/8232/13-ц

ПРОЛЕТАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

262/8232/13-ц

2/262/108/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Пролетарський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого судді - Любенок Л.Д.,

при секретарі - Міненко А.А.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представник відповідача Дмитрієва О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» Донецької виконавчої дирекції з ліквідації шахт про зобов'язання забезпечити твердим паливом, -

в с т а н о в и в:

28 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Донвуглереструктуризація» про зобов'язання забезпечити твердим паливом, посилаючись на те, що він має загальний стаж 25 років 7 місяців 4 дні, в тому числі стаж підземних робіт 18 років 1 місяць 14 днів. Шістнадцять років працював гірником та проходчиком в ШУ «Червона зірка» та після його закриття у 1996 році став працювати гірником у ТОВ «Вікінг» до 3 січня 1998 року, після чого вийшов не пенсію. Відповідно до ст. 48 Гірничого закону він як пенсіонер, що має стаж на підземних роботах більше десяти років, має право на забезпечення вугіллям на побутові потреби у кількості 5,9 тонни на рік. З 1996 року позивач отримував вугілля, однак 27 лютого 2013 року звернувся із вказаним питанням до відповідача та отримав відмову, оскільки таке право він повинен реалізувати на підприємстві, з якого вийшов на пенсію. У зв'язку із тим, що ТОВ «Вікінг», яке є останнім місцем роботи ОСОБА_1 у гірничій галузі, припинило своє існування з 28.11.2007 року без правонаступництва, а необхідних стаж позивач здобув у ШУ «Червона Зірка», просить суд покласти на ДП «Донвуглереструктуризація» обов'язок по забезпеченню його твердим паливом на 2013 рік.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач має забезпечуватись вугіллям тим підприємством,з якого він вийшов на пенсію, тобто ТОВ «Вікінг». Відповідач ДП «Донвуглереструктуризація» не є правонаступником шахт, а виконує роботи по їх фізичній ліквідації. При цьому зазначив про неврегульованість у законодавстві питання надання вугілля працівникам ліквідованих гірничих підприємств. Наголосив, що ДП «Донвуглереструктуризація» є бюджетною установою, які фінансується виключно для реструктуризації вугільної промисловості.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Як видно із копії трудової книжки та довідки Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, ОСОБА_1 має стаж підземних робіт 18 років 1 місяць 14 днів (а. с. 7-12, 14).

Останнім місцем роботи позивача на гірничому підприємстві є ТОВ «Вікінг» (ідентифікаційний номер 24309848), діяльність якого припинена 28.11.2007 року без правонаступництва (а. с. 13).

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ДП «Донвуглереструктуризація» із заявою про надання йому вугілля для побутових потреб та отримав відмову, яка мотивована тим, що саме ТОВ «Вікінг» має забезпечити позивача паливом, так як із цього підприємства він вийшов на пенсію (а. с. 4).

Наполягаючи на своїх позовних вимогах, ОСОБА_1 зазначив, що необхідний стаж, який дає йому право на отримання палива для побутових потреб відповідно до ст. 48 Гірничого закону України, він здобув на ШУ «Червона Зірка», що згодом увійшло до складу ДП «Донвуглереструктуризація». На ТОВ «Вікінг» він працював після звільнення із ШУ «Червона Зірка» в зв'язку із його ліквідацією, однак довідки про заробітну плату для отримання пенсії отримував саме від ШУ «Червона Зірка». А тому саме відповідач має забезпечити його вугіллям.

Суд частково погоджується із такими твердженнями позивача, зокрема щодо обов'язку ДП «Донвуглереструктуризація» надати ОСОБА_1 паливо для побутових потреб.

При цьому суд виходить із принципу верховенства права, закріпленого в ст. 3 Конституції України, відповідно до якого людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як розтлумачив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004 у справі № 1-45/2004 про особливості застосування Закону України "Про вибори Президента України") забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Гірничого Закону України, підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку(переробки вугілля), вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов`язаних із підземними умовами - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років для жінок.

Відповідно до положень ст. 48 Гірничого Закону України після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником категоріям осіб, у тому числі: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок.

Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001р. (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07 серпня 2001р.) (з наступними доповненнями та змінами) (далі - Галузева угода) порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами Підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на Підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого закону), чинною Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11 травня 1976 року.

Безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше складаються додаткові списки. Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого Підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі, в тому числі на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки 7,5 років. Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим Підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На Підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що ОСОБА_1 має стаж підземних робіт 18 років 1 місяць 14 днів. Маючи стаж більше 10 років на підземних роботах, позивач має право на забезпечення його вугіллям.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наголошує на тому, що він не є правонаступником ТОВ «Вікінг», яке й має забезпечити ОСОБА_1 вугіллям для побутових потреб.

Суд погоджується, що Гірничий Закон України, зокрема, ст. 48 дійсно покладає на правонаступника ліквідованого гірничого підприємства обов'язок по забезпеченню визначених категорій працівників вугіллям на побутові потреби.

ДП «Донвуглереструктурізація» створене відповідно до Наказу Мінвуглепрому України від 02.04.2010р. № 99.

У статуті ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» вказано, що воно створено з метою здійснення некомерційної господарської діяльності, є юридичною особою, діяльність здійснює відповідно до чинного законодавства України, Галузевої угоди та даного Статуту, предметом діяльності є виконання проектів ліквідації збиткових вугледобувних підприємств.

Одним із принципів регулювання державної політики в гірничодобувній промисловості є забезпечення захисту прав та інтересів працівників гірничих підприємств (стаття 7 Гірничого Закону України).

У статті 45 цього Закону, передбачено, що після ліквідації або консервації гірничого підприємства питання про його правонаступництво вирішується Кабінетом Міністрів України.

У даній справі судом встановлено, що ТОВ «Вікінг» як гірниче підприємство після ліквідації правонаступників немає. Дана обставина не залежала від волі позивача, а тому не може бути пов'язаною із обсягом його прав, гарантованих державою.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

У цьому зв'язку суд зауважує, що вимога до відповідача, як до державного підприємства, яке займається безпосередньо реструктуризацією підприємств галузі і відноситься до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, про забезпечення вугіллям для побутових потреб є належним способом захисту у цій справі, оскільки у протилежному випадку позивач в жодному разі не зможе відновити своє порушене право.

Отже суд дійшов висновку, що позивач, який є пенсіонером та який відпрацював на підприємствах з видобутку вугілля не менше ніж 10 років, відповідно до статей 43, 48 Гірничого Закону України, п.12.10 Галузевої угоди має право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби у кількості 5 900 кг вугілля на рік.

Відповідно до ст. 88 ЦПК, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 229 грн 40 коп., то саме цю сумі слід стягнути з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України , -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» Донецької виконавчої дирекції з ліквідації шахт про зобов'язання забезпечити твердим паливом - задовольнити.

Зобов'язати Донецьку обласну дирекцію з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» Донецької виконавчої дирекції з ліквідації шахт забезпечити ОСОБА_1 вугіллям на побутові потреби за 2013 рік в розмірі 5,9 тонни.

Стягнути з Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Донвуглереструктуризація» Донецької виконавчої дирекції з ліквідації шахт на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л .Д . Любенок

17.01.2014