Рішення

від 26.12.2013 по справі 408/1218/13-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.12.2013

Справа № 2/408/369/13

(408/1218/13-ц)

категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Селище .Біловодськ 26 грудня 2013 року

Біловодський районний суд Луганської області в складі:

головуючого: судді Ткаченко О.Д.,

за участю:

секретаря Торби Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Біловодського районного суду Луганської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів- товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс», приватного підприємства «Ятесс», третьої особи - товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укркомстрах», про визнання договору № 011166 від 21 вересня 2012 року недійсним та стягнення суми матеріальних збитків в сумі 2800 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати договір № 011166 укладений між нею та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Ятесс» від 21 вересня 2012 року недійсним та стягнути з відповідача суму матеріальних збитків в сумі 2800 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві вказала на те, що 21 вересня 2012 року між нею та відповідачем було укладено договір № 011166 про отримання безвідсоткової позики на умовах діяльності програми «Ренесанс».

За цим договором товариство зобов'язалося вчинити дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики. Згідно ст.2 даного договору позивач була зобов'язана одноразово сплатити вступний внесок в день підписання договору у розмірі 2800,00 гривень; своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати загальний платіж, який включає в себе платіж до Фонду Учасників за рахунок якого товариство надає відповідну суму у позику та платіж за юридичний супровід.

Згідно ст.2 даного договору вона одноразово сплатила вступний внесок в день підписання договору в розмірі 2800,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 6848 від 21 вересня 2012 року.

Позивач зазначила, що в платіжному дорученні виданому представником TOB «Ятесс» для сплати вступного внеску , передбаченого п. 2.1. ст. 2 Договору № 011166, який укладений між позивачем та TOB «Ятесс», отримувач вказаний ПП «Ятесс», що також зазначено і в квитанції №6848 від 21.09.2013. Призначення платежу: «По договору №011166 від 21.09.2012»,що в подальшому викликало в позивача підозру стосовно Товариства, тому зараз позивачка вважає, що ПП «Ятесс» також» є відповідачем у справі, який притягнутий до участі у справі за ухвалою суду від 18 грудня 2013 року.

На вимогу представника TOB "ЯТЕСС", згідно з п. 2.1.6 Договору, в цей же день ОСОБА_1 підписала договір № 11822 добровільного страхування від нещасних випадків, який заповнив та надав їй цей же представник TOB «Ятесс». Відповідно до даного договору нею сплачено страховий внесок в розмірі 400 грн., про що свідчить квитанція № 6847 від 21.09.2013 року.

Фактично вони приступили до виконання умов договору і ОСОБА_1 здійснила сплату вступного платежу в сумі 2800,00 гривень на вказаний ТОВ «Ятесс» на розрахунковий рахунок співвідповідача ПП «Ятесс», проте TOB «ЯТЕСС» безвідсоткову позику передбачену умовами договору їй не надало, хоча п.5.1 ст.5 Умов Договору відповідач був зобов'язаний надати безвідсоткову позику в порядку , визначеному в додатку № 2 до договору . На неодноразові звернення позивача до відповідача щодо надання позики, він запевняв її, що вона буде надана вже скоро і треба ще трохи почекати, оскільки наступного місяця буде розподіл коштів Учасників Фонду і ОСОБА_1 знаходиться в першій черзі на отримання коштів стосовно позики.

В даний час у ОСОБА_1 виникли сумніви в тому, що кредит буде наданий взагалі. Разом з тим вона почала цікавитися щодо діяльності TOB «Ятесс» і в мережі Інтернет знайшла інформацію про «кредитні махінації», зокрема і в переліку було TOB «Ятесс». Після цього вона зайшла до ЄДР судових рішень і знайшла значну кількість рішень судів, всіх областей, зокрема і рішення Вищого спеціалізованого суду України та рішення Верховного суду України, які подаються до позову, з яких вона зрозуміла, що діяльність відповідача є пірамідальною схемою та нечесною підприємницькою практикою.

Це підтверджується навіть самим змістом договору, зокрема п.1.1. предметом даного договору є вчинення відповідачем від імені та за рахунок Учасника певних юридичних дій, спрямованих на отримання безвідсоткової позики, на умовах діяльності програми «Ренессанс» у тому числі: сформувати групу учасників, здійснити її адміністрування: організувати та проводити розподіл Фонду Учасників, здійснювати надання безвідсоткової позики на користь учасника за рахунок Фонду учасників, надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами. Вказана умова договору є несправедливою стосовно неї , як споживача, оскільки кошти, сплачені на користь відповідача в якості декларативної умови, яка не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обов'язків, забезпечених цією оплатою.

Діяльність відповідача вводить її в оману, оскільки програма «Ренессанс» формується виключно на коштах учасників, без залучення коштів відповідача. ОСОБА_1 повинна була здійснювати платежі не за отримання позики, а за можливість одержання права на отримання позики, яка надавалась не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, а тому діяльність відповідача є пірамідальною схемою та нечесною підприємницькою практикою та такий договір повинен бути визнаний судом недійсним на підставі ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів». До того ж вона вважає, що вказаний договір позики повинен бути визнаний недійсним на підставі положень ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, оскільки відповідачі ввели її в оману, щодо істотних умов договору позики.

Зазначені нею в позові обставини самі по собі свідчать про незаконну підприємницьку діяльність.

Відповідно до п.2 ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надасться за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Указаний Закон встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 січня 2013 року № 6-161 цс 12, яка додається до позову.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи на нікчемність такого правочину одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Позивач в судове засідання не з'явилася, в заяві просить суд позов задовольнити, розглянувши справу без її участі, подала до суду дані про реєстрацію підприємств - відповідачів за вказаною нею адресою на час розгляду справи з даними про їх засновників та дату, місяць та рік реєстрації. .

Представники співвідповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату, місце та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Заяви про розгляд справи за їх відсутності від відповідачів не надходило, судом винесена ухвала про розгляд справи за відсутності сторін та з винесенням заочного рішення у справі без фіксації судового засідання.

Представник третьої особи - товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укркомстрах» у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за їх відсутності від представника не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

21 вересня 2012 року між позивачем та ТОВ «ЯТЕСС» укладено договір № 011166 з додатками (а.с.7-11) до нього, за умовами якого ТОВ «ЯТЕСС» від імені та за рахунок позивача вчиняє певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної в додатку № 1 та № 2 до даного Договору, на умовах діяльності Програми «Ренесанс», а саме надання учаснику - позивачу безвідсоткової позики. За умовами цього договору передбачено лише надання Учасникам безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду Учасників за Програмою «Ренесанс». Згідно пункту 4.12 додатку № 2 до договору, перевагу має той учасник, що надіслав заяву, яка містить найбільшу кількість сплачених загальних платежів. У випадку, коли декілька учасників надіслали заяви з однаковою найбільшою кількістю сплачених загальних платежів, перевагу має той учасник, який раніше уклав договір (а.с.9).

На виконання умов зазначеного договору, згідно квитанції ПАТ «Банк Київська Русь» № 6848 від 21.09.2012 року, позивачем на користь ПП «ЯТЕСС» було сплачено вступний платіж в сумі 2800,00 гривень, притому засновником та керівником ТОВ «Ятесс» та ПП «Ятесс» є одні й та самі особи, та відповідно поданих додатково поданих позивачкою даних ці дві юридичні особи мають право займатися такою діяльністю, як :

ТОВ «Ятесс» ( код ЄДРПОУ 37189568, засновник гр. ОСОБА_5, керівник органу управління гр. ОСОБА_6 , перебуває підприємство на обліку з 02.09.2010 року), види діяльності-96.09, надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у., 46.90 -неспеціалізована оптова торгівля, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 63.99 Надання інших інформаційних послуг,н.в.і.у., що відповідно до Наказу Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 року за № 457( який діяв в редакції з 01.04.2006 року до 31.12.2012 року включно ), станом на час розгляду справи з 01.01.2012 року включає усі види економічної діяльності, які відносилися до позиції 93.05.0, тобто надання будь - яких інших індивідуальних послуг, , в тому числі експлуатацію автоматів, послуги чистильників взуття, надання супроводження( ескортів) , дослідження геналогіії, служби знайомств та інші дрібні послуги побутового характеру, в тому числі любительську відеозйомку, та діяльність поза магазинних аукціонів і дрібну роздрібну торгівлю, послуг з інформаційного обслуговування, оплати рахунків та інше, зазначене в вищевказаному наказі, але жодним чином такі послуги як надання безпроцентних позик шляхом залучення коштів клієнтів та їх розподіл в цих видах діяльності не зазначені;

ПП «Ятесс»( код ЄДРПОУ 37998069, засновник ОСОБА_6, перебуває на обліку з 02.03.2012 року ), як приватне підприємство також не наділено правом займатися послугами з надання безпроцентних позик шляхом залучення коштів клієнтів та їх розподілом, в цілому має право на проведення аналогічних видів господарської діяльності, яку має право вести за статуту і ТОВ «Ятесс».Третя особа не є стороною у справі, і рішення у цій справі не породжує для третьої особи будь яких прав чи обов'язків.

Окрім того,суд виходить з того, що адміністрування фінансових коштів відповідачів підпадає під поняття «фінансова послуга», відповідно до ч.5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг»; під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством,- і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості активів .

Суду не подано доказів , що співвідповідачі у цій справі мають право надавати фінансові послуги , що повинно бути підтверджено відповідною ліцензією ( дозволом) на надання (здійснення) фінансових послуг щодо видачі безвідсоткових позик, тому суд не може вважати діяльність відповідачів легітимною.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Відповідно до п.8.1 додатку № 2 до договору учасник має право розірвати договір до моменту його реєстрації, письмово повідомивши в цей строк іншу сторону договору, але сам договір не містить даних, де та коли цей договір повинен бути зареєстрованим і з якого часу він набуває чинності , бо така інформація взагалі відсутня , тому позивачка має право , не отримавши підтвердження реєстрації укладеного договору, в будь - який час звернутися з письмовою заявою про його розірвання та отримати навіть вступний внесок, як це передбачено в п.8.1 додатку № 2 до спірного договору. Але в даному випадку за позовними вимогами є вимоги про визнання договору недійсним, що не суперечить нормам , викладеним в позові та в ст. 230 ЦК України, але сума вступного внеску в даному випадку повинна бути стягнутою з ПП «Ятесс», яке отримало суму 2800 гривень як вступний внесок, тому що ТОВ «Ятесс» тільки уповноважено за договором його підписати та проводити розподіл позик в визначеному в договорі порядку. Періодичні платежі на рахунок ТОВ «Ятесс» позивачкою не були сплаченими, сам вступний внесок надійшов на рахунок іншого відповідача, який не є стороною договору і, на думку суду, відповідач ПП «Ятесс» шляхом укладення договору через ТОВ «Ятесс»отримав кошти без достатніх правових підстав .

З умов зазначеного договору вбачається, що позивач сплачував кошти за можливість одержання права на отримання безвідсоткової позики в майбутньому за певних умов, викладених в укладеному договорі від ТОВ «Ятесс», але кошти ТОВ «Ятесс» отримує від сторонніх осіб, які не є учасниками ТОВ «Ятесс», але які повинні формувати власними коштами Фонд учасників, притому право розпорядження якими без відповідного дозволу зі сторони уповноваженого державою органу, тобто відповідачами безпідставно залучено позивачку до «пірамідальної» форми, що суд також вважає нечесною підприємницькою діяльністю, не забезпеченою будь - якими юридичними гарантіями для позивачки як позичальника на отримання будь яких коштів як безвідсоткової позики навіть в разі належного виконання нею всіх умов договору , окрім того, використання коштів позивачки у цілях ПП «Ятесс» надає йому змогу отримувати безвідсоткові кошти як ступний внесок для розвитку бізнесу цього підприємства, без будь якого ризику та відповідальності перед клієнтами ТОВ «Ятесс» , яке діє в порушення законодавства України без відповідної ліцензії на залучення фінансових коштів для видачі безвідсоткових позик .

Згідно з нормами статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, але що не заважає визнати його недійсним за рішенням суду в разі пред'явлення позивачем позову , оскільки відповідно до п.7 роз'яснень Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосування наслідків недійсності, передбачених законом.

За положеннями частини 1, пункту 7 частини 3, частини 6 статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів", нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, та в порушення вимог законодавства без відповідного дозволу зі сторони держави, є недійсними.

Отже, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. Такий правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та у разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину( абзац два п.7 вищевказаного Пленуму ВСУ).

Зважаючи на вищенаведені норми закону та роз'яснень Верховного суду України, розподіл фонду групи на умовах діяльності Програми «Ренесанс» проходить по пірамідальній схемі.

Позивач сплачувала кошти за можливість одержання права на отримання кредиту в майбутньому - отримання коштів, і ТОВ «ЯТЕСС» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на отримання коштів одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми «Ренесанс». Такі умови договору суперечать закону, а тому цей договір слід визнати недійсним в цілому.

Враховуючи, що за умовами укладеного з ТОВ «ЯТЕСС» договору, який є нікчемним, але позивачем були сплачені грошові кошти як вступний внесок в сумі 2800,00 гривень, як вступний платіж на рахунок іншого відповідача , ця сума підлягає стягненню з ПП «ЯТЕСС» (оскільки сума була сплачена саме на рахунок цього відповідача) на користь позивача.

Разом з тим, позивач просить стягнути також з ТОВ «ЯТЕСС» 2800 гривень, сплачених нею за умовами договору. Проте будь-яких доказів сплати цих коштів ТОВ «Ятесс» позивач не надав, а тому ця вимога про стягнення коштів з ТОВ «Ятесс» задоволенню не підлягає.

Крім цього, суд, в силу вимог ст.88 ЦПК України та ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», стягує з ТОВ «ЯТЕСС» та ПП «ЯТЕСС» на користь держави судовий збір в сумі 458,80 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: з ТОВ «ЯТЕСС» - 114,70 грн., з ПП «ЯТЕСС» - 229,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 224-233 ЦПК України, ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203, ст.215,230, ст.626,1212 ЦК України, ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.18, ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс»,» про визнання договору № 011166 від 21 вересня 2012 року недійсним задовольнити частково , визнати недійсним договір № 011166( разом з всіма додатками) від 21 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯТЕСС"( код ЄДРПОУ 37189568) .

Стягнути з Приватного підприємства "ЯТЕСС"( код ЄДРПОУ 37998069,МФО 300670) в користь гр. ОСОБА_1 сплачені як вступний внесок за договором № 011166 від 21 вересня 2012 року з ТОВ «Ятесс» з р/р № 26006001109458 грошові кошти в сумі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» в дохід держави судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «ЯТЕСС» в дохід держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Копію заочного рішення надіслати представнику відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯТЕСС" та ПП «Ятесс» , представнику товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укркомстрах» та позивачці не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Головуючий

суддя: О.Д. Ткаченко