Постанова

від 14.01.2014 по справі 820/12833/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 січня 2014 р. № 820/12833/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,

за участю представників: позивача - Тарасенко О.М., відповідача - Щербак Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області по складанню Акту перевірки від 20.09.2013 р. №561/20-31-22-03-07/24340154, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки №561/20-31-22-03-07/24340154 від 20.09.13. Позивач вважає, що дії по складанню акту є незаконними, оскільки висновки акту перевірки не відповідають дійсності та не враховують надані позивачем під час перевірки первинні документи.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що висновки акту перевірки є такими, що відповідають дійсності.

Представник позивача - Приватного підприємства "РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА" Тарасенко О.М. - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області Щербак Л.О. - проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях до позовної заяви.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечувалося представниками сторін, що на підставі направлення на проведення перевірки від 17.09.2013 р. № 451 та наказу на проведення перевірки від 16.09.2013 р. № 471 ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Ремонтно-будівельна фірма» з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «БК «ПРОФБУДІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 37956359, за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. та ТОВ «ДІМАЛС», код ЄДРПОУ 37955046, за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. та подальшому ланцюгу постачання.

Судом встановлено, що старший державний ревізор інспектор Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області Волкова - Трубіцина В.Є. була допущена позивачем до проведення перевірки, вказана обставина не заперечувалася представником позивача в судовому засіданні.

За результатами проведення перевірки ПП «РЕМОНТРНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА» був складений акт перевірки № 561/20-31-22-03-07/24340154 від 20.09.2013р. (а.с.15-29).

Позивач вважає, що дії по складанню акту перевірки №561/20-31-22-03-07/24340154 від 20.09.13 є протиправними, оскільки висновки такого акту відносно нереальності вчинення господарських операцій позивачем не відповідають дійсності та спростовується наданими в ході проведення перевірки документами.

На підставі викладеного, позивач вважає, що його права порушені діями податкового органу по складанню акту перевірки №561/20-31-22-03-07/24340154 від 20.09.13.

У зв'язку з цим суд зазначає наступне.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

За змістом п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до п 3 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України є рішення, дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Вищезазначена позиція суду відповідає позиції Верховного суду України, викладеній у його постанові від 10.09.13 по справі №21-237а13.

Згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог через недоведеність позивачем факту порушення його прав та інтересів.

Керуючись ст .ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними - залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 січня 2014 року.

Суддя Білова О.В.

.