Рішення
від 13.01.2014 по справі 904/8332/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.14 Справа № 904/8332/13

За позовом Приватного підприємства "Лібра - Лайн", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення 137 465, 41 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Самолейнко І.І. - адвокат, свідоцтво № 1573/10

від відповідача: Кот М.І. - представник за дов. № 30/1183 від 27.12.2013

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Лібра-Лайн" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 133 461, 56 грн. та три відсотки річних у розмірі 4 003, 85 грн.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати, зокрема, оплату послуг адвоката у розмірі 13 740 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 275 від 03.05.2012 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2013 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.11.2013.

Ухвалою суду від 05.11.2013 виправлено описку в ухвалі від 30.09.2013, а саме правильною датою винесення даної ухвали є 29.10.2013.

Також, позивач разом із позовною заявою подав до суду клопотання про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" в межах розміру позовних вимог - 137465, 41 грн.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2013 у задоволені клопотання Приватного підприємства «Лібра-Лайн» про забезпечення позову відмовлено.

18.11.2013 від представників сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду від 18.11.2013 строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів та її розгляд призначено на 13.01.2014.

09.01.2014 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 08.01.2014 № 30/04, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що відповідач не отримував від позивача товар, визначений специфікацією до спірного договору № 1 від 03.05.2012 , відповідно до накладної № 217055 від 25.06.2013.

13.01.2014 позивач подав до суду пояснення до позовної заяви.

У судовому засіданні 13.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.2012 між приватним підприємством «Лібра-Лайн» (далі - позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 275 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується в специфікаціях (додатках) до договору (далі - товар), які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього договору.

Постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначеними в специфікації (додаток) до цього договору.

Відповідно до п. 3.5 перехід права власності на товар, що поставляється, відбувається в момент підписання видаткової накладної обома сторонами.

Загальна вартість товару за цим договором складає суму партій товару по всіх специфікаціях (додатків) до цього договору (п. 4.1 договору).

Згідно п. 4.6 договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами у специфікаціях (додатках) до цього договору.

Згідно з п. 4 специфікації № 2 від 19.06.2012 до договору на загальну суму 30 272, 22 грн. розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту передачі права власності на товар покупцю на підставі рахунку, накладної та податкової накладної, оформленої згідно до ст. 187, 201 Податкового кодексу. У разі несвоєчасного надання податкової накладної постачальник сплачує штраф у розмірі 20% від вартості товару (арк. с. 15).

Відповідно до п. 4 специфікації № 3 від 18.07.2012 до договору на суму103 189,30 грн. розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 25 банківських днів з моменту передачі права власності на товар покупцю на підставі рахунку, накладної та податкової накладної, оформленої згідно до ст. 187, 201 Податкового кодексу. У разі несвоєчасного надання податкової накладної постачальник сплачує штраф у розмірі 20% від вартості товару (арк. с. 16-19).

Позивач на виконання умов договору та специфікацій до нього поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних № 219307 від 19.07.2012 на суму 103 189, 33 грн., № 749 від 25.06.2012 на суму 30 272, 33 грн. та довіреностей від 22.06.2012 № 749 та від 19.07.2012 № 861 (арк. с. 20-25).

Відповідач вартість поставленого товару не сплатив, у зв'язку з чим суму основного боргу відповідача перед позивачем складає 133 461, 66 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 133 461, 66 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач просить стягнути з відповідача три відсотка річних у розмірі 4 003,85 грн. за період з 01.09.2012 по 01.09.2013.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, три відсотка річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних задовольняє дану вимоги у повному обсязі, а саме у розмірі 4 003, 85 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 2 749, 37 грн.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 13 740 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договором про надання правової допомоги від 29.08.2013 (арк. с. 26-29), видатковий касовий ордер від 30.08.2013 на суму 13 740 грн. (арк. с. 30).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р.).

Враховуючи наведене, предмет даного спору, складність спору, ціну позову, помилки, допущені при складанні позову та виконанні розрахунку трьох відсотків річних, суд вважає витрати на послуги адвоката, заявлені позивачем до стягнення, невиправдано великими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 62, код ЄДРПОУ 00190911) на користь Приватного підприємства "Лібра-Лайн" (69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 9, код ЄДРПОУ 30293779) суму основного боргу у розмірі133 461, 56 грн. (сто тридцять три тисячі чотириста шістдесят одна грн. 56 к.), три відсотка річних у розмірі 4 003, 85 грн. (чотири тисячі три грн. 85 к.) та 2 749, 37 грн. (дві тисячі сімсот сорок дев'ять грн. 37 к.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 16.01.2014

Дата ухвалення рішення13.01.2014
Оприлюднено21.01.2014
Номер документу36704468
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 137 465, 41 грн

Судовий реєстр по справі —904/8332/13

Постанова від 20.02.2014

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Сизько Ірина Анатоліївна

Рішення від 13.01.2014

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ярошенко Вікторія Ігорівна

Ухвала від 18.11.2013

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ярошенко Вікторія Ігорівна

Ухвала від 05.11.2013

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ярошенко Вікторія Ігорівна

Ухвала від 30.10.2013

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ярошенко Вікторія Ігорівна

Ухвала від 29.10.2013

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ярошенко Вікторія Ігорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні