Рішення

від 16.01.2014 по справі 924/1545/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2014 р.Справа № 924/1545/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" м. Рубіжне Луганська область

до Приватного підприємства "Нетішин-Сантехмонтаж" м. Нетішин Хмельницької області

про стягнення 47 075,49 грн., з яких 36 460,80 грн. - основний борг, 10 614,69 грн. - проценти за користування чужими коштами

Представники сторін:

від позивача: Суковатий І.А. - представник за довіреністю № 66/2013 від 06.12.13р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду про стягнення 47 075,49 грн., з яких 36 460,80 грн. - основний борг, 10 614,69 грн. - проценти за користування чужими коштами, посилаючись при цьому на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 238 від 03.07.2012р.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно з укладеним між ТОВ «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (Постачальник) та ПП «Нетішин-Сантехмонтаж» (Покупець) договором поставки від 03.07.2012 р. № 238 між сторонами виникли господарські зобов'язання з приводу здійснення поставок товару (труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання) та його оплати. За період дії Договору Покупцю було відвантажено товар на суму 171 460,80 грн. відповідно до видаткової накладної № ЕТП ЛВ 3107/012 від 31.07.2012 р. та довіреності № 5 від 26.07.2012 р. Станом на 20 листопада 2013 року від Покупця за поставлений товар отримано оплату лише в загальній сумі 135 000 грн., тому сума заборгованості складає 36 460,80 грн.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні. Також представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 47 075,49грн. основного боргу та процентів за користування чужими коштами. При цьому, представник позивача пояснив, що у розрахунку ціни позову (доданого до позовної заяви) помилково вказав інфляційні витрати. Дана заява судом приймається.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Адреса відповідача та його правовий статус підтверджені спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, яка співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві, направлялися ухвали суду.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

03.07.2012р. між ТОВ «Торговельний дім «Євротрубпласт» («Постачальник") та ПП «НЕТІШИН-САНТЕХМОНТАЖ» («Покупець») укладено договір № 238, р. 1 якого передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі «Товар»), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в Рахунках - фактурах або Специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором.

Сторони визначили наступний порядок узгодження умов постачання партії товару: Покупець направляє Постачальнику письмове замовлення, з зазначенням асортименту та кількості партії товару. В замовленні також вказується кінцевий пункт доставки, крім випадків передбачених п.4.3. даного договору. Замовлення Покупця є пропозицією (офертою) до поставки партії товару (щодо асортимент) - та кількості партії товару) та його згодою (акцептом) з цінами Постачальника, що діяли на момент замовлення товару.

Постачальник протягом нормально необхідного часу направляє Покупцю по факсу рахунок-фактуру з зазначенням вартості вказаного у замовленні товару, строку його постачання та оплати. Рахунок-фактура є підтвердженням (акцептом) Постачальника замовлення Покупця. Відповідно до п.3 ст.205 ЦК України умови щодо строків поставки і оплати партії товару, та/або інші умови, визначені рахунком фактурою вважаються узгодженими Покупцем, якщо протягом двох робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від нього не надійде зауважень, про що також свідчить підпис Покупця за цим Договором. Достатнім підтвердженням всіх умов поставки, зазначених в товаросупровідних документах, буде також приймання Покупцем товару в порядку, передбаченому п. 4.4. даного Договору, незалежно від наявності замовлення або підтвердження покупцем умов поставки , зазначених у рахунку-фактурі. Умови постачання партії товару вважаються також повністю узгодженими сторонами після отримання Постачальником передоплати в розмірі визначеному рахунком-фактурою, та в передбачені строки. Найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість партії товару, терміни поставки та оплати можуть бути узгоджені сторонами в специфікаціях.

Поставка товару здійснюється на базисних умовах постачання згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, визначеним у рахунку-фактурі або Специфікації. Якщо кінцевий пункт доставки не визначений, то поставка партії товару вважається узгодженою на базисній умові EXW Склад Постачальника за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 1. Представник Покупця повинен надати Постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання матеріальних цінностей (довіреність ТМЦ). Датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата накладної Постачальника, що передається Покупцю. При цьому обов'язок Постачальника поставити товар Покупцю вважається виконаним у момент передачі товару перевізнику для доставки Покупцю або з моменту забезпечення наявності товару на складі Постачальника Постачальник має право на дострокову поставку товару за цим Договором, про що Постачальник повідомляє Покупця листом або факсом (р. 4 договору).

Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом повної передоплати на поточних рахунок Постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від нього рахунку- фактури, крім випадків, передбачених п.5.7. цього договору або якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в Специфікації. У випадку невиконання (прострочення) Покупцем зобов'язання по оплаті товару з моменту настання передбачених договором термінів, він за вимогою Постачальника сплачує на користь Постачальника крім неустойки, передбаченої даним Договором, 3% річних за весь час прострочення (відповідно до ст.625 ЦК України). У разі поставки товару Покупцю до моменту його оплати (у випадках, передбачених п.4.1.3. цього Договору, коли терміни оплати не були узгоджені Сторонами, або в разі передачі Покупцю товару, що постачається на умовах повної або часткової передоплати, до моменту його оплати), обов'язок з оплати вартості товару виникає у Покупця з моменту передачі йому товару. Ця умова не поширюється на випадки, коли Сторонами було письмово узгоджено відстрочення оплати за поставлений товар (р. 5. договору).

У випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Постачальник має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України Сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.

У випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару, Покупець згідно ч.3. ст.692 та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити, на вимогу Постачальника, проценти за використання чужих коштів в розмірі 20 % річних за весь період прострочення оплати (р. 8 договору). Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання договору поставки від 03.07.2012р. позивач за видатковою накладною № ЕТП ЛВ 3107/012 від 31.07.2012 р. та довіреністю № 5 від 26.07.2012 р. на суму 171460,80грн.. поставив відповідачу товар (рахунок-фактура від 30.05.2012р.).

Відповідач частково оплатив товар на суму 135000 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 13.09.2012р.на суму 45000 грн. та 26.07.2012р.на суму 90000грн., утворивши заборгованість в сумі 36460,80 грн.

03.09.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості в розмірі 36460,80 грн. до 17.09.2013р.

Оскільки відповідач решту вартості товару не оплатив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 47 075,49 грн., з яких 36 460,80 грн. - основний борг, 10 614,69 грн. - проценти за користування чужими коштами.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як свідчать матеріали справи між сторонами 03.07.2012р. укладено договір поставки № 238.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. ст. 525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі- продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору поставки від 03.07.2012р. № 238 за видатковою накладною № ЕТП ЛВ 3107/012 від 31.07.2012 р. та довіреністю № 5 від 26.07.2012 р. на суму 171460,80грн. поставив відповідачу товар.

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати отриманого товару не виконав, сплатив лише 135000 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 13.09.2012р.на суму 45000 грн. та 26.07.2012р.на суму 90000грн., утворивши заборгованість в сумі 36460,80 грн. Доказів про оплату товару на суму 36460,80 грн. суду не подано. Тому, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення 36460,80 грн. боргу підлягають задоволенню.

Позивач відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 20% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 10614,69 грн., а саме: за період з 01.08.2012р. по 13.09.2012р. на суму 81460,80 грн. в сумі 1963,99 грн., за період з 14.09.2012р. по 20.11.2013р. на суму 36460,80 грн. в сумі 8650,70 грн.

Згідно ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 24.12.2013р. по справі № 8/5025/1402/12) .

Пунктом 8.4. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару. Покупець згідно ч.3. ст.692 та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити, на вимогу Постачальника, проценти за використання чужих коштів в розмірі 20 % річних за весь період прострочення оплати.

При цьому, п. 6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Враховуючи положення вказаної норми, з урахуванням документального підтвердження наявності заборгованості на час звернення з позовом до суду, вимоги про стягнення 20% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 10614,69 грн. є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Положеннями ст.ст. 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню. Доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подано.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" м. Рубіжне Луганська область до приватного підприємства "Нетішин-Сантехмонтаж" м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 47 075,49 грн., з яких 36 460,80 грн. - основний борг, 10614,69 грн. - проценти за користування чужими коштами задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Нетішин-Сантехмонтаж" (Хмельницька обл., м. Нетішин, провулок Миру, буд. 14, кв. 47, код 37289575) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова, 1, код 33090871) 36 460,80 грн. (тридцять шість тисяч чотириста шістдесят гривень 80 коп.) основного боргу, 10614,69 грн. (десять тисяч шістсот чотирнадцять гривень 69 коп.) проценти за користування чужими коштами, 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2,3 - позивачу (93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова, 1; 02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8.),

4 - відповідачу (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, провулок Миру, буд. 14, кв. 47) простим листом.