Рішення

від 14.01.2014 по справі 913/3096/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 січня 2014 року Справа № 913/3096/13

Провадження №4/913/3096/13

За позовом

Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради, м. Краснодон, Луганська область

до відповідача Комунального підприємства "Краснодонське шляхово - експлуатаційне управління", м. Краснодон, Луганська область

про стягнення 17 432 грн. 98 коп.

Суддя Старкова Г.М

Секретар судового засідання Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Юрко Н.В., довіреність № 9 від 10.01.2014

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у вигляді завищення вартості наданих послуг у сумі 17 432 грн. 98 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 16.12.2013 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача подав суду 14.01.2014 відзив на позовну заяву, яким просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, посилаючись на те, що ним виконано роботи з утримання доріг в чистоті за період з 02.09.2013 по 06.09.2013 на суму 17720 грн. 01 коп., що підтверджено актом виконаних робіт №1 від 23.09.2013, який підписаний сторонами за договором і скріплений печатками їх підприємств, тому відповідач вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем погашена.

Також, відповідач вказує на те, що між позивачем та відповідачем складений акт звірення взаємних розрахунків від 24.09.2013, згідно якого сальдо на 24.09.2013 складає 287 грн. 06 коп. на користь Комунального підприємства "Краснодонське шляхово - експлуатаційне управління". Вказаний відзив на позовну заяву з наданими до нього документами долучений до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що між Управлінням житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (далі за текстом - Головний розпорядник, позивач) та Комунальним підприємством «Дорожньо-експлуаційне управління» (на теперішній час- Комунальне підприємство "Краснодонське шляхово - експлуатаційне управління" ) (далі за текстом - Одержувач бюджетних коштів, відповідач) була укладена угода про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013 (надалі- Угода), згідно якої Одержувач бюджетних коштів передбачені за даною угодою бюджетні асигнування спрямовує на проведення робіт по утриманню об'єктів благоустрою відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства № 154 від 23.09.2003 «Про затвердження порядку проведення ремонту та утримання об'єктів міського благоустрою»(п.2.1 Угоди).

Відповідно до п. 4.1 Угоди, Головний розпорядник бюджетні кошти, виділені з міського бюджету, направляє Одержувачу шляхом перерахування коштів на рахунки, відкриті Одержувачем в установах банків.

Відповідно до п.1.1 Статуту Комунального підприємства "Краснодонське шляхово - експлуатаційне управління", дане підприємство створене вирішенням міської ради м. Краснодону від 24.10.2003 №13/487 в результаті реорганізації Комунального підприємства «Дорожньо-експлутаційна ділянка» і є правонаступником його прав і обов'язків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в рамках ревізії фінансово - господарської діяльності в Управлінні житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (позивач) за період з 01.06.2011 по 01.07.2013, проведеної Краснодонькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державною фінансовою інспекцією в Луганській області, встановлено, що за угодою про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013, Комунальне підприємство «Дорожньо-експлуаційне управління» незаконно завищив вартість робіт на загальну суму 17432 грн. 98 коп.

За результатами перевірки Краснодонькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державною фінансовою інспекцією в Луганській області складений акт від 30.08.2013 № 840-21/005 ревізії фінансово - господарської діяльності в Управлінні житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради за період з 01.06.2011 по 01.07.2013 (надалі- Акт 30.08.2013 № 840-21/005)(а.с.20-62).

З метою документального підтвердження виду, обсягів та якості виконаних робіт, послуг та розрахунків з Управлінні житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (позивач) проведено зустрічну звірку в Комунальному підприємстві "Краснодонське шляхово - експлуатаційне управління" за період з 01.06.2011 по 01.07.2013. Відповідно наданих до ревізії актів виконаних робіт встановлено, що відповідач виконував роботи по поточному ремонту автодоріг та послуги з прибирання вулиць міста на загальну суму 5802935 грн. 07 коп.

Перевіркою журналу - ордеру № 2 та журналу-ордеру №6, виписок банку встановлено, що КП «Дорожньо-експлуаційне управління» (відповідач) отримано коштів від Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (позивач) за виконані роботи та надані послуги на загальну суму 5514773 грн. 24 коп., у тому числі: у 2011 році - 841045 грн. 00 коп., у 2012 році -2859001 грн. 24 коп., у 2013 році -1814727 грн. 00 коп.

Позивач у позові вказує на те, що перевіркою актів виконаних робіт та надання послуг по утриманню доріг в чистоті в м. Краснодоні встановлено завищення вартості виконаних робіт та надання послуг, внаслідок арифметичних помилок, завищення обсягів виконаних робіт та завищення калькуляції на загальну суму 17432 грн. 98 коп.

Таким чином, позивач вважає, що зазначені порушення призвели до збитків в Управлінні житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (позивач) на суму 17432 грн. 98 коп., так як вказана сума була фактично витрачена позивачем, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок грошових коштів відповідача.

Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 17432 грн. 98 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови угоди про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013 та положення ст.ст. 22, 623 ЦК України.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є законність.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 2 ст. 16 цього ж Кодексу передбачаються способи захисту порушених прав. Крім того, цією ж нормою передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання недійсним правочину; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання рішення незаконним, визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищенаведені приписи законів, предмет позову не відповідає визначеним діючим законодавством способам захисту прав.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності вправі звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або охоронюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вказані норми законів не передбачають такого способу захисту прав, як підписання акта здачі - приймання виконаних робіт за договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Разом з цим їх розмір підлягає доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством України, зокрема статтями розділу V Господарського процесуального кодексу України (Лист Верховного Суду України від 09.08.2006. №1-11/477).

Згідно із ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як свідчать матеріали справи, в рамках ревізії фінансово - господарської діяльності в Управлінні житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (позивач) за період з 01.06.2011 по 01.07.2013, проведеної Краснодонькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державною фінансовою інспекцією в Луганській області, встановлено, що за угодою про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013, Комунальне підприємство «Дорожньо-експлуаційне управління» незаконно завищив вартість робіт на загальну суму 17432 грн. 98 коп.

За результатами перевірки Краснодонькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державною фінансовою інспекцією в Луганській області складений акт від 30.08.2013 № 840-21/005 ревізії фінансово - господарської діяльності в Управлінні житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради за період з 01.06.2011 по 01.07.2013 (надалі- Акт 30.08.2013 № 840-21/005)(а.с.20-62).

З метою документального підтвердження виду, обсягів та якості виконаних робіт, послуг та розрахунків в Управлінні житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (позивач) проведено зустрічну звірку в Комунальному підприємстві "Краснодонське шляхово - експлуатаційне управління" за період з 01.06.2011 по 01.07.2013. Відповідно наданих до ревізії актів виконаних робіт встановлено, що відповідач виконував роботи по поточному ремонту автодоріг та послуги з прибирання вулиць міста на загальну суму 5802935 грн. 07 коп.

Перевіркою журналу- ордеру № 2 та журналу-ордеру №6, виписок банку встановлено, що КП «Дорожньо-експлуаційне управління» (відповідач) отримано коштів від Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (позивач) за виконані роботи та надані послуги на загальну суму 5514773 грн. 24 коп., у тому числі: у 2011 році- 841045 грн. 00 коп., у 2012 році -2859001 грн. 24 коп., у 2013 році -1814727 грн. 00 коп.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою актів виконаних робіт та надання послуг по утриманню доріг в чистоті в м. Краснодоні встановлено завищення вартості виконаних робіт та надання послуг, внаслідок арифметичних помилок, завищення обсягів виконаних робіт та завищення калькуляції на загальну суму 17432 грн. 98 коп.

Матеріалами справи підтверджено, що між Управлінням житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (далі за текстом - Головний розпорядник, позивач) та Комунальним підприємством «Дорожньо-експлуаційне управління» (на теперішній час- Комунальне підприємство "Краснодонське шляхово - експлуатаційне управління" ) (далі за текстом - Одержувач бюджетних коштів, відповідач) була укладена угода про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013 ( надалі- Угода), згідно якої Одержувач бюджетних коштів передбачені за даною угодою бюджетні асигнування спрямовує на проведення робіт по утриманню об'єктів благоустрою відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства № 154 від 23.09.2003 «Про затвердження порядку проведення ремонту та утримання об'єктів міського благоустрою»(п.2.1 Угоди).

Відповідно до п. 4.1 Угоди, Головний розпорядник бюджетні кошти, виділені з міського бюджету, направляє Одержувачу шляхом перерахування коштів на рахунки, відкриті Одержувачем в установах банків.

Відповідно до п.1.1 Статуту Комунального підприємства "Краснодонське шляхово - експлуатаційне управління", дане підприємство створене вирішенням міської ради м. Краснодону від 24.10.2003 № 13/487 в результаті реорганізації Комунального підприємства «Дорожньо-експлутаційна ділянка» і є правонаступником його прав і обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що сторони за позовом уклали вищезазначений договір у письмовій формі, узгодили його умови, визначили вартість робіт, порядок їх здачі-прийняття, терміни виконання робіт, відповідальність сторін, підписали його та скріпили печатками їх підприємств.

Відповідачем виконані роботи та надані послуги за вказаною Угодою про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013, що підтверджується матеріалами справи, позивачем не спростовано. Виконані відповідачем роботи повністю оплачені позивачем у справі, що підтверджено матеріалами справи. Даний факт підтверджується також в Акті Краснодонської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Луганській області від 30.08.2013 № 840-21/005 (а.с.20-62).

Таким чином, сторони свої зобов'язання за угодою про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013 виконали у повному обсязі.

Оцінивши правовідносини сторін, судом встановлено, що відповідач виконав роботу на умовах Договору, а позивач провів повну оплату виконаних робіт та наданих послуг, що підтверджено матеріалами справи.

Факт належного виконання зобов'язань позивачем перед відповідачем згідно умов угоди про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013 встановлений судом.

Суд вважає, що позивачем визначено правову природу заявлених вимог, надано обґрунтування заявлених вимог про стягнення спірної суми як збитків, понесених в наслідок завищення вартості виконаних робіт та наданих послуг.

Судом не встановлено неналежне виконання відповідачем умов Угоди, що призвело до сплати позивачем відповідачу вартості виконаних робіт та наданих послуг у розмірі 17432 грн. 98 коп., який він не мав права здійснювати, та не доведено Краснодонською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державною фінансовою інспекцією в Луганській області.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що сторонами узгоджені всі істотні умови угоди про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013, відповідачем виконані роботи та надані послуги, обсяги та вартість яких належним чином узгоджена з позивачем.

Проте, як зазначає позивач, в рамках ревізії фінансово - господарської діяльності в Управлінні житлово - комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (позивач) за період з 01.06.2011 по 01.07.2013, проведеної Краснодонською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державною фінансовою інспекцією в Луганській області, встановлено, що за угодою про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013, Комунальне підприємство «Дорожньо-експлуаційне управління» незаконно зависив вартість робіт на загальну суму 17432 грн. 98 коп.

Позивач вказує, що йому завдано збитків на суму 17432 грн. 98 коп., у зв'язку з оплатою ним суми вказаних грошових коштів.

Разом з тим, статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі. Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.

Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права ( ч.1 ст.22 ЦК України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).

Тому кредитор ( позивач у справі) має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому, важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.

Так, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України), або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

Згідно ст. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оскільки між сторонами у справі, було укладено договір підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі частини першої статті 22 Цивільного кодексу України і частини другої статті 224 Господарського кодексу України, як про це зазначено у позові.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 №3-69гс12 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2012 у справі №5006/18/13/2012 .

Таким чином, виявлені ревізією порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати. Така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.04.2013 у справі №5005/3943/2011.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору.

Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України, оцінив докази позивача, якими він підтверджує факт спричинення йому відповідачем заявлених до стягнення збитків, понесених внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договором на виконання (передачу) науково-технічної продукції від 13.05.2009 № 91 і дійшов висновку, що обставини, вказані у позовній заяві, та нормативне обґрунтування позовних вимог не підтверджені допустимими та належними доказами, оскільки з доданих заявником та позивачем документів в підтвердження понесених збитків неможливо зробити висновок про те, що позивачу спричинено саме збитки і саме у розмірі 10385 грн. 45 коп.

Відповідно до п.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Так, сторони зобов'язані довести суду обставини щодо наявності шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача, як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.

При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони, є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - наслідком такої протиправної поведінки.

Цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника, отже відповідач зобов'язаний довести той факт, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Позивачем повинно бути доведено факт того, що він реально поніс збитки у заявленому розмірі.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (постанова Вищого господарського суду України від 06.07.2010 у справі № 11/367).

Така ж позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2011 у справі №51/250.

З наведеного вбачається, що докази протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що докази вини відповідача, як підстави для настання цивільно - правової відповідальності, в матеріалах справи відсутні.

Також, суд зазначає, що відповідачем надано до матеріалів справи акт виконаних робіт та послуг №1 від 23.09.2013 на суму 17720 грн. 04 коп., який підписаний сторонами за договором без доповнень та зауважень, скріплений печатками їх підприємств.

Як вбачається, вказаний акт складений та підписаний сторонами за Угодою 23.09.2013, а саме, до подання позивачем позовної заяви до суду (зареєстрована судом 14.11.2013 згідно штампа господарського суду).

Також між позивачем та відповідачем складено акт звірення взаємних розрахунків від 24.09.2013, згідно якого сальдо на 24.09.2013 складає 287 грн. 06 коп. на користь Комунального підприємства "Краснодонське шляхово - експлуатаційне управління".

З огляду на викладене, вбачається, що відповідач виконав роботи та надав послуги позивачу на загальну суму 17720 грн. 04 коп. до пред'явлення позивачем позову до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що докази понесених позивачем збитків внаслідок завищення вартості виконаних робіт у сумі 17432 грн. 98 коп. в матеріалах справи відсутні.

Докази протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, докази вини відповідача (як підстави для настання відповідальності) - в матеріалах справи відсутні.

Результати перевірки органу державного фінансового контролю не можуть бути предметом розгляду в господарському суді, оскільки зазначений орган є органом владних повноважень і не може бути стороною в господарському процесі.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Назва Закону в редакції Закону N 5463-VI (5463-17 ) від 16.10.2012) визначені права органу державного фінансового контролю, в тому числі:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо)

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні

для виконання покладених на нього завдань;

- проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку

підприємства, установи та організації, що контролюється;

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Проаналізувавши вищезазначену норму закону, суд вважає, що право звернення до суду щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, належить органу державного фінансового контролю, що здійснювало перевірку позивача.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків, понесених внаслідок завищення вартості виконаних робіт за угодою про реалізацію програми «Підвищення рівня благоустрою міста» № 1 від 07.01.2013 у сумі 17432 грн. 98 коп., тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, у зв'язку з відмовою судом у позові витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44,49,75, 82,84,85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 20.01.2014.

Суддя Г.М.Старкова