Ухвала

від 14.01.2014 по справі 801/5993/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5993/13-а

14.01.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник відповідача, Головного управління Міндоходів в АР Крим- Шилін Віталій Сергійович, довіреність № б/н від 22.08.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 03.10.13 по справі № 801/5993/13-а

за позовом Приватного підприємства "ФЕБА" (вул. Пушкінська, буд.31-А, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. О. Невського, буд.29, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2013 року позовні вимоги Приватного підприємства "ФЕБА" до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим, Головного управління Міндоходів в АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК Державної податкової служби № 0001112201 від 16.04.2013 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК Державної податкової служби № 0000322201 від 14.03.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ФЕБА" 856,00 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим.

В задоволені іншої частині позовних вимог відмовлено.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача - Головного управління Міндоходів в АР Крим, у судовому засіданні 14.01.14р. підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача та представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим, у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасника справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Ялта АРК ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.11 по 31.12.12, за наслідками якої складено акт від 25.02.2013 року № 292/22.1/23438124/57.

За висновками даного акту встановлені такі порушення позивачем:

- п. 180.1 ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 183.10 ст. 183, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 66852., в тому числі за січень 2012 року в сумі 10935 грн., за лютий 2012 року в сумі 7659 грн., за березень 2012 року в сумі 8632 грн., за квітень 2012р. в сумі 8916 грн., за травень 2012р. в сумі 7602 грн., за червень 2012р. в сумі 8379 грн., за серпень 2012року в сумі 12684грн. та завищення ПДВ за вересень 2012року в сумі 9258 грн.

- п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлення неподання ДПІ у м. Ялті АРК ДПС податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.12 по 31.07.12.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення від 16.04.2013 р. № 0001112201 про збільшення суми податку на додану вартість у розмірі 84755 грн., з яких за основним платежем 66852 грн. за штрафними санкціями 17903 грн. та від 14.03.2013 № 0000322201 про збільшення суми податку на додану вартість у розмірі 855 грн., з яких 685 грн. за основним платежем, 171 грн. за штрафними санкціями.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на безпідставність та помилковість висновків відповідача щодо обов'язку ПП "ФЕБА" з 01.01.2012 р. (з дати переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування) зареєструватися платником податку на додану вартість, а тому донарахування ДПІ у м. Ялті АРК ДПС податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2012 не відповідає дійсності та Податковому кодексу України.

Відповідачем, всупереч діючим на момент виникнення спірних правовідносин нормам закону, з посиланням на положення п. 181.1 ст. 181 та п. 183.4 ст.183 Податкового кодексу України, помилково взято за основу обсяг оподатковуваних операцій за період 12-ти календарних місяців, що передували даті переходу на загальну систему оподаткування, тобто за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., коли ПП "ФЕБА" перебувало на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку за ставкою 10% і було звільнено від сплати податку на додану вартість.

Підставою для донарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2012 р. в сумі 66 852 грн. 00 коп., а також нарахування штрафних санкції в сумі 17 903,00 грн., стало те що ПП "ФЕБА" не зареєструвалось як платник податку на додану вартість з січня 2012 р. в органах ДПІ у м. Ялті АРК ДПС

Проте, встановлено, що для визначення обов'язку реєстрації платником податку на додану вартість потрібно брати до уваги обсяг оподатковуваних операцій, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування, тобто з 01.01.2012 р., що узгоджується з нормами діючого законодавства в тому числі, з огляду на наступне.

Так, у спірний період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. позивач перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 10% та правомірно не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва: юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Пунктом 6 Указу Президента України №727/98 передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів) як податок на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з п. 183.4. ст. 181 Податкового кодексу України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Таким чином, за умови здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування вся сума отриманих коштів оподатковується шляхом сплати єдиного податку в межах допустимих для юридичної особи 1 млн. гривень та не являється сумою, яка враховується під час визначення обов'язку особи зареєструватися платником податку на додану вартість.

Наведеними положеннями Податкового кодексу України встановлено підставу для обов'язкової реєстрації особи платником податку на додану вартість, а саме - досягнення визначеної законом суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг).

Таким чином, у разі перебування юридичної особи на спрощеній системі оподаткування, така особа не стає платником податку на додану вартість.

Винятком є перевищення таким платником єдиного податку встановлених Указом Президента України № 727/98 критеріїв: обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік на суму, що не перевищує 1 млн. гривень та за умови якщо середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб.

В разі недотримання вказаних критеріїв, суб'єкт підприємництва повинен перейти на загальну систему оподаткування та, як наслідок, зареєструватися платником податку на додану вартість з відповідними обов'язками нарахування та сплати даного податку до бюджету.

З вищенаведеного вбачається, що сума виручки у розмірі 353 993 гривень, яка була отримана позивачем за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, оподаткована шляхом сплати єдиного податку 10% у сумі 35 399 гривень та не може враховуватися при визначенні обов'язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість, інакше це може призвести до подвійного оподаткування таких сум. Середньооблікова чисельність працівників у 2011 році склала 11 осіб.

Оскільки ПП "ФЕБА" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року не допущено порушень вимог Указу Президента України №727/98, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами, та, що не заперечується у ДПІ у м. Ялта АРК ДПС у акті перевірки, позивач правомірно перебував на спрощеній системі оподаткування, а тому, відповідно, не зобов'язаний був реєструватися платником податку на додану вартість в періоді переходу на загальну систему оподаткування (січень 2012 року) та здійснювати з цього періоду нарахування і сплату до бюджету податку на додану вартість.

Отже, обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування, тобто загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, яка достатня підстава для виникнення обов'язку реєстрації платником податку на додану вартість, повинна бути нарахована (сплачена) особі протягом останніх 12 календарних місяців, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування, а не тих 12 календарних місяців, які передують даті переходу на загальну систему оподаткування (01.01.2012 р.), як це розраховано відповідачем.

Крім того, відповідачем при обґрунтуванні свого рішення про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість не доведено належним чином перевищення позивачем граничного обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 300 000 грн., після переходу останнього до загальної системи оподаткування у періоді січень 2012 року.

Також, ПП "ФЕБА" станом на 31.07.2012 року вперше досягло обсягу оподатковуваних операцій у 300 000 грн. за період після переходу на загальну систему оподаткування (з 01.01.2012 по 31.07.2012 року) та на виконання вимог 183.2 ст.183 ПК України подало до контролюючого органу реєстраційну заяву від 06 серпня 2012 року та декларацію за перший звітний (податковий) період (з 09.08.2012 по 30.09.2012 року) у встановлений законом строк - 19 жовтня 2012 року та сплатило відповідні податкові зобов'язання з податку на додану вартість (підтверджуючі документи наявні в матеріалах справи).

Таким чином, позивачем фактично сплачено податок на додану вартість та надано відповідну звітність за частину періоду, за який органами ДПІ у м. Ялта АРК ДПС здійснюється донарахування податку та фінансових санкцій - з 09.08.2012 року по 31.08.2012 року, що призводить до подвійного оподаткування операцій, здійснюваних підприємством у вказаному періоді.

Крім того, п.п.4.1.4 тї.4.1 ст.4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, у ПП "ФЕБА" відсутній обов'язок щодо реєстрації платника податку на додану вартість з 01.01.2012 року з огляду на взятий податковим органом обсяг операцій за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року (період перебування позивача на спрощеній системі оподаткування та сплати ним єдиного податку), а тому ДПІ у м. Ялта АРК ДПС безпідставно нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66852 грн. 00 коп., а також штрафних санкцій в сумі 17 903,00 грн. за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

На підставі викладеного, у відповідача не було правових підстав для виключення суми ПДВ у розмірі 66 852 грн., а також 685,00грн. визначеної у декларації з ПДВ за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2012 р., тому необґрунтованим є застосування ДПІ у м. Ялта до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Стосовно позовних вимог до Головного управління Міндоходів в АР Крим про скасування рішення, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки вимоги до цього відповідача не заявлено, то відсутні підстави для задоволення позову у цій частині, так як даний відповідач будь-яких рішень, у рамках заявленого позову, відносно прав позивача не прийняв.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.10.13р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.10.13р. по справі №801/5993/13-а- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.10.13р. по справі №801/5993/13-а- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян