Рішення

від 24.12.2013 по справі 22-ц/796/16372/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -16372 /2013р. Головуючий у І інстанції Чала А.П.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І ШЕ Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

При секретарі Круглик В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державного підприємства " Державний медичний центр сертифікації " Міністерства охорони здоров'я України та ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства " Державний медичний центр сертифікації " Міністерства охорони здоров'я України, 3 особа , ОСОБА_2 про вчинення дій , стягнення середнього заробітку та відшкодувати моральну шкоду.

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державного підприємства " Державний медичний центр сертифікації " МОЗ України , третя особа , ОСОБА_2 про зобов'язання приведення процедури звільнення у відповідності до вимог чинного законодавства , про стягнення усіх належних сум при звільненні та середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

При цьому позивачка посилалася на те , що з 18 квітня 2012 року працювала у позивача на посаді бухгалтера за сумісництвом , а з 25.05.2012 року - головним бухгалтером.

13 березня 2013 року вона подала заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 29.03.2013 року .

14 березня 2013 року вона захворіла , а тому 29 березня 2013 року не змогла вийти на роботу , у зв'язку з хворобою і направила відповідачу відповідну телеграму.

Під час знаходження на лікарняному вона отримала від відповідача листа про те , що вона звільнена за власним бажанням і пропонувалося їй з'явитися на роботу для отримання трудової книжки, а також надавався розрахунок належних їй сум при звільненні та зазначалося , що вона заборгувала відповідачу ще 445, 49 грн.

18 квітня 2013 року вона з'явилася на роботу для отримання трудової книжки та розрахунку при звільненні, але розрахунок вона не отримала , а трудова книжка їй була видана з записом про звільнення , проте без відтиску печатки.

Незаконними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода , яку вона оцінює в 10 000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини , позивачка просила задовольнити її вимоги.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Державне підприємство "Державний медичний центр сертифікації" Міністерства охорони здоров'я України (02660, м. Київ, пров. Червогвардійський,2-А) поставити печатку Державного підприємства "Державний медичний центр сертифікації" Міністерства охорони здоров'я України в трудовій книжці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на записі № 17 про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 8-к від 29.03.2013 року та надати їй копію наказу № 8-к від 29.03.2013 року про звільнення за власним бажанням.

Стягнуто з Державного підприємства "Державний медичний центр сертифікації" Міністерства охорони здоров'я України (02660, м. Київ, пров. Червогвардійський, 2-А, код ЄДРПОУ 36392039) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1 - 9400 грн. 62 коп. нарахованої заробітної плати за період з 01.03.2013 року по 13.03.2013 року і компенсації за невикористані 28 днів відпустки з врахуванням відрахувань з цих коштів єдиного пенсійного внеску та податку з доходів фізичних осіб і 2000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити в частині відмови у задоволені вимоги про оплату часу вимушеного прогулу при затримці в оформлені трудової книжки та розрахунку при звільненні, стягнути із Державного підприємства "Державний медичний центр сертифікації " МОЗ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 36722 грн. 16 коп., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі ДП " Державний медичний центр сертифікації " МОЗ України просить рішення суду скасувати та відмовити позивачці у задоволені позову , оскільки судом неповно з'ясовані обставини справи та висновки суду не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Заслухавши доповідача , пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити і відмовити у задоволені апеляційної скарги відповідача , представника відповідача ОСОБА_4, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 і просила задовольнити апеляційну скаргу відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до п. 4.1 Інструкціїпро порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 ( далі - Інструкція) у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Судом встановлено , що наказом №8-к від 18.04.2012 року позивачка була прийнята до Державного підприємства " Державний медичний центр сертифікації" МОЗ України на посаду бухгалтера бухгалтерської служби за сумісництвом , а з 25.05.2012 року переведена на посаду головного бухгалтера ДП " Державний центр сертифікації " МОЗ України ( а.с.4).

13 березня 2013 року позивачка подала заяву про звільнення її з займаної посади за власним бажанням з 29.03.2013 року та просила провести з нею розрахунок і видати трудову книжку ( а.с. 5).

29 березня 2013 року відповідач письмово повідомив позивачку про те , що вона звільнена із посади головного бухгалтера з 29 березня 2013 року за власним бажанням , ст. 38 КЗпП України та про необхідність отримати на підприємстві трудову книжку та додав розрахунок нарахованих їй сум при звільненні.

З 14 березня 2013 року по 18 квітня 2013 року позивачка хворіла ( а.с.9).

18 квітня 2013 року позивачці була видана трудова книжка, проте запис про її звільнення у трудовій книжці не був засвідчений печаткою , чим були порушені відповідачем вимоги ст.47 КЗпП України.

Зазначена обставина відповідачем не оспорювалася.

Частиною 4 статті 235 КЗпП України передбачено , що уразі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки , суд виходив з того , що трудова книжка їй була видана і доказів в підтвердження того , що відсутність печатки на записі в трудовій книжці перешкоджало позивачці працевлаштуватися остання не надала.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна , оскільки Кодекс законів про працю та Інструкція зобов'язували відповідача видати позивачці належним чином оформлену трудову книжку, а у випадку порушення зазначених вимог для відповідача наступають наслідки передбачені ч.4 ст. 235 КЗпП України .

Виходячи з наведеного , рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивачки .

За даними відповідача одноденна заробітна плата позивачки становила 304,93 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2013 року, оскільки саме в цей день позивачка звернулася до відповідача за отриманням трудової книжки по 17 грудня 2013 року, так як в цей день відповідачем в суді апеляційної інстанції позивачці була поставлена в трудову книжку печатка.

304,02 х 167 роб.дні = 50 771,34 грн.

Відповідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно розрахунку відповідача ОСОБА_1 на день звільнення підлягало до виплати: заробітна плата за період з 01.03.2013 року по 13.03.2013 року в сумі 1 952 грн. і компенсація за 28 днів невикористаної відпустки в сумі 9 520 грн. 56 коп., а всього 11 472 грн. 56 коп.( а.с. 160).

Наказом ДП " Державний медичний центр сертифікації " МОЗ України №12 від 18.03.2013 року відраховано із заробітної плати ОСОБА_1 4 880,00 грн. надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у лютому 2013 року і 244,00 грн. основної заробітної плати за 1невідпрацьований робочий день - 26 лютого 2013 року

У наказі зазначено , що відрахування необхідно почати з березня 2013 року( а.с.171).

Наказом ДП " Державний медичний центр сертифікації " МОЗ України №13 від 18.03.2013 року ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності і утримано із її заробітної плати у розмірі прямої дійсної шкоди у межах середнього місячного заробітку , що становить 304,93 грн. , із них: 210 грн. сума штрафу і 94,93 грн. сума пені. ( а.с. 176).

Наказом №17 від 28.03.2013 року притягнуто ОСОБА_1, головного бухгалтера до матеріальної відповідальності і утримано покладену на ОСОБА_1 матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди у межах середнього місячного заробітку , що становить 5 356,95 грн.

При звільненні позивачки з належних їй сум при звільненні було утримано зазначені суми і за позивачкою залишився ще борг в сумі 445,49 грн.

Зазначені накази не визнанні незаконними і підлягали виконанню, а тому у суду були відсутні підстави не брати їх до уваги.

За таких обставин , рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки всіх належних сум при звільнення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову з наведених підстав.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону та обставинам справи , а тому колегія суддів не вбачає підстав до скасування рішення суду в цій частині.

Керуючись ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державного підприємства " Державний медичний центр сертифікації " Міністерства охорони здоров'я України задовольнити частково.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року в частині стягнення всіх належних сум при звільненні та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову до Державного підприємства " Державний медичний центр сертифікації " МОЗ України про стягнення всіх належних сум при звільненні.

Стягнути з Державного підприємства " Державний медичний центр сертифікації " МОЗ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 50 771,34 грн.

Визначена судом сума середнього заробітку підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства " Державний медичний центр сертифікації " МОЗ України в дохід держави 507,71 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: