Постанова

від 15.01.2014 по справі 803/2748/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 803/2748/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представника позивача Сидун О.С.,

представника відповідача Януль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Івана Франка до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Івана Франка (СТзОВ ім. І.Франка) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (Ковельська ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2013 року № 0002832200.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

За наслідками проведення позапланової невиїзної документальної перевірки СТзОВ ім. І.Франка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість (ПДВ) за серпень 2013 року при здійсненні господарських відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "Турія" (ТзОВ "Турія") Ковельською ОДПІ складено акт від 21 листопада 2013 року за № 538/22-03736782.

Як вбачається із вказаного акту, перевіркою встановлено порушення СТзОВ ім. І.Франка пункту 201.10 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України) - зайво включено до складу податкового кредиту за серпень 2013 року ПДВ по податковій накладній від 23 серпня 2013 року № 41/2, виданій ТзОВ "Турія", в розмірі 23 275 грн., в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.

На підставі акту від 21 листопада 2013 року № 538/22-03736782 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002832200 від 06 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 23 275 грн. та нараховано 5 818 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій, всього - 29 093 грн. 75 коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач просив скасувати з наступних підстав.

19 вересня 2013 року СТзОВ ім. І.Франка подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2013 року із реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2013 року, показники якого відповідали задекларованим сумам податкових зобов'язань в додатку № 5 до вказаної декларації. В реєстрі отриманих податкових накладних відображено суму ПДВ в розмірі 23 275 грн. по податковій накладній № 41/2 від 23 серпня 2013 року на суму поставки 139 650 грн., виданій контрагентом - ТзОВ "Турія". Вказана податкова накладна постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних не була зареєстрована.

Проте, для проведення податкової перевірки позивач надав належним чином завірені копії платіжних доручень на підтвердження оплати придбаного товару, а також накладну про прийом-передачу товару, податкову накладну від постачальника. Тому у СТзОВ ім. І.Франка виникло право на формування податкового кредиту на підставі пункту 198.2 статті 198 ПК України.

З наведених підстав позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2013 року № 0002832200.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 15 січня 2014 року (а.с. 27-28) відповідач вважав позов безпідставним з таких мотивів.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 23 275 грн. та нарахування 5 818 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій став факт включення позивачем до податкового кредиту у серпні 2013 року суми ПДВ за податковою накладною від 23 серпня 2013 року № 41/2, яку не було зареєстровано ТзОВ "Турія" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримує позов з підстав, наведених у позовній заяві, просить адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просить в задоволенні адміністративного позову відмовити з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов безпідставний і в його задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2013 року № 0002832200, прийняте відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялось на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2013 року № 0002832200 з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що 09 червня 1993 року СТзОВ ім. І.Франка зареєстроване як суб'єкт господарювання, місцезнаходженням якого значиться: Волинська область, Ковельський район, село Радошин, ідентифікаційний код юридичної особи - 03736782. Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби з 12 квітня 2000 року та є платником ПДВ з 13 квітня 2000 року. Дані факти встановлені податковим інспектором на підставі наданих документів позивачем та зафіксовані у акті перевірки № 538/22-03736782 від 21 листопада 2013 року (а.с.6), не заперечуються представниками сторін в судовому засіданні.

З 15 по 21 листопада 2013 року Ковельською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку СТзОВ ім. І.Франка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за серпень 2013 року при здійсненні господарських відносин із ТзОВ "Турія", за результатами якої складено акт № 538/22-03736782 від 21 листопада 2013 року (а.с.6-8).

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 201.10 статті 201, пункту 198.6 статті 198 ПК України: згідно з поданою декларацією за серпень 2013 року до податкового кредиту включено ПДВ в сумі 23 275 грн. за податковою накладною від 23 серпня 2013 року № 41/2, виписаною ТзОВ "Турія", яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акту від 21 листопада 2013 року № 538/22-03736782 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002832200 від 06 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 23 275 грн. та нараховано 5 818 грн. 75 коп. штрафних (фінансових) санкцій, всього - 29 093 грн. 75 коп.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Судом встановлено, що згідно із декларацією з ПДВ за серпень 2013 року, поданою до Ковельської ОДПІ 18 вересня 2013 року (а.с.13-15), СТзОВ ім. І.Франка у складі податкового кредиту (рядок 2 розділу ІІ додатку 5 до податкової декларації з ПДВ) відобразило ПДВ в сумі 23 275 грн. відповідно до податкової накладної від 23 серпня 2013 року № 41/2 на загальну суму поставки 139 650 грн., виданої ТзОВ "Турія" (а.с.11).

Згідно інформаційних баз, наявних в податковому органі, податкова накладна від 23 серпня 2013 року за №41/2 постачальником ТзОВ "Турія" в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована.

В матеріалах справи відсутні докази як надання податкової накладної ТзОВ "Турія" до органу ДПС, так і реєстрації податкової накладної від 23 серпня 2013 року № 41/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не спростовано цей факт під час розгляду справи представником позивача в судовому засіданні.

Згідно із пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX (Перехідні положення) ПК України реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України (абзаци 1, 2. 3, 4 і 6 пункту 201.10 статті 201) встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної до ДПС України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається, в тому числі, інформація про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру.

З огляду на викладене, чинним законодавством передбачена можливість перевірки покупцем наявності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному випадку позивач не скористався своїм правом перевірити відповідні відомості, тим самим взявши на себе ризик негативних наслідків своєї бездіяльності, зокрема, таких як неможливість документально підтвердити право на податковий кредит.

Крім того, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Форма заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, (додаток 8 до податкової декларації з ПДВ).

Проте, позивачем не надано доказів того, що він скористався наданим йому правом подання одночасно з декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року скарги на свого постачальника - ТзОВ "Турія".

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, оскільки податковий кредит завищено позивачем на суму 23 275 грн., то штрафна (фінансова) санкція становить 5 818 грн. 75 коп.

Таким чином, в діях позивача наявні порушення норм ПК України, оскільки він не мав права відображати суму ПДВ, зазначену у незареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних податковій накладній від 23 серпня 2013 року № 41/2, у складі податкового кредиту за серпень 2013 року. Тому податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2013 року № 0002832200 є законним, а позов задоволенню не підлягає.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як встановлено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно з частиною третьою цієї статті під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем сплачено 10% судового збору у розмірі 172 грн. 05 коп. на підставі платіжного доручення № 141 від 30 грудня 2013 року (а.с.20) від визначеної законом суми за подання адміністративного позову майнового характеру, та враховуючи, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю, тому з СТзОВ ім. І.Франка необхідно стягнути в доход держави решту суми судового збору - 1 548 грн. 45 коп.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Івана Франка до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2013 року № 0002832200 відмовити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Івана Франка (Волинська обл., Ковельський р-н, с. Радошин, ідентифікаційний код юридичної особи 30876822) в доход держави 1 548 грн. 45 коп. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень сорок п'ять копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 20 січня 2014року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова