Рішення

від 16.01.2014 по справі 909/1524/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 р. Справа № 909/1524/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Богородчанський молокозавод"

вул. Світанкова, 21, с. Старі Богородчани, Богородчанський район,

Івано-Франківська область, 77712

до відповідача:Управління освіти і науки виконавчого комітету

Івано-Франківської міської ради

вул. С.Бандери, 10-а, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості у розмірі 86 443 грн. 57 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Гайдей В.В. - представник (довіреність № 01 від 17.12.13)

від відповідача:Яремин І.І. - спеціаліст з юридичних питань,

(довіреність № 02-5/2788 від 19.09.13, посвідчення № 7 від 06.10.13)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богородчанський молокозавод" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 86 443 грн. 57 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.01.14.

16.01.14 присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів про закупівлю товарів за державні кошти: № 04/12/73 від 16 лютого 2012 року та № 14/12 від 21 березня 2012 року, у зв»язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 86 443 грн.57 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає в повному обсязі, що підтвердив письмово в заяві про визнання позову від 15.01.2014 р. № 02-5/145 (вх.№ 568/14 від 16.01.14).

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16 лютого 2012 року між позивачем (надалі - учасник) та відповідачем (надалі - замовник) укладено договори: про закупівлю товарів за державні кошти: № 04/12/73 від 16 лютого 2012 року та № 14/12 від 21 березня 2012 року (далі - Договори).

Пунктом 1.1. договорів учасник зобов»язався у 2012 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації (додаток 1) до даного договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Пунктом 1.2. Договорів сторони погодили, що асортимент та кількість товарів визначається у специфікації (додаток 1) до даного договору.

У відповідності до умов укладених Договорів, позивач на протязі 2012-2013 років постачав до закладів освіти м. Івано-Франківська продукцію; загальна вартість поставленої продукції становить 771691 грн. 49 коп.

Порядок здійснення оплати визначено в розділі IV Договорів.

Пунктом 4.1. Договорів встановлено порядок розрахунків: безготівковий.

Пунктом 4.4. укладених договорів допускається відтермінування платежу до 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Всупереч умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав; суму заборгованості проплатив частково на суму 685247 грн. 92 коп., оплату залишку вартості товару в сумі 86443 грн. 57 коп. не здійснив.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки договори про закупівлю товарів за державні кошти: № 04/12/73 від 16 лютого 2012 року та № 14/12 від 21 березня 2012 року скріплені підписами уповноважених на це осіб, сторонами погоджено всі умови договорів та досягнуто згоди щодо виконання умов останніх, дотримання положень таких Договорів є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача. Вказані договори, укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 86 443 грн. 57 коп. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості, підписання актів звірки взаємних розрахунків, визнання позову відповідачем в судовому засіданні та у відзиві на позов, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 86 443 грн. 57 коп. обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Богородчанський молокозавод" до Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 86 443 грн. 57 коп. задовольнити.

Стягнути з Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. С.Бандери, 10-а, м. Івано-Франківськ, 76000; код 02143465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богородчанський молокозавод" (вул. Світанкова, 21, с. Старі Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77712; код 30814656) - заборгованість в сумі 86443(вісімдесят шість тисяч чотириста сорок три) грн. 57 коп. та 1728(одну тисячу сімсот двадцять вісім) грн. 86 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.01.14

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"