Постанова

від 16.01.2014 по справі 801/11481/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2014 р. 10:45 Справа №801/11481/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.

при секретарі Баценко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Управління Дерземагентсва в м.Ялта АРК

про визнання відмови протиправною та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління Дерземагентсва в м.Ялта АРК (далі відповідач), в якому просила визнати протиправною відмову відповідача у державній реєстрації земельної ділянки, площею 0,0030 га , що розташована за адресою: АДРЕСА_1, викладену у листі від 06.11.2013р. вих.№ 8820-2/10-25-4, зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0030 га , що передана рішенням 53 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради №1549 від 10.06.2009 р. позивачу в оренду строком на 40 років для обслуговування торгівельного павільйону за адресою : АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що відповідач без наявності законних підстав відмовив позивачу у державній реєстрації земельної ділянки.

Керуючись ст..49,51 КАС України , позивач надіслав до суду 30.12.2013р. клопотання про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправною відмову відповідача у держаній реєстрації земельної ділянки, площею 0,0030 га , що розташована за адресою: АДРЕСА_1, викладену у листі від 06.11.2013р. вих.№ 8820-2/10-25-4, зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію земельної ділянки шляхом внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 0111947100:01:003:0324 площею 0,0030 га , що передана рішенням 53 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради №1549 від 10.06.2009 р. позивачу в оренду строком на 40 років для обслуговування торгівельного павільйону за адресою : АДРЕСА_1. У цьому клопотанні позивач просив розглянути справу без участі його представника.

У судове засідання, яке відбулось 09.01.2014р., відповідач явку свого представника не забезпечив, клопотань про відкладення не надав.

Розгляд справи було відкладено на 16.01.2014р., на адресу відповідача направлено клопотання позивача, що надійшло на адресу суду 30.12.2013р.

У судове засідання 16.01.2014р. сторони явку своїх представників не забезпечили, про день та час його проведення були сповіщені належним чином, позивач надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Суд, вивчивши клопотання позивача, беручи до уваги обізнаність сторін про день та час проведення судового засідання, відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, закінчення терміну розгляд справи , визначеного у ст. 122 КАС України, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

Позивачу згідно з рішення Господарського суду АРК від 19.10.2006р. належить торгівельний павільйон , що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Кореїзською селищною радою на 53 сесії 5 скликання 10.06.2009 р. прийнято рішення №1549 , відповідно до якого позивачу в оренду строком на 40 років для обслуговування павільйону надана земельна ділянка кадастровий номер 0111947100:01:003:0324 площею 0,0030 га , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі земельна ділянка).

Позивач 26.09.2013р. надіслав на адресу відповідача заяву про проведення державної реєстрації земельної ділянки .

За результатами розгляду цієї зави на адресу позивача надійшов лист (вих.№8820-2/10-25-4 від 06.11.2013р.), яким йому було відмовлено у державній реєстрації земельної ділянки на підставі ст. 150 Земельного кодексу України.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Система місцевого самоврядування зазначена у ст.5 цього Закону , в який зазначено, що вона включає територіальну громаду;сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що доводяться до відома населення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону). Згідно зі ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради , прийняті в межах її повноважень , є обов'язковими для виконання.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України.

Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних , міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам , надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

Право оренди земельної ділянки - це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності(ст.93 ЗК України).

Відповідно до ст. 116 ЗК України ( в редакції, яка діяла на час прийняття Кореїзською селищною радою рішення№1549 від 10.06.2009 р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 124 ЗК України ( в редакції, яка діяла на час прийняття Кореїзською селищною радою рішення№1549 від 10.06.2009 р.) передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції, яка діє з 01.01.2013 року, встановлені підстави та орган, що вчиняє дії з реєстрації речових прав.

У ст.2 цього Закону визначено,що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав;нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення (ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені повноваження органу державної реєстрації прав , до яких відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлені в Законі України «Про Державний земельний кадастр», розділі ІІ якого визначені органи ведення Державного земельного кадастру.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;невідповідність поданих документів вимогам законодавства;знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер(ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Відповідно до ст.25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, яка відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012 р. затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі Порядок №1051) , який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

У п.4 Порядку №1051 вказано ,що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

До складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком ( п. 5 Порядку №1051) .

Відповідно до п. 9 Порядку №1051 до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать, зокрема, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг.

У п.111 Порядку № 1051 зазначено, що державний кадастровий реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі невідповідності поданих документів вимогам законодавства; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів не в повному обсязі.

Судом встановлено,що позивач згідно з наведеними вище вимогами ЗК України на підставі рішення Кореїзською селищною радою № 1549 від 10.06.2009 р. має право оренди строком на 40 років земельної ділянки для обслуговування павільйону,який є його власністю.

Як зазначено вище, позивач 26.09.2013р. надіслав на адресу відповідача заяву про проведення державної реєстрації земельної ділянки , по результатам розгляду якої отримав листа (вих.№8820-2/10-25-4 від 06.11.2013р.) про відмову у державній реєстрації земельної ділянки на підставі ст. 150 ЗК України.

Незважаючи на вимоги суду, відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надані докази недотримання позивачем наведених вище вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку №1051 при поданні 26.09.2013р. заяви про державну реєстрацію земельної ділянки.

В матеріалах справи також відсутні докази того,що право позивача на користування земельною ділянкою на умовах оренди на час звернення з заявою до відповідача втрачено, рішення Кореїзською селищною радою № 1549 від 10.06.2009р. скасовано, визнано протиправним в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Вивчивши наведені вище обставини, суд дійшов висновку ,що заява позивача від 26.09.2013р. не розглянута відповідачем у спосіб, що передбачений Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком №1051, ним не прийняти до уваги всі обставин, що мають значення для прийняття рішення за результати вивчення наданих документів.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлений у ст. 8 КАС України принцип верховенства права , згідно з яким людина , її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави , керуючись тим,що відповідно до Рішення Конституційного суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. справедливість є вирішальним регулятором суспільних відносин, одним із вимірів права, суд вважає,що існують підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправною викладену у листі №8820-2/10-25-4 від 06.11.2013р. відому Управління Дерземагентсва в м.Ялта АРК в державній реєстрації земельної ділянки площею 0,0030 га , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3.Зобов`язати Управління Дерземагентсва в м.Ялта АРК провести державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 0111947100:01:003:0324 площею 0,0030 га , що передана рішенням 53 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради №1549 від 10.06.2009 р. Фізичної особі - підприємецю ОСОБА_1 в оренду строком на 40 років для обслуговування торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1, шляхом внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.