Рішення

від 13.01.2014 по справі 322/1196/13-ц

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

13 січня 2014 рокуСправа № 322/1196/13-ц

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

представника позивача Андрієць Н.В.,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Новомиколаївської філії ЗОКС «Довіра» філії № 14

до: ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

про: стягнення заборгованості по процентах.

04 грудня 2013 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просив суд: стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість по процентах за період з 05.01.2013 по 04.12.2013 за кредитним договором № 374 від 30.09.2011 в розмірі 3 600 грн. на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Новомиколаївської філії ЗОКС «Довіра» філії № 14 (код ЄДРПОУ 34640581, р/р 26501057000016 в ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Запоріжжя, код банку 313399).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

30.09.2011 ОСОБА_2, як член кредитної спілки, отримала кредит в розмірі 5 000 грн., відповідно до кредитного договору № 374, укладеного між сторонами.

Згідно з п. 1 зазначеного кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язалася у 12-місячний строк, тобто по 30.09.2012, повернути отриману суму кредиту і проценти за користування кредитом у розмірі 3% щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту.

У забезпечення повернення кредиту ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір поруки з ОСОБА_3

Оскільки відповідачі не виконували умови кредитного договору, 05.12.2012 позивач звернувся до Новомиколаївського районного суду Запорізької області із позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, а 18.12.2012 судом було ухвалено рішення по справі № 2/0817/346/2012 про стягнення заборгованості солідарно з відповідачів в розмірі 7 980,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - основна заборгованість за кредитом; 2980,00 грн. - проценти за користування кредитом. Станом на день звернення позивача до суду з позовом, що розглядається, суму боргу, присуджену судом, відповідачі не сплатили.

Позивач вважає, що на день звернення до суду він має право на стягнення процентів за користування договором з відповідача за період з 05.01.2013 по 04.12.2013. Рішення суду від 18.12.2012 у справі № 2/0817/346/2012 набрало законної сили, а кредитний договір № 374 від 30.09.2011 не був розірваний, відтак проценти за користування кредитом нараховувалися згідно з умовами цього договору.

На підставі зазначеного та з посиланням на ст.ст. 6, 16, 257, 264, 525, 554 - 559, 612, 625, 629, 1054 ЦК України, позивач просив задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю.

Відповідачі письмових заперечень проти позову не надали, у судовому засіданні зазначили, що з них виконавчою службою щомісячно утримуються кошти на виконання рішення суду від 18.12.2012.

У судовому засіданні 13.01.2014 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

встановив:

30 вересня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 374 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру кредит в розмірі 5 000,00 грн. на потреби: «придбання будівельних матеріалів» на строк до 30 вересня 2012 року. Цим же пунктом Договору передбачено, що позичальник повертає кредит протягом зазначеного у Договорі строку (або достроково) і сплачує 3% щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту у відповідності з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування кредитом.

Згідно з п. 1.2 Договору повернення основної суми кредиту здійснюється позичальником щомісячно рівними частинами у відповідності з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування залишку суми кредиту.

Відповідно до пункту 1.5 Договору, у випадку несплати (або) неповної сплати позичальником сум відповідно з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування кредитом, позичальник сплачує подвійну процентну ставку за користування кредитом до дня фактичної сплати (повернення) повної суми кредиту (включаючи день сплати).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позичальник зобов'язаний накопичити (залишити) на своєму рахунку у позивача в виді пайового внеску суму в розмірі 25% від суми потрібного йому кредиту, яка знаходиться на його рахунку до повного повернення кредиту і сплати належних процентів.

Згідно з п. 4.1 Договору строк дії договору - до повного повернення відповідачем суми кредиту і сплати належних процентів за користування кредитом (а при неповерненні в строк кредиту - і підвищеної процентної ставки).

30.09.2011 між сторонами в справі було укладено договір поруки № 374.

Згідно з п. 1.1 договору поруки від 30.09.2011 поручитель, ОСОБА_3, гарантує виконання позичальником - ОСОБА_2 умов кредитного договору № 374 від 30.09.2011 по забезпеченню своєчасного та повного повернення кредиту та процентів позичальником.

Пунктом 2.1 вищевказаного договору поруки, визначено, що відповідальність поручителя настає в тому випадку, коли позичальник не виконує, або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання по умовам вищевказаного кредитного договору.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.3, 4 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед спілкою всім своїм належним майном і грошима по зобов'язанням позичальника в повному обсязі.

Згідно п. 3 договору поруки, даний договір діє 8 років з дня його підписання сторонами.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18.12.2012 по справі № 2/0817/346/2012, яке набрало законної сили 29.12.2012, було задоволено позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 7 980,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 374 від 30.09.2011.

Даним судовим рішенням встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором від 30.09.2011 № 374 та договором поруки від 30.09.2011 № 374, станом на 18.12.2012 у них виникла заборгованість в сумі 7980,00 грн., а саме: 5000 грн. - основна заборгованість за кредитом; 2980,00 грн. - проценти за користування кредитом. Також у рішенні суду зазначається про визнання відповідачами позову.

За правилом частини третьої статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення первісного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України та не передбачають можливість припинення зобов'язання у зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого фактично не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів, передбачених договором.

Оскільки станом на 04.12.2013 відповідачами не була сплачена в повному обсязі сума заборгованості за Договором, позивач мав право нараховувати відсотки за користування кредитом, відповідно до умов Договору.

Факт наявності заборгованості не заперечується відповідачами, та підтверджується довідкою позивача від 13.01.2014 та довідками відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції від 11.01.2014 № 20, № 21, з аналізу яких у сукупності з доданим до позовної заяви розрахунком вбачається, що сума основної заборгованості за кредитом залишилася незмінною з часу прийняття вищезазначеного рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області та становить 5000,00 грн.

Разом з цим, слід зазначити, що із указаних довідок відділу державної виконавчої служби також вбачається, що з ОСОБА_2 за виконавчим провадженням було утримано 2 472,25 грн., з яких 1514,34 грн. не було перераховано стягувачу управлінням Державної казначейської служби у зв'язку з відсутністю фінансових ресурсів, а з ОСОБА_3 за виконавчим провадженням було утримано 2 449,27 грн., з яких 1458,97 грн. не було перераховано стягувачу з тих самих підстав. Сплачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 957,91 грн. та 990,30 грн. відповідно, були зараховані позивачем на погашення заборгованості за процентами, стягнутими з відповідачів за рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18.12.2012 по справі № 2/0817/346/2012.

Доданим до позовної заяви розрахунком підтверджується, що розмір процентів за Договором, нарахованих за період з 05.01.2013 по 04.12.2013, становить 3 600,00 грн.

З огляду на викладене, суд визнає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До позовної заяви додано платіжне доручення № 50 від 04.12.2013, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 229,40 грн., отже відповідна сума судових витрат підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Новомиколаївської філії ЗОКС «Довіра» філії № 14 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Новомиколаївської філії ЗОКС «Довіра» філії № 14 (код ЄДРПОУ 34640581, р/р 26501057000016 в ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Запоріжжя, код банку 313399) заборгованість по процентах за період з 05 січня 2013 року по 04 грудня 2013 року за кредитним договором № 374 від 30 вересня 2011 року у розмірі 3 600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.), а також судовий збір в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Рішення у повному обсязі складено 17.01.2014.

Суддя С.С. Гасанбеков