Рішення

від 16.01.2014 по справі 913/3431/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 січня 2014 року Справа № 913/3431/13

Провадження №14/913/3431/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія", місто Луганськ

до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради, місто Краснодон Луганської області

про стягнення 72 210 грн. 40 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Скупінська О.В., довіреність № 15/01 від 15.01.2014; Скупінський О.В., довіреність № 16/01 від 15.01.2014.

від відповідача - Тертичний А.О., довіреність № 181 від 04.11.2013.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором виконання робіт № 33 від 09.08.2012 у розмірі 72210,40 грн.

Відповідач відзивом визнав позов.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" (Позивач) та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради (Відповідач) був укладений Договір на виконання робіт № 33, ціна якого становить 103150,40 грн. (далі-Договір), що за своєю юридичною природою є договором підряду.

Відповідно до умов Договору ТОВ "Дорбудтехнологія" зобов'язався виконати на свій ризик власними або залученими силами та засобами роботи по об'єкту "Капітальний ремонт автомобільної дороги комунальної власності у м. Краснодоні Луганської області (вул. Енгельса)", а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Відповідно до п.4.3. Договору, Замовник робить проміжні платежі Генпідряднику за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт форми № КБ-2в, № КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Уповноважений представник Замовника протягом 5-ти днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині реально виконаних обсягів робіт.

Відповідно до п.4.3. Договору, оплата виконаних робіт здійснюється Замовником після підписання акту форми № КБ-2в, № КБ-3 протягом 10 банківських днів з моменту надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок Замовника.

Замовник 14.08.2012 року сплатив на користь Генпідрядника грошову суму у розмірі 30940,00 грн. та 31.10.2012 року сторонами було підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 103150,40грн.

Решта коштів у сумі 72210,40 грн. не сплачена, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаєморозрахунків по договору № 33 від 09.08.2012 за період з 01.01.2012 по 28.11.2012.

Відповідно до п.4.1.Договору, джерелом фінансування робіт Замовником є кошти державного бюджету у сумі 103150,40 грн. Замовник оплачує Генпідряднику виконані роботи по мірі надходження відповідних коштів.

Але позивач вважає, що відповідач не є звільненим від відповідальності за порушення зобов'язання, тому направив відповідачу претензію № 353 від 04.10.13 з вимогою оплати кошти повністю (вручена 07.10.13). Кошти не сплачені, тому позивач звернувся з позовом про стягнення 72210,40 грн. боргу.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Тому слід зазначити, що відповідно до вищезгаданих оформлених актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ - 2в, затвердженою наказом Мінрегіонбуду України від 4 грудня 2009 № 554, підписаних підрядником (Позивачем) та замовником (Відповідачем), роботи були прийняті без жодних зауважень.

Отже, факт виконання підрядником робіт належним чином та їх прийняття замовником без зауважень підтверджено актом прийняття виконаних робіт від 31.10.2012 за жовтень 2012 року на суму 103150,40грн.

Відповідно до п. 96 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.4.1.Договору, джерелом фінансування робіт Замовником є кошти державного бюджету у сумі 103150,40 грн. Замовник оплачує Генпідряднику виконані роботи по мірі надходження відповідних коштів.

Але суд вважає, що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого Договором. Відповідна позиція відповідає практиці застосування статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод. (Постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011).

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Так, Верховний Суд України у своєї Постанові від 15.05.2012р № 11/446 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тітал" до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи зазначив: "Частиною першою статті 530 ЦК передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Касаційний суд обґрунтовано відхилив заперечення МНС щодо не оплати продукції за відсутності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача, оскільки на підставі Частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України на 2009 рік не виправдовує бездіяльність МНС і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання."

Крім того, з аналізу норми ст. 530 Цивільного кодексу України вбачається, що у випадках, коли строк (термін) виконання зобов'язання визначається вказівкою на подію, то це може бути лише подія, яка має неминуче настати. Умови (позиція) Відповідача ж про залежність проведення розрахунків за Договором в залежності від бюджетного фінансування чи надходження бюджетних коштів не є ні подією взагалі (оскільки залежить від волевиявлення осіб, а тому така є дією), та не є подією, яка має неминуче настати (оскільки її настання залежить від ряду суб'єктивних обставин, в тому числі волевиявлення інших (в тому числі Замовника) осіб, в тому числі від замовлення бюджетних коштів, від перерахунку таких тощо.

Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України, бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу. Між тим, спір у даній справі виник внаслідок невиконання договірних зобов'язань і відносини сторін у даній справі врегульовані, зокрема, нормами ГК України, ЦК України, які застосовуються судом до відносин сторін.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що сторонами не погоджено належним чином строк та подію, з настанням якої виникає обов'язок оплатити виконану роботу.

Отже, при вирішенні питання про строк оплати роботи суд керується положеннями ч.2 ст.530 ЦК України - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу претензію № 353 від 04.10.13 з вимогою оплати кошти повністю (вручена 07.10.13), але кошти сплачені не були.

Таким чином, відповідач прострочив виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не здійснив перерахунки грошових коштів, загальна заборгованість Відповідача за Договором становить 72210,40 грн.

За таких підстав, позовні вимоги про стягнення боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статей 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на Відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради про стягнення 72210 грн. 40 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Краснодонської міської ради, місто Краснодон, вул.Радянська, 1, ідентифікаційний код 03364122 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія", м. Луганськ, вул. Дніпровська, 51, ідентифікаційний код 37109372 борг у розмірі 72210 грн. 40 коп., витрати на сплачений судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп. Наказ видати.

У судовому засіданні 16 січня 2014 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 21 січня 2014 року.

Суддя Є.А. Лісовицький