Постанова

від 16.01.2014 по справі 805/18237/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 р. Справа №805/18237/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

за участю представників:

позивача - Лапшенкова Я.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного підприємства «Торгівельна-монтажна компанія «Спецелектросервіс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 18 866,73 грн., -

в с т а н о в и в :

20 грудня 2013 року Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Торгівельна-монтажна компанія «Спецелектросервіс» (далі - відповідач, ПП ТМК «Спецелектросервіс») про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 18 866,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за Приватним підприємством «Торгівельна-монтажна компанія «Спецелектросервіс» обліковується податковий борг у загальному розмірі 18 866,73 грн., з яких: відповідно до договору про розстрочення грошових зобов'язань від 22 лютого 2013 року № 41 з податку на додану вартість у сумі 12 334,43 грн., з урахуванням часткової сплати на суму 4 197,75 грн., - загальний розмір податкового боргу відповідно до зазначеного договору про розстрочення складає 8 136,68 грн.; винесеного інспекцією податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 04 квітня 2013 року № 0001001502, відповідно до якого відповідачу нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 658,85 грн.; згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19 червня 2013 року № 9036461425 на суму 1074,00 грн.; відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18 травня 2013 року № 9028765669 в сумі 197,00 грн.; згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме: податкової декларації від 17 травня 2013 року № 9028618292 на суму 2 236,00 грн., від 30 березня 2013 року № 9013358622 на суму 340,00 грн., від 19 лютого 2013 року № 9007994702 на суму 220,00 грн.; податкової декларацій з податку на прибуток від 11 лютого 2013 року № 9087436256 на суму 1 765,00 грн., з урахуванням переплати у розмірі 22,22 грн. - загальна сума податкового боргу, відповідно до зазначеної декларації складає 1 742,78 грн.; податкової декларації з єдиного податку - юридичної особи від 23 липня 2012 року № 9042831687 на суму 7 498,22 грн., з урахуванням наявної переплати у розмірі 4 440,74 грн., - загальна сума податкового боргу згідно з зазначеною декларацією складає 3 057,48 грн.; винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень: форми «Р» від 11 лютого 2013 року № 0000501540, відповідно до якого сума збільшеного грошового зобов'язання з податку на прибуток 1 020,00 грн.; форми «Ш» від 11 лютого 2013 року № 0000411540, згідно з яким відповідачу нараховані штрафні санкції з податку на прибуток у сумі 22,20 грн.; а також залишку несплаченої пені з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 82,01 грн., з податку на додану вартість у розмірі 79,73 грн. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 18 866,73 грн. (арк. справи 2-3).

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки направлялися відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 41, але були повернуті на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 34), суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи. За таких обставин відповідач вважається таким, що повідомлений про місце та час судового розгляду справи належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідач, Приватне підприємство «Торгівельно-монтажна компанія «Спецелектросервіс» (ЄДРПОУ 36560812, адреса: 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 41) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 21 липня 2009 року, про що державним реєстратором зроблено запис в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 266 102 0000 033564, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 744697 (арк. справи 4).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно частини 2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

23 липня 2012 року відповідач надав до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області декларацію з єдиного податку-юридичної особи № 9042831687, якою самостійно визначив до сплати суму єдиного податку за півріччя 2012 року у сумі 7 498,22 грн. (арк. справи 10), з урахуванням переплати на суму 4 440,74 грн., - загальна сума податкового боргу за зазначеною декларацією складає 3 057,48 грн.

Також відповідачу через несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку позивачем нараховано пеню у розмірі 82,01 грн.

Отже, як підтверджується матеріалами адміністративної справи, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку - юридичних осіб за півріччя 2012 року у розмірі 3 057,48 грн., а також нарахована пеня на суму 82,01 грн. (арк. справи 24-25), таким чином загальний розмір податкового боргу з єдиного податку - юридичних осіб складає 3 139,49 грн.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України.

Пунктом 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

11 лютого 2013 року відповідач надав до податкової інспекції податкову декларацію № 9087436256 з податку на прибуток за II-IV квартал 2012 року із визначенням в ній до сплати податку в сумі 1 765,00 грн. (арк. справи 21-23), з урахуванням переплати у розмірі 22,22 грн., - залишок несплачених зобов'язань з податку на прибуток складає 1 742,78 грн.

Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначені розділом 5 Податковим кодексом України.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

18 лютого 2013 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9007994702 за звітній податковий період січень 2013 року, якою визначив до сплати податок в сумі 220,00 грн. (арк. справи 19-20), декларацією з податку на додану вартість № 9013358622 за звітній податковий період лютий 2013 року, якою визначив до сплати податок в сумі 340,00 грн. (арк. справи 17-18), декларацією з податку на додану вартість від 17 травня 2013 року № 9028618292 за звітній податковий період - квітень 2013 року, відповідач визначив до сплати податок у сумі 2 236,00 грн. (арк. справи 15-16).

18 травня 2013 року відповідач надав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітній податковий період березень, травень 2013 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 197,00 грн. (арк. справи 13-14).

19 червня 2013 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9036461425 за звітній податковий період - травень 2013 року, якою визначив до сплати податок в сумі 1 074,00 грн. (арк. справи 11-12).

Таким чином, наявними в матеріалах адміністративної справи документами підтверджено наявність суми податкового боргу за деклараціями з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 4 067,00 грн., а також нарахованої пені у розмірі 79,73 грн. (арк. справи 11-16).

22 лютого 2013 року між сторонами було укладено договір розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість № 41 на загальну суму податкового боргу - 12 334,43 грн. На виконання зазначеного договору розстрочення податкового боргу було узгоджено графік погашення розстрочених сум, згідно якого заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 12 334,43 грн. розстрочено під проценти терміном з 23 лютого 2013 року по 05 грудня 2013 року, зі сплатою щомісячно по 1 233,44 грн. Підпунктом 3.2 зазначеного договору передбачено право платника достроково розірвати договір, повністю погасивши розстрочений податковий борг, пунктом 4 наведеного договору встановлено, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого податкового боргу, на розстрочені суми податкового боргу, що залишились не сплаченими, нараховується пеня та штрафні санкції у розмірі, передбаченому Податковим кодексом України. Тобто, умовами договору передбачено нарахування пені та штрафних санкцій, нарахованих на суми погашеного боргу лише у випадку дострокового розірвання договору (арк. справи 8-9).

Як встановлено судом, з урахуванням часткової сплати на суму 4 197,75 грн., - загальний розмір податкового боргу відповідно до зазначеного вище договору про розстрочення складає 8 136,68 грн.

У відповідності до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 11 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (правонаступником якої є позивач) на підставі акту перевірки від 31 січня 2013 року № 33/1540/36560812 прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000501540 про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 1 020,00 грн. (арк. справи 26), також позивачем 11 лютого 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000411540, яким до відповідача застосовані штрафні санкції з податку на прибуток у розмірі 22,20 грн. (арк. справи 27).

04 квітня 2013 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001001502, відповідно до якого податковим органом визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 658,85 грн. (арк. справи 10).

Зазначені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 11 лютого 2013 року № 0000501540, форми «Ш» від 11 лютого 2013 року № 0000411540, та форми «Ш» від 04 квітня 2013 року № 0001001502 отримані уповноважено особою відповідача, про що свідчить його підпис на корінцях зазначених податкових повідомлень-рішень (арк. справи 10, 26, 27).

Докази оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в судовому чи адміністративному порядку у суду відсутні.

Станом на день судового розгляду строки сплати зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000501540, № 0000411540 та № 0001001502 сплили.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день судового розгляду відповідачем не сплачені податкові зобов'язання, а саме: з єдиного податку-юридичних осіб у загальному розмірі 3 139,49 грн. (арк. справи 24-25), з податку на прибуток у загальному розмірі 2 784,98 грн. (арк. справи 21-23, 26, 27), з податку на додану вартість у загальному розмірі 12 942,26 грн. (арк. справи 8-20). З урахуванням вищевикладеного, загальна сума заборгованості відповідача складає 18 866,73 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку (арк. справи 37).

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

02 серпня 2012 року податковою інспекцією сформовано та направлено на адресу реєстрації відповідача податкову вимогу № 609. Втім, конверт з вимогою повернувся на адресу позивача із відміткою про неможливість вручення через відсутність адресата за зазначеною адресою (арк. справи 6).

Відповідно до вимог пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, податкова вимога № 609 від 02 серпня 2012 року вважається такою, яка отримана відповідачем.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного підприємства «Торгівельна-монтажна компанія «Спецелектросервіс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 18 866,73 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного підприємства «Торгівельна-монтажна компанія «Спецелектросервіс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 18 866,73 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Торгівельна-монтажна компанія «Спецелектросервіс» (ЄДРПОУ 36560812, адреса: 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 41), в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 18 866,73 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість грн. 73 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 січня 2014 року у присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 21 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.