Рішення

від 13.01.2014 по справі 910/22558/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22558/13 13.01.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алекс Капітал"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс-Капіталь"

про стягнення 1 253 639,85 грн.

Представники:

від позивача: Денищик Є.Л. - представник за довіреністю № б/н від 09.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алекс Капітал" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс-Капіталь" про стягнення 1 253 639,85 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.03.2013 року та 28.032013 року, між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс-Капіталь" укладені договори про надання кредиту № 02-03/2013 та № 01-03/2013.

Позивачем було здійснено свої зобов'язання за кредитними договорами, надавши відповідачеві кредит на загальну суму 1 000 000,00 грн.

В порушення умов договорів та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання по договорам, у зв'язку з чим у останнього станом на 19.11.2013 року розмір загальної простроченої заборгованості по обом кредитним договорам, разом з тілом кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами, пенею за порушення умов кредитних договорів та нарахованих штрафних санкцій за порушення умов кредитних договорів становить 1 253 639,85 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.12.2013 року розгляд справи відкладено на 13.01.2014 року у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судове засідання 13.01.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 25.11.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.03.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алекс Капітал" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс-Капіталь" (позичальник) укладено договір про надання кредиту №01-03/2013.

29.03.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алекс Капітал" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс-Капіталь" (позичальник) укладено договір про надання кредиту №02-03/2013.

Відповідно до п.1.1 договорів, кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на загальну суму 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Пунктом 1.2 договорів передбачено, що кредит надається позичальнику терміном до 28 серпня 2013 року.

Згідно з п.1.3 договорів, за користування кредитом позичальник сплачує кредитору 28% річних.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1.8 договорів передбачено, що кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів.

Згідно з п.2.1 договорів, надання кредиту на цілі, визначені п.1.8 цього договору проводиться шляхом перерахування кредитних коштів з поточного рахунку кредитора на поточний рахунок позичальника п/р 26509006582001 у КФ ПАТ «КБ ПІВДЕНКОМБАНК» МФО 320876 м. Київ.

На виконання умов договорів позивач перерахував (надав) відповідачу кошти на загальну суму 1 000 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1 від 28.03.2013 року та №2 від 29.03.2013року.

Відповідно до п.2.4 договорів, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно з п.2.6 договорів, нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування Кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Пунктом 2.7 договорів передбачено, що у разі прострочення повернення заборгованості за кредитом понад 90 днів, сплата процентів до моменту її повернення, починаючи з місяця, в якому прострочення перевищило 90 днів, здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в передостанній робочий день відповідного місяця.

Відповідно до п. 2.9 договорів, погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості:

-прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

-прострочена заборгованість за кредитом;

-строкова заборгованість за нарахованими процентами;

-строкова заборгованість за кредитом;

-пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів;

-штрафні санкції.

Позичальник зобов'язаний:

- сплачувати кредитору проценти та комісії, передбачені п. 1.4. цього договору, в порядку, визначеному пп. 2.5, 2.7., 2.8, 2.9. цього договору (п.3.3.4 договорів);

- повернути кредитору в повному обсязі кредит в строки, визначені п. п. 1.2. цього договору (п.3.3.5 договорів).

Позивач звертався до відповідача в порядку досудового врегулювання спору з відповідною претензією про неналежне виконання зобов'язань за договорами про надання кредиту вих.. №08 від 29.07.2013 року, яка отримана останнім 29.07.2013 року та надано відповідь відповідно до якої відповідач визнавав претензію обґрунтованою та зобов'язався усунути наявні порушення на протязі 10 днів, проте своїх зобов'язань не виконав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 19.11.2013 року факт наявності заборгованості за договором про надання кредиту №01-03/2013 від 28.03.2013 року за основним боргом в розмірі 500 000,00 грн. та нарахованих та несплачених процентам за користування кредитними коштами в розмірі 60 666,66 грн. відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Факт наявності заборгованості за договором про надання кредиту №02-03/2013 від 29.03.2013 року станом на 19.11.2013 року за основним боргом в розмірі 500 000,00 грн. та нарахованих та несплачених процентам за користування кредитними коштами в розмірі 60 277,77 грн. відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором про надання кредиту №01-03/2013 від 28.03.2013 року позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 14 986,11 грн. та пеню по процентам в розмірі 1 379,12 грн.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором про надання кредиту №02-03/2013 від 29.03.2013 року позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 14 986,11 грн. та пеню по процентам в розмірі 1 344,08 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2 договорів, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пп. 1.2., 2.10.3., 3.2.4., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 2 (Двох) процентів, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Дії відповідача є порушенням вимог договорів, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 14 986,11 грн. та пені по процентам в розмірі 1 379,12 грн. (за договором про надання кредиту №01-03/2013 від 28.03.2013 року) та пені за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 14 986,11 грн. та пеню по процентам в розмірі 1 344,08 грн. (за договором про надання кредиту №02-03/2013 від 29.03.2013 року).

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 25 000,00 грн. та штраф за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами в розмірі 25 000,00 грн. (за договором про надання кредиту №01-03/2013 від 28.03.2013 року), та штраф за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 25 000,00 грн. та штраф за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами в розмірі 25 000,00 грн. (за договором про надання кредиту №02-03/2013 від 29.03.2013 року).

Відповідно до п.4.3 договорів, у разі порушення позичальником вимог пп. 3.3.2. - 3.3.12. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 5 (п'ять) процентів від суми кредиту, визначеного п. 1.1. цього договору, за кожний випадок.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 25 000,00 грн. та штрафу за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами в розмірі 25 000,00 грн. (за договором про надання кредиту №01-03/2013 від 28.03.2013 року), та штрафу за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 25 000,00 грн. та штрафу за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами в розмірі 25 000,00 грн. (за договором про надання кредиту №02-03/2013 від 29.03.2013 року) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Капіталь" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, будинок 11; ідентифікаційний код: 36857669) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Алекс Капітал" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, будинок 65, офіс 459-Г; ідентифікаційний код: 38590220)

- по договору про надання кредиту №01-03/2013 від 28.03.2013 року: основний борг в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., нараховані та несплачені проценти за користування кредитними коштами в розмірі 60 666 (шістдесят тисяч шістсот шістдесят шість) грн.. 66 коп., пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 14 986 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 11 коп., пеню по процентам в розмірі 1 379 (одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн. 12 коп., штраф за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.. 00 коп. та штраф за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.. 00 коп.

- по договору про надання кредиту №02-03/2013 від 29.03.2013 року: основний борг в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., нараховані та несплачені проценти за користування кредитними коштами в розмірі 60 277 (шістдесят тисяч двісті сімдесят сім) грн.. 77 коп., пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 14 986 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 11 коп., пеню по процентам в розмірі 1 344 (одна тисяча триста сорок чотири) грн. 08 коп., штраф за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.. 00 коп. та штраф за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 072 (двадцять п'ять тисяч сімдесят дві) грн. 90 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.01.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий