Рішення

від 13.01.2014 по справі 914/4515/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2014 р. Справа № 914/4515/13

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп», м. Львів до відповідача:Приватного підприємства «Таіс», Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька про:стягнення 2 377,47 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:Ткаченко С.І. - представник (довіреність б/н від 31.12.2014р.); від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

28.11.2013р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТОВ «Екотеп» до ПП «Таіс» про стягнення 2 377,47 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2013р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.12.2013р.

16.12.2013р. розгляд справи відкладено на 13.01.2014р., про що судом винесено відповідну ухвалу.

Представник позивача в судове засідання 13.01.2014р. з'явився, через канцелярію суду подав заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій зазначив про те, що заборгованість за видатковими накладними №№ 5593, 5594 від 23.07.2013р. була сплачена відповідачем у повному обсязі та станом на 13.01.2014р. - відсутня. Однак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті одержаного товару, позивач просить суд стягнути з ПП «Таіс» 39,13 грн. три проценти річних.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 13.01.2014р. не забезпечив, вимог ухвали суду від 16.12.2013р. не виконав. Причин неявки представника в судове засідання та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (з яким відповідачу надсилалася ухвала суду від 16.12.2013р.) за № 8040002628288, вручено - 24.12.2013р.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотеп» (надалі - Позивач) було передано, а Приватним підприємством «Таіс» (надалі - Відповідач) прийнято товар, а саме: плівку для ламінації 0,440х2000 (1 рулон), 0,490х2000 (1 рулон), 0,630х2000 (1 рулон) та папір дв. кр.148 гр. 64х90 (250 шт.) на загальну суму 3 345,90 грн.

Факт передачі вказаного товару позивачем та прийняття його відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 5593 від 23.07.2013р. та № 5594 від 23.07.2013р. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками ТОВ «Екотеп» та ПП «Таіс».

В зв'язку з тим, що переданий товар оплачений відповідачем не був, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 1309/2 від 13.09.2013р., в якій просив погасити існуючу заборгованість, однак, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Копія листа-вимоги та докази його надсилання відповідачу знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, копій банківських виписок, 29.10.2013р. відповідачем на рахунок позивача перераховано 1 000,00 грн. та 03.01.2014р. 2 345,90 грн.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день розгляду справи, основна сума боргу у розмірі 2 346,48 грн. відповідачем погашена у повному обсязі.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про зміну розміру позовних вимог розцінює її як заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 2 346,48 грн.

Роз'яснивши представнику позивача процесуальні наслідки відмови від позову, а також встановивши, що заява подана уповноваженою на те особою, суд приймає таку заяву до розгляду, оскільки заява подана до прийняття рішення по справі, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Положеннями п. 4.6. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Встановивши наведені обставини справи, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної суми боргу - 2 346,48 грн., натомість, позовна вимога про стягнення з відповідача трьох процентів річних є такою, що підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

В пункті 1 оглядового Листа від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ВГС України зазначив, що дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України.

Нормами ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Таким чином, обов'язок відповідача по оплаті одержаного товару виник 23.07.2013р., в день коли сторонами зобов'язання були підписані видаткові накладні № 5593 та № 5594.

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок трьох процентів річних, прийшов до висновку, що розрахунок позивача є правильним, а тому, три проценти річних у розмірі 39,13 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині погашеної відповідачем суми основної суми боргу та задоволення решти позовних вимог.

Відповідно до приписів п. 4.7. Постанови Пленуму ВГС України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. слід покласти на відповідача, як сторони, внаслідок неправильних дій котрої виник спір.

Беручи до уваги наведене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Таіс» (80400, Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька, вул. Перемоги, 12/4; код ЄДРПОУ 33672062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп» (79013, м. Львів, вул. Архітекторська, 7/5; код ЄДРПОУ 19332414) 39,13 грн. три проценти річних.

3. В частині стягнення основної суми боргу у розмірі 2 346,48 грн. - провадження припинити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Таіс» (80400, Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька, вул. Перемоги, 12/4; код ЄДРПОУ 33672062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп» (79013, м. Львів, вул. Архітекторська, 7/5; код ЄДРПОУ 19332414) 1 720,50 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.