Постанова

від 21.01.2014 по справі 812/52/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 рокуЛуганськ№ 812/52/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2014 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області (далі - позивач, Інспекція) звернулась до суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем, порушено ч.2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», оскільки, 12.06.2013 на фасадній стороні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1, що розташований за адресою АДРЕСА_1 спеціалістом Інспекції зафіксовано розповсюдження реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, про що складено протокол № 46 від 12.06.2013.

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області № 46 від 12.06.2013 розпочато справу про порушення законодавства України про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до зазначеного рішення розгляд справи призначено на 01.07.2013 з 09-00 до 11-00. Вказане рішення направлено на адресу відповідача по справі 18.06.2013 рекомендованим листом № 1274/1-5/4

На засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 46 від 01.07.2013 ФОП ОСОБА_1 до Інспекції не з'явився, вимоги інспекції про необхідність надати інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами, суб'єктом господарювання не виконано, інформацію не надано, чим порушено ч. 6 ст.27 Закону України «Про рекламу».

На підставі вказаного протоколу, уповноваженою особою Інспекції прийнято рішення про порушення законодавства про рекламу № 00046 від 01.07.2013, яким за порушення ч. 6 ст.27 Закону України «Про рекламу», а саме неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1, що розташований за адресою АДРЕСА_1 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ід. код НОМЕР_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_2 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Однак, заначені фінасові санкції відповідачем добровільно не сплачено.

У зв'язку з вищенаведеним позивач просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції в сумі 1700,00 грн.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. (а.с. 24)

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. До суду повернулися конверти з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до пункту 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має торговий патент та ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (а.с.9).

Судом встановлено, що 12.06.2013 спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області зафіксовано факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ч.2 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме на фасадній стороні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1, що розташований за адресою АДРЕСА_1 спеціалістом Інспекції зафіксовано розповсюдження реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами, про що складено протокол № 46 від 12.06.2013 (а.с.6,8).

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області № 46 від 12.06.2013 розпочато справу про порушення законодавства України про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до зазначеного рішення розгляд справи призначено на 01.07.2013 з 09-00 до 11-00. Вказане рішення направлено на адресу відповідача у справі 18.06.2013 рекомендованим листом № 1274/1-5/4 разом із вимогою надати інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1, що розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7,10)

Як вбачається з протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 46 від 01.07.2013, ФОП ОСОБА_1 до Інспекції не з'явився, вимоги інспекції про необхідність надати інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами, суб'єктом господарювання не виконано, інформацію не надано, чим порушено ч. 6 ст.27 Закону України «Про рекламу» (а.с.11).

На підставі вказаного протоколу, уповноваженою особою Інспекції прийнято рішення про порушення законодавства про рекламу № 00046 від 01.07.2013, яким за порушення ч. 6 ст.27 Закону України «Про рекламу», а саме неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1, що розташований за адресою АДРЕСА_1 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ід. код НОМЕР_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_2 накладено штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1700,00 грн., яке 09.07.2013 направлена на адресу відповідача по справі(а.с.11,13,16).

На час звернення до суду штраф сплачено не було, рішення про накладення штрафу не оскаржено, є чинним.

Частиною 2 статті 22 Закону України «Про рекламу» встановлено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється, зокрема засобами зовнішньої реклами.

Відповідно до п.12. ч. 1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Частиною 6 зазначеного Закону встановлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На час розгляду справи рішення Інспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем не виконано.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затверджений Постановою КМУ від 26.05.2004 № 693.

Так, відповідно до вимог п.9 Порядку, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

Згідно п.11 Порядку, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Як вбачається з п. 14 зазначеного Порядку Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Пунктом 16 Порядку передбачено, що справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог п. 18 вказаного Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 19 Порядку передбачено, що рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Згідно ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

Таким чином, оскільки підтвердження сплати штрафних санкцій до суду не надано, рішення про накладення стягнення є чинним, суд приходить до висновку про законність вимог Інспекції, а тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Пільги щодо сплати судового збору встановлені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». З аналізу даної статті вбачається, що позивач від сплати судового збору не звільнений.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 19.09.2013 № 590-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати на січень 2014 року встановлений у сумі 1218,00 грн.

Частиною 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 19.09.2013 № 590-VI, встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем, при поданні позовної заяви, до матеріалів адміністративного позову додано платіжне доручення № 426 від 17.12.2013 про сплату судового збору у розмірі 172,50 грн.(а.с.2)

Частиною 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору за заявлені майнові вимоги у розмірі 1654,50 грн. (1827,00 грн.-172,50 грн.).

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) на користь Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (до Державного бюджету УДКС у м. Лисичанську, Луганської області, МФО 804013, р/р 31115106700051, ід код 37800278, код платежу 21081100, символ 106).

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (код ЄДРПОУ 37991168, адреса 91021, м. Луганськ, вул. Тимірязєва, 50) судовій збір за заявлені майнові вимоги у розмірі 1654,50 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири грн. 50 коп.) на розрахунковий рахунок:

Код ЄДРПОУ: 35079949

Одержувач: УДКСУ у м. Луганську

Банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області

Код ОКПО 37991503

МФО: 804013

Розрахунковий рахунок: 31213206784006

Код бюджетної

класифікації доходів: 22030001

символ: 206

Призначення платежу: судовий збір

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.В. Смішлива