Рішення

від 16.01.2014 по справі 924/1533/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2014 р.Справа № 924/1533/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин Хмельницької області

до приватного підприємства "Інко-Плюс" м. Нетішин

про стягнення 12468,18 грн. боргу, 2285,02 грн. пені, 274,79 грн. 3% річних

за участю представників сторін:

позивача: Ряснова Н.В. - за довіреністю 04.04.2013 року

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду за позовом про стягнення з відповідача, з врахуванням збільшення позовних вимог, 12468,18 грн. боргу за надані відповідно до договору № 621 від 01.12.2011р. послуги з теплопостачання, 2285,02 грн. пені, 274,79 грн. 3% річних, посилаючись на умови договору №621 про надання послуг з централізованого теплопостачання від 01.12.2011 року, ст.ст. 11, 509, 525, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні від 24.12.2013р. позовні вимоги не спростував.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:.

Між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі ВП "Хмельницька АЕС" (Виконавець) та приватним підприємством "Інко-Плюс" (Споживач) 01.12.2011р. укладено договір № 621 про надання послуг з централізованого теплопостачання, згідно умов якого виконавець зобов'язується надати споживачу відповідної якості послуги з централізованого теплопостачання на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання згідно із законодавством та умовами договору, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором (п.1. договору).

Відповідно до п.п. 5-6 договору тариф на послуги на момент укладання договору становить 78,54 грн. на 1 Гкал без ПДВ, 94,25 грн. за 1 Гкал з ПДВ. Про зміну тарифів на теплову енергію, виконавець повідомляє споживача листом про відповідні зімни. У разі ненадходження від споживача обґрунтованих заперечень, викладених у письмовій формі, у 20-денний строк з моменту відправлення виконавцем листа щодо зміни тарифів, нові тарифи вважаються узгодженими споживачем. Лист про зміну тарифів є невід'ємною частиною до договору.

Плата за теплову енергію в гарячій воді, за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за показниками засобів обліку. Плата за надані послуги, при відсутності засобів обліку, знаходженні приладів обліку у робочому стані, справляється за нормативами (нормами) споживання ( п.п. 7,8 договору).

Згідно зі п.п. 9, 10 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць; розрахунки за використану теплову енергію споживач здійснює щомісячно виключно в грошовій формі згідно тарифів, діючих на момент існування договірних відносин.

Відповідно до п.11 договору попередня оплата в розмірі 50% місячної суми перераховується споживачем виконавцю на розрахунковий рахунок до 1- числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок споживач проводить до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно зі п.15 договору на споживача покладено обов'язок оплачувати послуги в установлені договором строки; підписувати до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, акти виконаних робіт щодо наданих виконавцем послуг, та по одному примірнику повертати виконавцю.

Виконавець, як передбачено п.16 договору, має право у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги нарахувати пеню у розмірі, передбаченому даним договором.

Виконавець зобов'язаний, на підставі п.17 договору, готувати та надавати споживачеві до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, акти виконаних робіт щодо наданих послуг.

Сторони у договорі передбачили відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки, що не звільняє споживача від сплати основної суми заборгованості (п.18 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Листом №86-1811/5234 від 24.05.2013 року "Щодо внесення змін в договір №621 від 01.12.2001" Хмельницька атомна електрична станція повідомила приватне підприємство "Інко-Плюс", що відповідно до рішень виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 29.03.2013 року №94/2013 "Про встановлення ВП "ХАЕС" тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води" та від 11.04.2013р. №125/2013 "Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету міської ради від 29.03.2013 року №94/2013" необхідно внести з 20.04.2013 року наступні зміни в договір №621 від 01.12.2011 про надання послуг з централізованого теплопостачання, а саме: п.5 розділу "Тарифи на послуги" викласти в такій редакції: "5. Тариф на послуги з централізованого теплопостачання становить 72,12 грн. за 1 Гкал без ПДВ, 86,55 грн. за 1 Гкал з ПДВ".

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу теплову енергію за листопад 2012р. на суму 2089,45 грн., за грудень 2012 року на суму 2616,20 грн., за січень 2013 року - 2631,16 грн., за лютий 2013 року - 2070,98 грн., за березень 2013 року - 2020,04 грн., за квітень 2013 року - 1214,30 грн., всього на загальну суму 12642,13 грн., що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг від 30.11.2012р., від 29.12.2012 року, від 31.01.2013 року, від 28.02.2013 року, від 29.03.2013 року, від 30.04.3013 року, які підписані сторонами.

Позивачем відповідно було виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, зокрема: №4931 від 30.11.2012 року на суму 2089,45 грн.; №5184 від 29.12.2012 року на суму 2616,20 грн. ; №323 від 31.01.2013 року на суму 2631,16 грн.; №718 від 28.02.2013 року на суму 2070,39 грн. ; №1323 від 29.03.2013 року на суму 2020,04 грн. ; №1852 від 30.04.2013 року на суму 1214,31 грн.

Відповідачем частково оплачено надані послуги в сумі 173,96 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 03.04.2013р. та письмовими поясненнями головного бухгалтера позивача.

В зв'язку із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання, позивач просить стягнути з відповідача 12468,18 грн. боргу, 2285,02 грн. пені та 274,79 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується таке:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 01.12.2011 року укладено договір №621 про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 12642,13 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2012 року на суму 2089, 45 грн., від 29.12.2012 року на суму 2616,20 грн., від 31.01.2013 року на суму 2631, 16 грн., від 28.02.2013 року на суму 2070, 98 грн., від 29.03.2013 року на суму 2020,04 грн., від 30.04.3013 року на суму 1214,30 грн. Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, утворивши заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 12468,17 грн. (12642,13 грн. - 173, 96 грн. (часткова оплата)). Доказів про оплату боргу суду не подано. Судом звертається увага на те, що позивачем визначено борг за надані послуги за квітень 2013р. в сумі 1214,31 грн., в той час як відповідно до наданого акту прийму - передачі від 30.04.2013р. сума наданих послуг склала 1214,30 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення 12468,18 грн. боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 12468,17 грн., в стягненні 0, 01 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 274,79 грн. згідно поданого розрахунку, а саме за листопад 2012р. на суму боргу - 1915, 49 грн., за період 21.12.2012р.-22.11.2013р. - 53,06 грн.; грудень 2012р. на суму боргу - 2616, 20 грн., за період 21.01.2013р. - 22.11.2013р. - 65,80 грн.; січень 2013р. на суму боргу 2631,06 грн., за період 21.02.2013р.- 22.11.2013р. - 59,47 грн.; на суму боргу за лютий 2013р. 2070,98 грн., за період з 21.03.2013р. по 22.11.2013р. - 42,04 грн.; березень 2013р. на суму 2020,04 грн., за період 21.04.2013р.-22.11.2013р. - 35,86 грн.; квітень 2013р. на суму боргу 1214,30 грн. за період 21.05.2013р.-22.11.2013р. - 18, 56 грн.

При проведенні перерахунку 3% річних судом береться до уваги, що при нарахуванні 3% річних на суму 1915, 49 грн. за період 21.12.2012р. - 22.11.2013р. позивачем було допущено помилку, і сума 3% річних за цей період склала 53,05 грн.

Тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 274,79 грн. згідно поданого розрахунку підлягають частковому задоволенню, а саме, в сумі 274,78 грн. В задоволенні вимог про стягнення з відповідача 0,01 грн. 3 % річних необхідно відмовити.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2285,02 грн. пені нарахованої згідно поданого розрахунку.

Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Сторони у п.18 договору встановили, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано пеню в наступному порядку: на заборгованість за листопад 2012р. - в сумі 1915, 49 грн., за період з 21.12.2012р. по 21.06.2013р. в сумі 350,53 грн.; за січень 2013р. на суму боргу 2631,06 грн., за період 21.02.2013р. - 22.11.2013р. - 476, 15 грн.; за лютий 2013р. на суму боргу 2070,98 грн. за період з 21.03.2013р. по 22.11.2013р. - 383,13 грн.; за березень 2013р. на суму 2020, 04 грн., за період 21.04.2013р. - 22.11.2013р. - 371, 69 грн.; за квітень 2013р. на суму боргу 1214, 30 грн. за період 21.05.2013р. - 22.11.2013р. - 224, 65 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом звертається увага на п. 2.5 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ", в яком зазначено, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

При цьому, щодо строку нарахувань судом також враховується п. 1.9 вищезазначеної постанови.

В п. 11. договору сторони передбачили, що кінцевий розрахунок споживач проводить до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Враховуючи вищенаведене та аналізуючи поданий позивачем розрахунок суд вважає, що нарахування пені на визначену позивачем заборгованість за надані послуги в листопаді 2012р. в сумі 1915, 49 грн. можливе з 20.12.2012р. по 20.06.2013р. Позивач просить стягнути пеню з 21.12.2012р. по 21.06.2013р. (183 дні ) в сумі 350, 53 грн. Однак, з огляду на зазначене, підлягає стягненню пеня з 21.12.2012р. (строк визначений позивачем) по 20.12.2013р. (граничний строк нарахування), за 182 дні в сумі 348, 62 грн.

З аналогічних підстав, на заборгованість за грудень 2012р. в сумі 2616, 20 грн. підлягає стягненню пеня нарахована за 21.01.2013р. - 20.07.2013р., за 181 день, в сумі 473, 53 грн., за січень 2013р. - на заборгованість в сумі 2631,16 грн. - за період 21.02.2013р. - 20.08.2013р., в сумі 476, 24 грн.; за лютий 2013р. на суму 2070, 98 грн. за період 21.03.2013р. по 20.09.2013р., в сумі 381,06 грн.; за березень 2013р. в сумі 2020, 04 грн., за період 21.04.2013р. - 20.10.2013р. , в сумі 351, 48 грн., квітень 2013р. на суму 1214, 30 грн. за період 21.05.2013р. - 20.11.2013р. в сумі 223, 43 грн.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 2285,02 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 2272, 55 грн., в стягненні 12, 47 грн. пені необхідно відмовити.

З огляду на вищезазначене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, в сумі 12468,17 грн. боргу, 2272,55 грн. пені та 274,78 грн. 3% річних. В решті позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам .

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32,33, 44, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Київ від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" м. Нетішин Хмельницької області до приватного підприємства "Інко-Плюс" м. Нетішин про стягнення 12468,18 грн. боргу, 2285,02 грн. пені, 274,79 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Інко-Плюс" Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 12 (код 31964668) на користь державного підприємства НАЕК "Енергоатом" м. Київ від імені і за дорученням якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" Хмельницька область, м. Нетішин (код 21313677) 12468,17 грн. (дванадцять тисяч чотириста шістдесят вісім грн. 17 коп.) боргу, 2272,55 грн. (дві тисячі двісті сімдесят дві грн. 55 коп.) пені, 274,78 грн. (двісті сімдесят чотири грн. 78 коп.) 3% річних та 1719,07 грн. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять грн. 07 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 17.01.2014 року

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2,3 - позивачу, (м. Київ, вул. Вєтрова, 3 та Хмельницька обл., м. Нетішин) - рек. 4 - відповідачу (Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Лісова, 12) - рек.