Постанова

від 17.12.2013 по справі 801/10146/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 р. Справа №801/10146/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Одинець В.Л., довіреність від 11.11.2013 року; Барило В.С., довіреність від 11.11.2013 року

від відповідача - не з'явився,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство»

до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції

про визнання незаконним, протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції про визнання незаконним, протиправним та скасування припису від 18.10.2013 року №17. Позов мотивовано тим, що вимоги припису від 18.10.2013 року №17 є безпідставними, викладені без урахування фактичних обставин та на підставі хибних висновків відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях а також зазначили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство» фумігаційні роботи не території України не виконує, а тому не порушує законодавство України.

Відповідач, будучи завчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо неможливості розгляду справи за відсутності його представника не надав, тому суд вважає можливим, у відповідності до положень ст. 128 КАС України, розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 31772261, зареєстрованою 07.02.2002 року виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим (а.с.22).

В період з 14.10.2013 року по 14.10.2013 року представниками Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції згідно наказу від 20.09.2013 року № 701 «Про проведення планового заходу» та направлення на проведення планової перевірки від 20.09.2013 року за №15/978 було проведено планову перевірку стану дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство».

За результатами планової перевірки 18.10.2013 року було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та винесено припис від 18.10.2013 року № 17, які були отримані рекомендованим листом 23.10.2013 року.

Відповідно прийнятого припису від 18.10.2013 року № 17 позивача зобов'язано вчинити наступні дії:

1. Провести інвентаризацію відходів, що утворюються на ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство» у процесі здійснення господарської діяльності. Розробити паспорти відходів виробництва та реєстрові карти об'єктів утворення відходів. Встановити клас небезпечності промислових відходів. Встановити та погодити із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природнього середовища склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природнього середовища;

2. Забезпечити здійснення діяльності підприємства, пов'язаної з утворенням відходів, за наявності Дозволу на розміщення відходів Ліміту на утворення та розміщення відходів;

3. Розробити План природоохоронних заходів;

4. Забезпечити належне ведення ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство» типової облікової форми №1-ВТ.;

5. Забезпечити утилізацію та видалення відходів, що утворюються в процесі господарської діяльності ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство» - тари металевої використаної, забрудненої (з-під пестицидів та агрохімікатів), екологічно безпечним способом;

6. Забезпечити укладення Договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

7. Забезпечити прибуття посадової особи підприємства, відповідальної за порушення, які викладено у акті перевірки від 18.10.2013 року, до приміщення Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції для вирішення питання про її притягнення до адміністративної відповідальності.

Перевіряючи законність прийнятого на підставі висновків акту спірного припису, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом, який визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України є Закон України "Про відходи" №187/98-ВР від 05.03.1998 року.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про відходи" суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.

Як зазначено в акті перевірки Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, діяльність ТОВ «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство» з фумігації обробки зернових культур здійснюється на суднах, що перебувають на якірних стоянках в акваторії Керченської протоки.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що 01.08 2012 року ТОВ «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство» укладено Контракт №24 з ТОВ «Діоніс» (м.Ростов-на-Дону, Росія) на проведення фумігаційних робіт, згідно з яким роботи виконуються в портах, на причалі і на рейді, а також на інших територіях Замовника на розсуд Замовника.

В подальшому згідно п.3.1 Контракту №24 ТОВ «Діоніс» направляє ТОВ «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство» заявку, в якій зазначає де планується проведення робіт.

Відповідно до ст. 195 Податкового кодексу України товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Так, Додатковою угодою № 1/21/2013 до Контракту № 21 від 17.11.2011 року та Додатковою угодою до Контракту № 24 від 01.08.2012 року передбачено «роботи з фумігації виконуватимуться на іноземних судах за межами митної території України, не в межах континентального шельфу та морської економічної зони України. Замовник забезпечує доставку до місця виконання фумігаційних робіт, на іноземні судна, працівників Виконавця та замитненої матеріалів з ??портів м. Керчі: КМТП або «Камиш-Бурун», або заводу «Залив» на т / х «Дрейф» або на с / б «ІШР - ОМ-2258-УДП».

Додатковою угодою № 2 від 10.07.2013 року до Контракту № 24 від 01.08.2012 року п. 3.4 передбачено „У разі постачання з митної території України витратного матеріалу для виконання фумігаційних робіт у вигляді поставки товару включати вартість відвантаженого матеріалу у вартість виконаних робіт. Поставка товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс 2010 на умовах РОВ (Вільно на борту)"

Відповідно до правил Інкотермс 2010, це офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, полегшують ведення міжнародної торгівлі. Посилання на Інкотермс-2000 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

Виконання контрактів відбувається за умовами РОВ (Франко борт) означає, що продавець повністю виконав свої зобов'язання з доставки, коли товар перейшов через поручні судна в зазначеному порту відвантаження. Це означає, що покупець несе всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару з моменту переходу його через поручні судна, а саме м. Керч, морське судно, порт "Камиш Бурун".

Таким чином, умови передбачені діючим законодавством України та зазначеними Контрактами ТОВ "МІВ. С-К-Ф-М Агентство" як Виконавець за контрактом виконав і поставив зазначений товар (фуміганійний матеріал) Замовнику і відповідно право власності на зазначений товар (фумігаційний матеріал) перейшло до Замовника з моменту оформлення митної декларації від 12.07.2013 року та 20.08.2013 року вручення коносаменту від 12.07.2013 року та передачі товару Замовнику через поручні судна "ЦРР-РМ-2258-УДП" у порту "Камиш-Бурун" м. Керч, вручення коносаменту від 20.08.2013 року та передачі товару Замовнику через поручні судна т/х "Дрейф" у порту "Камиш- Бурун" м. Керч.

Отже після виконання цих дій саме Замовник став власником фуміганту, а відповідно і банки алюмінієвої та несе повну відповідальність за свій товар. Тобто, впродовж періоду, що перевірявся роботи здійснювались на іноземних суднах , які знаходились в нейтральних водах та не заходять у порти України. Правове становище судна, що плаває під прапором іншої держави, регулюються законодавством держави, під прапором якої плаває судно.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими посилання відповідачем у оскаржуваному приписі №17 від 18.10.2013 на Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» та на порушення позивачем Постанови КМУ № 2034 від 01.11.1999 року, № 1360 від 31.08.1998 року, 1218 від 03.08.1998 оку, Закону України «Про відходи», Закону України «Про страхування», Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та інші, оскільки відповідні закони діють лише на території України, оскільки умовами зазначених вище міжнародних контрактів передбачено, що фумігаційні роботи виконуються лише за кордоном на іноземних судах.

Вказане також підтверджується іноземними відрядженнями робітників фумігаційної бригади ТОВ «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство», печатками іноземних компаній у посвідченнях на відрядження, наказами про відрядження за кордон, штампами прикордонної служби та штампами митної служби про перетинання митної території України у паспортах робітників фумігаційної бригади, які наявні в матеріалах справи.

Суд також не приймає до уваги зауваження відповідача стосовно встановлення під час перевірки здійснення позивачем господарської діяльності пов'язаної з утворенням ще й таких видів відходів, як одяг зіпсований, відпрацьований або забруднений, макулатура паперова та картонна, устаткування електронного загального призначення зіпсованого, відпрацьованого, не ремонтопридатного, відходів комунальних змішаних, в тому числі сміття з урн, оскільки такі порушення фактично не були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю), відсутні у переліку порушень вимог законодавства в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а також не були об'єктом перевірки, оскільки є особистими речами та інструментами. Крім іншого, такі речі не є об'єктами для отримання ліміту на утворення та розміщення відходів, оскільки не мають класу небезпечності.

Таким чином, суд не погоджується із твердженнями відповідача про виконання фумігацій них робіт на території України ТОВ «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство», порушення екологічного законодавства України, а висновки про утворення позивачем відходів, спростовуються належними доказами, що наявні в матеріалах справи.

Стосовно посилань Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції на необхідність одержання позивачем дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів суд зазначає наступне.

Процедура видачі Дозволу на розміщення відходів врегульована Порядком розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1218 від 03.08.1998 року.

Згідно п. 8. Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Згідно пункту 14.1.57. ст. 14 Податкового кодексу України екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, а також за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, для забезпечення екологічної безпеки, а також безпеки життя та здоров'я громадян.

Тобто, плата за розміщення відходів у сенсі п.8 Порядку затвердженого постановою КМУ від 03.08.1998 № 1218, є сумою нарахованого екологічного податку.

У зв'язку з тим, що ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство» не є платником екологічного податку, відповідно до п. 8 Порядку позивач звільняється від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Згідно з п.240.1. та пп.240.1.3 Податкового Кодексу платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів.

Таким чином, у зв'язку з тим, що ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство» здійснює свою діяльність виключно на іноземних суднах, то позивач не є платником екологічного податку в поняті п.240.1. та пп.240.1.3 Податкового Кодексу, а тому суд не вбачає підстав для зобов'язання позивача одержувати ліміти на утворення та розміщення відходів.

Відносно посилань відповідача на те, що позивач протягом року не подавав статистичну звітність 1-Відходи в порушення ст.17,34 Закону України «Про відходи», суд зазначає, що у Переліку форм статистичної та фінансової звітності, які має подавати ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство» Головного управління статистики в АР Крим, звіт 1-Відходи відсутній, тобто позивач не визначений як респондент на подання звітності за формою 1-Відходи, а тому у нього відсутній обов'язок щодо подання такої звітності.

Стосовно вимоги спірного припису про забезпечення укладення Договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, суд звертає увагу на наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство» укладено договір оренди складів для зберігання агрохімікатів та пестицидів № 47 від 01.11.2012 року. За перевіряємий період Товариство здійснювало свою діяльність шляхом вивезення Фостоксину (алюмінію фосфід) транспортною організацією зі складу постачальника у пункт митного контролю для замитнення товару та подальшого його транспортування у пункт вивантаження, а саме м. Керч порт „Камиш Бурун".

Позивачем на підтвердження вивезення Фостоксину (алюмінію фосфід) надані наступні документи:

- договір перевезення вантажів 08/07-13 ОГ від 08.07.2013 року;

- договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №37 від 09.04.2012 року;

- свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі №065393;

- акт приймання виконаних з перевізником № 6 та № ОУ-0001050;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) з штампами митної служби від 12.07.2013 року та від 20.08.2013 року із зазначенням перевізника.

Окрім того, суд звертає увагу, що перевізник має Договір №1 від 11.07.2013 року обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів (одне перевезення), оскільки саме він надає зазначену послугу і перевозить небезпечний вантаж.

Як свідчить пуста відомість обліку залишків матеріалів на складі за 2013 рік, типова форма №М-14 та Картка №1 складського обліку матеріалів на 2013 рік форма М-12 орендований склад за адресою м. Сімферополь вул. Автомобілістів 4 для зберігання агрохімікатів та пестицидів позивачем не використовувався та зберігання за цим складом не відбувається.

Таким чином, у зв'язку зі здійсненням діяльності ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство» шляхом вивезення Фостоксину (алюмінію фосфід) транспортною організацією зі складу постачальника і не здійснення з боку ТОВ «МІВ. С-К-Ф-М. Агентство» зберігання, та застосування пестицидів і агрохімікатів на території України, суд вважає що вимога спірного припису про забезпечення укладення Договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів є безпідставною.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності оскаржуваної постанови.

Таким чином, враховуючи безпідставність вимоги припису від 18.10.2013 року суд вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за доцільним стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 68,82 гривень.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.12.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.12.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції від 18.10.2013 року, пригний стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІВ. Спецконтроль-Колорація-Фумігація-Маркетинг. Агенство» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.