Постанова

від 16.01.2014 по справі 827/3133/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2014 рокуСправа №827/3133/13-а м. Севастополь

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Мінько О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 52396,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення вимог податкового законодавства України не сплатив суму податкового зобов'язання у встановлений термін, у зв'язку з чим, на обліковій картці платника утворилася заборгованість перед бюджетом.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання з проханням розглянути справу за відсутністю представника, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с. 30-31).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються не надав (а.с. 29).

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що до юрисдикції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 закону України "Про державну податкову службу України" від 04.12.1990 р. № 509-XII (далі - Закон № 509), завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-громадянкою України та, відповідно до статті 15 Податкового кодексу України платником податків і зборів (обов'язкових платежів).

30.04.2013 року ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (далі ДПІ Ленінського району м. Севастополя) надано податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у період 2012 року (вх. № 1300013103), у якій платником визначено суму доходу у загальному розмірі 531360,84 грн., у тому числі доходи від операцій з продажу об'єктів нерухомого та/або рухомого майна у сумі 208000,00 грн. та інші доходи 323360,84 грн. (а.с.7-8).

Відповідно до підпункту є пункту 176.1 статті 176 Розділу IV Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені цим Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів здійснюється в окремому додатку до податкової декларації у такому порядку:

- задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);

- із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків, решта суми - за ставкою у розмірі 17 відсотків.

Нарахований податок із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів зменшується на суму податку, фактично нарахованого (утриманого) податковими агентами протягом податкового (звітного) року на доходи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, які задекларовані платником податку. Позитивна різниця податку підлягає сплаті платником податку до відповідного бюджету в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, згідно декларації, сума доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, складає 323360,84 грн.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік", станом на 01.01.2012 року встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1073,00 грн.

База оподаткування, що оподатковується за ставкою 15 %, складає 128760,00 грн. (1073*120), сума податку на доходи фізичних осіб, розрахована платником самостійно, складає 19314,00 грн.

База оподаткування, що оподатковується ставкою 17 % складає 194600,84 грн. (323360,84- 128760,00), сума податку на доходи фізичних осіб, розрахована платником самостійно, складає 33082,14 грн.

Таким чином, сплаті до бюджету підлягала сума, яку платником визначено самостійно у податковій декларації про майновий стан і доходи, у сумі 52396,14 грн. (19314,00 +33082,14).

Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Внаслідок несплати суми податкового зобов'язання у встановлені законодавством терміни, 31.07.2013 року на обліковій картці платника утворилася заборгованість перед бюджетом у розмірі 52396,14 грн.

Контроль за надходженням грошових коштів, що підлягають внесенню до бюджету, здійснює ДПІ Ленінського району м. Севастополя.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою відповідачем вищезазначеної суми податкового зобов'язання податковою інспекцією була сформована податкова вимога № 116-17 від 18.09.2013 р., яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана особисто відповідачем (а.с. 13).

На день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не наведено.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахуванням зазначеного, аналізуючи законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі у дохід Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 52396 (п'ятдесят дві тисячі триста дев'яносто шість) грн. 14 коп. (р/р 33219801700007, банк отримувача - Головне управління Державного казначейства України в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022916, код платежу 11010500).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько