Постанова

від 16.01.2014 по справі 801/11108/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2014 р. (о 16:48) Справа №801/11108/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В.,

представника позивача - Меметової К.В.;

представника відповідача - Равіча К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пригородне»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пригородне» про стягнення заборгованості у розмірі 20586,88 грн., в тому числі заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4546,86 грн., фінансових санкцій - 5490,75 грн., пені - 10549,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані в тим, що відповідачем не сплачені у встановлені строки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансові санкції, нараховані згідно з рішенням №681 від 25.03.2013.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.01.2014 залишена без розгляду позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пригородне» в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4546,86 грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про відкликання позову, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував зазначивши, що ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.09.2013 товариству надана відстрочка виконання судового рішення про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень - червень 2012 року, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості, яка складає предмет спору.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги належить задоволенню з наступних підстав.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон №2464) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону №2464 Пенсійний фонд України забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 1 ч. 1 ст.1 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Згідно з п.1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пригородне» на час звернення позивача до суду зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду в Сімферопольському районі АР Крим, є юридичною особою.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пригородне» являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Відповідно до частини 3 статті 9 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати єдиний внесок лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону).

Згідно ч. 10 ст. 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з ч. 14 ст. 25 Закону №2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Судом встановлено, що рішенням № 681 від 25.03.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на підставі п.2 частини 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату єдиного внеску до відповідача застосований штраф в розмірі 5490,75 грн., та нарахована пеня в розмірі 10549,27 грн. за період з 21.05.2012 до 18.02.2013.

Згідно з ч. 15 ст. 25 Закону суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суд вважає неспроможними доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення вказаної заборгованості з огляду на наявність відстрочення за рішенням суду сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень - червень 2012 року, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення заборгованості, нарахованої на підставі рішення, яке отримано відповідачем, предметом доказування у даній справи мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або відсутності такого факту тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не оскаржене рішення №681 від 25.03.2013 про нарахування фінансових санкцій та пені, отже в межах вказаної справи не підлягає перевірка правомірності їх нарахування.

Крім того, суд зауважує, що наявність судового рішення про відстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим, не змінює характер спірних правовідносин, та не є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що 18.02.2013 року позивачем в рахунок сплати недоїмки з єдиного внеску перераховано 19730,00 грн., які правомірно віднесені позивачем в рахунок погашення недоїмки за календарною черговістю її виникнення, що кореспондується з приписами Закону №2464. Окрім того, приписами вказаного Закону встановлені імперативні норми, які передбачають застосування до страхувальника фінансових санкцій у разі несвоєчасного перерахування сум єдиного внеску. При цьому під час прийняття зазначеного рішення питання щодо відстрочення виконання судового рішення взагалі не вирішувалося.

Окрім того, ухвалою Окружного адміністративного суду від 26.09.2013 надана відстрочка виконання судового рішення, що виключає можливість примусового стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень - червень 2012 року з застосуванням механізму, визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Проте це не виключає, на думку суду, стягнення нарахованих за відповідними рішенням територіального органу Пенсійного фонду сум фінансових санкцій та не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, встановленої приписами Закону №2464.

Суд також зауважує, що позиція відповідача у справі взагалі нівелює загальні принципи, встановлені Законом №2464.

Враховуючи, що відповідачем перераховані грошові кошти в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка виникла раніше, що є підставою для прийняття відповідного рішення про накладання фінансових санкцій та нарахування пені, беручи до уваги, що вказане рішення не було оскаржено відповідачем та заборгованість за рішенням №681 від 25.03.2013 на час розгляду справи не сплачена, позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивач є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 16.01.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено та підписано 21.01.2014.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пригородне» (вул. Стадіонна,16, кв.2, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503, ідентифікаційний код 30833731) на користь управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим заборгованість у сумі 16040,02 грн. (шістнадцять тисяч сорок гривень, дві копійки).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна