Постанова

від 15.01.2014 по справі 810/6986/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 року м. Київ 810/6986/13-а

16:28

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Каднай Н.О., Хоптинець А.Б.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БРИЗ» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів Київській області про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2013 № 0008892203 і від 11.12.2013 № 0008882203.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі Акта перевірки, в ході якої встановлено заниження позивачем податку на прибуток і податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ «Енергомікс», оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, правочини між ТОВ «БРИЗ» і ТОВ «Енергомікс» є недійсними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними, оскільки відносини з ТОВ «Енергомікс» мали реальний характер - послуги надані у повному обсязі і оплачені позивачем. Як стверджує позивач, реальність господарських операцій з даним контрагентом підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами.

Представники позивача підтримали позовні вимоги і просили суд позов задовольнити.

Уповноважені представник відповідача у судове засідання 15.01.2014 не з'явились.

Від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представників податкового органу.

Крім того, відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач зазначив, що під час перевірки встановлено недійсність правочинів між ТОВ «БРИЗ» і ТОВ «Енергомікс». Даного висновку податковий орган дійшов у зв'язку відсутністю документів на виконання правочинів, а саме - погодженого проекту газопостачання теплегенераторної, актів приймання обладнання в експлуатацію, паспортів на обладнання, гарантійних документів. Як стверджує відповідач, в податкових накладних, виписаних ТОВ «Енергомікс» зазначено монтажні роботи, в той час як в договорі № 16-М/12 зазначено виконання робіт по монтажу зовнішнього і внутрішнього газопроводу низького тиску котельної, встановлення автоматики і сигналізації безпеки котельної, з проведенням пуско-налагоджувальних робіт і підписання відповідних документів для вводу в експлуатацію котельної. Відповідач зазначає, що між сторонами правочинів наявна кредиторська заборгованість у сумі 78000,00 грн.

При цьому, відповідач зазначив, що Броварською ОДПІ складено Акт перевірки ТОВ «Енергомікс» від 03.09.2013 № 117/22-02/34465513, згідно з яким не підтверджено реальність здійснення придбання і продажу товарів контрагентом позивача.

Таким чином, на думку відповідача, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, між ТОВ «БРИЗ» і ТОВ «Енергомікс» укладено договір на виконання робіт і послуг від 12.01.2012 № 2-М/12, предметом якого було виконання робіт по підключенню газопроводу до теплогенератора корпус 57, розширення тепличного комплексу ТОВ «Асканія-Флора» в с. Дмитрово Калинівської сільради, Броварського району Київської області.

23.07.2012 між ТОВ «БРИЗ» і ТОВ «Енергомікс» укладено договір на виконання робіт та послуг № 16-М/12, предметом якого було виконання робіт по монтажу зовнішнього і внутрішнього газопроводу низького тиску котельної, встановлення автоматики і сигналізації безпеки котельної, з проведенням пуско-налагоджувальних робіт і підписання відповідних документів для вводу в експлуатацію котельної корпус 57, розширення тепличного комплексу ТОВ «Асканія-Флора» в с. Дмитрово Калинівської сільради, Броварського району Київської області.

За результатами виконання даних договорів складено податкові накладні і Акти приймання виконаних підрядних робіт.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів. Крім того, суми сплачених коштів вартості послуг віднесено позивачем до складу витрат відповідних періодів.

Посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БРИЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.07.2012 по взаємовідносинах з ТОВ «Енергомікс» за результатами якої складено Акт від 20.11.2013 № 287/22-03/13716409 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України - занижено податок на прибуток за І квартал 2011 в сумі 6125,00 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит за січень 2012, липень 2012 у сумі 18833,00 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

В Акті перевірки відповідачем зазначено (сторінка 5) Броварською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області складено Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» (код за ЄДРПОУ 34465513) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БК «Палаццо» (код за ЄДРПОУ 31748459) за період з 01.10.2011 по 28.02.2013, з ДП «Балу» (код за ЄДРПОУ 31200601) за період з 01.08.2010 по 31.10.2011» від 03.09.2013 №117/22-02/34465513.

З вказаного Акта податковому органу стало відомо, що до Броварської ОДПІ надійшов Акт Ірпінської ОДПІ від 14.05.2013 №156/22-4/31748459 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Палаццо» (код ЄДРПОУ 31748459) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 по 30.04.2013».

Співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було здійснено виїзд на податкову адресу МППФ «Андромеда», ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «БК «Палаццо», TOB «РА «Лоцман», ТОВ «Новий Градь» та встановлено, що за вказаною адресою підприємства не знаходяться, про що повідомлено управління податкового контролю службовими записками від 12.04.2013 року за № 38, № 39, № 41, № 40 відповідно. Станом на 14.05.2013 стан вищезазначених СГД « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, 14.05.2013 року підприємствам анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Враховуючи те, що на момент проведення звірки первинні та інші документи ТОВ «БК «Палаццо», відсутні, звірку проведено за результатами аналізу даних АІС Податковий блок, що використовується Ірпінською ОДПІ Київської області ДПС .

Таким чином звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та з продажу товарів контрагентам - покупцям за період з 01.01.2011 по 30.04.2013.

ТОВ «Енергомікс» не був кінцевим отримувачем ( споживачем) послуг з проведених монтажних робіт від ТОВ «БК «Палаццо».

ТОВ «Енергомікс» за період з 01.10.2011 по 28.02.2013 уклав договори на виконання монтажних та проектних робіт з наступними замовниками: ТОВ «Арсан-буд» (код ЄДРПОУ 34837703), ТОВ «Інвестбуд-1» (код ЄДРПОУ 32559206), КП «Броваритепловодоенергія» (код ЄДРПОУ 13711949), ТОВ «Бриз» (код ЄДРПОУ 13716409), ПП «Східний степ» (код ЄДРПОУ з 26). ТОВ «Триметри» (код ЄДРПОУ 35167385), OK «ЖБК «Будівельне об'єднання -3» ( код ЄДРПОУ 37474949)!ТОВ «Східбізнесцентр» (код ЄДРПОУ 35115285), ТОВ «Конто-К» (код ЄДРПОУ 33736555), ТОВ «Фроніус» (код ЄДРПОУ 33565713), ТОВ «Альянс Транссервіс» (код ЄДРПОУ38238804).

Перевіркою встановлено порушення:

- ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу, є нікчемним, та такими що не спрямовані на реальне настання правових наслідків що обумовлені ними правочини, здійснені ТОВ «Енергомікс» за період з 01.08.2010 року по 28.02.2013 року та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (надання робіт, послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, ст.188 Податкового Кодексу України;

- правові взаємовідносини з підприємствами-постачальниками ТОВ «БК «Палаццо», ДП «Балу» на. загальну суму ПДВ 609650 грн., а саме по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Палаццо» на суму ПДВ 409089 грн. за період з 01.10.2011 по 28.02.2013, та по взаємовідносинах з ДП «Балу» на суму 200561 грн., за період з 01.08.2010 по 31.10.2011, проводились без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків;

- правові взаємовідносини з підприємствами-покупцями: ТОВ «Арсан-буд» на суму ПДВ - 323500 грн. , ТОВ «Інвестбуд-1» на суму ПДВ - 1833 грн., КП «Броваритепловодоенергія» - на суму ПДВ- 2193 грн. , ТОВ «Бриз»- на суму ПДВ - 18833 грн., ПП «Східний степ» - на суму ПДВ 7150 грн. , ТОВ «Тринетри» - на суму ПДВ - 120144 грн., OK «ЖБК «Будівельне об'єднання -3» - на суму ПДВ- 15000 грн., ТОВ «Східбізнесцентр» на суму ПДВ - 5000грн , ТОВ «Конто-К» - на суму ПДВ- 283457грн., ТОВ «Фроніус» на суму ПДВ- 9667 грн., ТОВ «Альянс Транссервіс» на суму ПДВ-4758 грн. , ТОВ «Інвесткомплексгруп» на суму ПДВ - 20747 грн. , (всього на суму 812282 грн.) - за окремі періоди проводились без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.»

Розглянувши матеріали перевірки, відповідач дійшов висновку, що договори від 12.01.2012 № 2-М/12 і від 23.07.2012 № 16-М/12, укладені ТОВ «БРИЗ» і ТОВ «Енергомікс» згідно з частиною першою, частиною п'ятою статті 203, пунктом 1, пунктом 2 статті 215, статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 № 0008892203, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 9188,00 грн., з них 6125,00 грн. за основним платежем і 3063,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 № 0008882203, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28250,00 грн., з них 18833,00 грн. за основним платежем і 9417,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статі 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно зі статтею 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до статтей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість виходячи з висновку про відсутність факту надання послуг ТОВ «Енергомікс» і недійсності правочинів судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Як вбачається з наданої представником позивача суду копії договору від 03.03.2008 № 3 укладеного між ТОВ «БРИЗ» і ТОВ «Асканія-Флора», предметом було виконання будівельно-монтажних робіт по розширенню Тепличного комплексу ТОВ «Асканія-Флора» по будівництву корпусів 58,59,65 ІІ пускового комплексу с. Димитрово Броварського району Київської області.

Під час судового розгляду представники позивача пояснили суду, що для виконання даного зобов'язання, підприємство звернулось до ТОВ «Енергомікс», з яким і було у подальшому укладено договори від 12.01.2012 № 2-М/12 і від 23.07.2012 № 16-М/12.

Вказаний контрагент виконував на замовлення позивача роботи по монтажу газопроводів і трубопроводів на об'єкті Тепличного комплексу ТОВ «Асканія-Флора» в с. Дмитрово Броварського району Київської області.

На підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «БРИЗ» і ТОВ «Енергомікс» позивачем надано суду належним чином засвідчені копії:

- податкових накладних;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт;

- Актів приймання виконаних підрядних робіт;

- платіжних доручень;

- графіків оплати.

При цьому, податковий орган ані в ході проведення перевірки, ані під час судового розгляду не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Предметом укладених угод між позивачем та його контрагентом договорів було саме виконання монтажних робіт, про що і зазначено в податкових накладних. Тому, твердження податкового органу, що монтажні роботи і роботи по монтажу це є різні речі є безпідставними і надуманими.

Крім того, позивачем надано суду копії Акта прийняття внутрішньої і зовнішньої мереж систем газопостачання від 27.06.2013, підписаного між ТОВ «Енергомікс», ТОВ «Асканія-Флора», ПАТ «Київоблгаз» і представником Держгірпромнагляду України.

При цьому, позивачем також надано суду копії Виконавчо-технічної документації ТОВ «Енергомікс» до виконавчих робіт з відмітками представника департаменту ПАТ «Київоблгаз» і ТОВ «Асканія-Флора»; копію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 13.12.2013 № КС 143133470396; копію Технічного паспорту на об'єкт від 30.10.2013 № 637 із відмітками про прийняття в експлуатацію.

Тобто, позивачем надано суду як первинні бухгалтерські, так і інші документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг і товарів у контрагентів.

При цьому, вказані документи спростовують твердження відповідача про відсутність Актів прийняття в експлуатацію, паспортів на обладнання, гарантійних документів і інше, оскільки технічна документація на об'єкт, по якому ТОВ «Енергомікс» виконувались роботи, підписана також відповідними компетентними державними органами і за результатами виконання робіт і готовий об'єкт прийнятий в експлуатацію.

Позивачем надано суду таблиці взаєморозрахунків з ТОВ «Енергомікс» по укладеним договорам від 12.01.2012 № 2-М/12 і від 23.07.2012 № 16-М/12, згідно з якими підтверджено повну сплату коштів за надані послуги.

Пов'язуючи господарську діяльність позивача з придбаними у ТОВ «Енергомікс» послугами слід зазначити, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 559722 основними видами діяльності ТОВ «БРИЗ» є будівництво житлових і нежитлових будівель, вантажний автомобільний транспорт, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, неспеціалізована оптова торгівля.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ТОВ «Енергомікс» недійсних правочинів або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «БРИЗ» і ТОВ «Енергомікс».

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Енергомікс» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагента позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, за змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних послуг, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем розрахунку податкового кредиту та витрат за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських відносин між позивачем і ТОВ «Енергомікс» на підставі розгляду Акта Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 03.09.2013 № 117/22-02/34465513,в якому, податковий орган посилається на Акт від 14.05.2013 № 156/22-4/31748459, складений Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області. Вказані Акти є носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою податкових органів і висновки викладені у них не мають доказової сили у даному спорі за відсутності доведення факту нереальності господарської операції.

Крім того, слід зазначити, що згідно з висновками частини першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Висновки акта є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № К/9991/50772/12.

Факт придбання позивачем товарів і послуг підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до витрат і податкового кредиту коштів і суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаного товару і послуг, посвідчується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, у тому числі видатковими накладними і податковими накладними.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із Акта перевірки посадовими особами податкового органу були досліджені первинні бухгалтерські документи позивача, складені за наслідком проведення господарських операцій із ТОВ «Енергомікс». Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про відсутність здійснення господарських операцій зроблені лише на підставі Актів інших перевірок, в яких податковий орган встановив безтоварність господарських відносин.

При цьому, суд, розглядаючи вказану справу враховує положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Водночас, наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту господарських відносин між ТОВ «БРИЗ» і ТОВ «Енергомікс». Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції позивача.

У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що контрагент позивача неправомірно виписав податкові накладні, а висновки податкового органу викладені в Акті перевірки не підтверджені фактично і є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 11.12.2013 № 0008892203 і від 11.12.2013 № 0008882203 є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 11.12.2013 № 0008892203 і від 11.12.2013 № 0008882203.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ» судовий збір у сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 січня 2014 р.