Рішення

від 20.01.2014 по справі 913/3335/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 січня 2014 року Справа № 913/3335/13

Провадження №8/913/3335/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта", м. Кременчук Полтавської області,

до Громадської організації "Лисичанська федерація боксу", м. Лисичанськ Луганської області, -

про стягнення 14007 грн. 86 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

у присутності представників сторін:

від позивача - представник не з'явився;

від відповідача - Крисанов Л.Д. - президент громадської організації, - паспорт ЕМ №821225, вид. Лисичанським МВ УМВСУ у Луганській обл. 26.12.2000; наказ № 1 від 06.04.2004, -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за компенсацію податку на землю за 2013 рік у сумі 13849,80 грн. та 3% річних у розмірі 158,06 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договорів позички № 1 від 19.04.2011 та № 3053-10/126-00 від 01.07.2010.

У зв'язку з надходженням позову 11.12.2013 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/3335/13.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 26.12.2013 до 20.01.2014 - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 20.01.2014 від відповідача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

Позивач до цього судового засідання не з'явився, але поштою спрямував листа від 13.01.2014 за вих. №91-27/298, яким довів до відома суду про те, що після його звернення з цим позовом до суду відповідач добровільно сплатив основний борг, - на підтвердження чого додав до листа наступні платіжні доручення: №1 від 16.12.2013 на суму 11541,50 грн. та №57 від 25.12.2013 на суму 2403,21 грн., - при цьому позивач у листі зазначив, що до складу суми платежу за останнім платіжним дорученням входить залишок частки основного боргу у розмірі 2308,30 грн., - а разом - 13849,80 грн.

З урахуванням викладеного просить стягнути з відповідача тільки 3% річних у сумі 158,06 грн. та витрати по сплаті судового збору, - розглянувши спір по суті за відсутності представника позивача.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але у судовому засіданні 20.01.2014 заявлені вимоги визнав у повному обсязі, підтвердив факт сплати основного боргу за вищевикладених обставин та не заперечив проти розгляду справи за відсутності позивача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача, - на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.07.2010 між позивачем (позичкодавець) та відповідачем (користувач) у простій письмовій формі був укладений договір позички №3053-10/126-00, відповідно до якого позичкодавець передає, а користувач приймає у тимчасове безоплатне користування (позичку) та зобов'язується повернути позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим договором, наступне майно: двоповерхову цегляну будівлю (за винятком приміщень: №65 площею 19,5 м 2 ; №66 площею 57,6м 2 ; №68 площею 1,7 м 2 ; №69 площею 1,9 м 2 ; №70 площею 8,6 м 2 ; №71 площею 18,8 м 2 ; №72 площею 17,4 м 2 ; №73 площею 12,5 м 2 ; №74 площею 10,9 м 2 ; №75 площею 12,4 м 2 ; коридору №67 площею 34,1 м 2 ; Ѕ частини сходового майданчика №7 площею 5,45м 2 ; Ѕ частини сходового майданчика №40 площею 7,8 м 2 ; Ѕ частини холу площею 10,05 м 2 , - а всього загальною площею 834,20 м 2 ), з підвалом літ."А2Н,а-а7, Пд" загальною площею 834,2 м 2 , з допоміжними побудовами: "Б,І", "В,ІІ", "Г" - гаражі враховуються на балансі як будівля управління старого ПТУ №21 за адресою: м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 432, а також майно, що знаходиться в цій будівлі (надалі - об'єкт позички) (п.1.1).

Повний перелік майна, що передається в безоплатне користування, його склад та залишкову вартість зазначено у Додатку №1 до договору (п.1.2).

Право власності на об'єкт позички до користувача не переходить (п.1.3).

Перелік зобов'язань користувача визначено у п.2.1 договору, до числа яких, зокрема, віднесено сплату частки податку на землю згідно рахунку позичкодавця, яку користувач зобов'язаний здійснювати щомісячно на підставі виставлених позичкодавцем рахунків (п/п 2.1.7).

Об'єкт позички вважається переданим після підписання сторонами акту приймання-передачі (п.3.2).

Об'єкт позички передається користувачу терміном на 35 місяців (п.4.1).

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно до вимог чинного законодавства України (п.6.1) (а.с.22-23).

Додатком до договору є розрахунок податку за земельну ділянку, сума якого на 2013 рік становить 5953,01 грн. (а.с.26).

Факт передачі користувачу предмету позички підтверджується двостороннім актом приймання-передачі майна від 14.07.2010 (а.с.24).

30.05.2013 сторони договору уклали додаткову угоду №2 до нього, яка не має істотного значення для вирішення цього спору (а.с.25).

19.04.2011 сторони уклали договір позички №1, аналогічний за змістом вищенаведеному, предметом якого є спортивно-оздоровчий комплекс "Нафтовик" загальною площею 11743,8 м2, з допоміжними побудовами: ТП 4м 2 , а також спортивне обладнання та інвентар, що обліковуються на балансі як основні засоби малоцінних необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, які знаходяться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Козаченко, 27А (п.1.1).

Усі інші умови цього договору є аналогічними умовам договору №3053-10/126-00 від 01.07.2010 (а.с.14-15).

Додатком до договору є розрахунок податку за земельну ділянку, сума якого на 2013 рік становить 5588,49 грн. (а.с.21).

Факт передачі користувачу предмету позички підтверджується додатками №1 (а.с.16), №2 (а.с.17) та №3 (а.с.18-20), підписаними обома сторонами договору.

Цей спір виник у зв'язку з наступним.

Позивач на виконання умов обох договорів 27.06.2013 за вих. №19-4063 спрямував на адресу відповідача наступні рахунки від 25 червня 2013 року - на сплату ним компенсації податку на землю на 2013 рік:

№172 на суму 7143,61 грн. - за договором №3053-10/126-00 від 01.07.2010;

№173 на суму 6706,19 грн. - за договором №1 від 19.04.2011 (а.с.27-28), - які відповідач отримав 04.07.2013 (а.с.29), - але заходів до їх оплати не вжив.

З метою спонукання його до виконання умов договорів позивач 22.10.2013 за вих. №1юр-6642 спрямував на адресу відповідача вимогу на суму 13849,80 грн., у якій запропонував негайно сплатити зазначені суми коштів (а.с.30).

Відповідач дану вимогу отримав 19.11.2013 (а.с.31), але заходів до погашення боргу не вжив, - що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач позов визнав повністю та уже на стадії розгляду спору сплатив основний борг.

Заслухавши відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши вищезгаданий договір, сторони у справі набули низку прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон - ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором належать до позички, оскільки відповідач переданим йому обладнанням користувався безоплатно, але з обов'язком - повернути майно на вимогу позивача.

Статтею 827 Цивільного кодексу встановлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

З обставин справи вбачається, що сторони дотрималися приписів ст. 828 ЦКУ щодо форми обох договорів.

Умова останніх про сплату користувачем частки земельного податку, на якій розташовані обидва предмети позички, узгоджується з приписами ст.796 Цивільного кодексу України.

Позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів, що відповідач неналежним чином поставився до виконання умов пунктів 2.1.7 договорів, - тобто припустився порушення зобов'язань.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договорів, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

При вирішенні питання про стягнення 3% річних суд керується приписами ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права відповідає ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

З урахуванням викладеного позов в частині стягнення 3% річних у сумі 158,06 грн. підлягає задоволенню повністю.

Що стосується вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 13849,80 грн., - то вона задоволенню не підлягає, оскільки відповідач після звернення позивача до суду з цим позовом добровільно сплатив його.

Позивач своїм листом від 13.01.2014 за вих. №91-27/298 довів до відома суду цю обставину, але від позову у цій частині не відмовився, - з урахуванням чого провадження у справі щодо стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1ст. 80 ГПК України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково: тільки щодо стягнення 3% річних у сумі 158,06 грн.

Керуючись ст.ст. 44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,509,525-527,530,610-614,623,625,827 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,32-34,36,43,44,49,п.1 1ч.1ст.80,ст.ст.82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В :

1.Позов Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" до Громадської організації "Лисичанська федерація боксу", - про стягнення 14007 грн. 86 коп. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Громадської організації "Лисичанська федерація боксу", ідентифікаційний код 26497558, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, просп. Леніна, 58 Луганської області, - на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", ідентифікаційний код 31570412 (01133, м.Київ, вул. Кутузова, 18/7) в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта", ідентифікаційний код 26113233 яка знаходиться за адресою: місто Кременчук, вул. Перемоги, 32/5 Луганської області, - 3% річних у сумі 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 06 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ПАТ "Укртранснафта" до Громадської організації "Лисичанська федерація боксу" - в частині стягнення основного боргу у сумі 13849 грн. 80 коп. - припинити за відсутності предмету спору.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 20.01.2014 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 22 січня 2014 року.

Суддя А.П.Середа