Рішення

від 15.01.2014 по справі 918/1831/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р. Справа № 918/1831/13

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат"

про стягнення 19 739 грн. 59 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Прищепа О.С. (довіреність №91/12-13 від 11.12.2013 року).

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирська фабрика гофротари" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат" про стягнення 19 739 грн. 59 коп. з яких: 17 325 грн. 00 коп. - заборгованість за поставлений товар, 734 грн. 30 коп. пеня та 1 680 грн. 29 коп. - 30 % річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він на підставі Договору № 27/03-13 від 03.06.2013р. укладеного між сторонами, поставив відповідачу товар - гофроящик 389х295х256 П-31К в кількості 3 150 штук на загальну суму 17 325 грн. 00 коп. яка станом на день звернення до суду останнім не сплачена, а тому позивач просить суд стягнути у примусовому порядку зазначену заборгованість, пеню та 30 % річних, передбачених п. 5.3 Договору за прострочення терміну оплати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та заперечення стосовно позовних вимог, однак правами, визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу по суті позовних вимог, без участі представника відповідача - за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, умови якого, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

03.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат"( далі - Покупець) укладено Договір поставки №27/03-13, відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (позивач) зобов'язується відповідно до умов цього Договору поставляти та передавати у власність Покупця (відповідач) паперово-картонну продукцію (надалі-Товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар.

Найменування, характеристики (марка, розміри тощо) товару, ціна за одиницю товару по позиціях, поставка якого буде здійснюватися у відповідності до цього Договору, вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору ( пункт 1.2 Договору).

Поставка товару здійснюється відповідно до п 3.5. даного договору на умовах ЕХW: склад Постачальника ( адреса складу: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, зазначається в замовленні) згідно Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс 2010", які застосовуються із врахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору Покупець здійснює оплату за Товар на протязі 30 (Тридцяти) календарних днів включно з дня отримання Товару Покупцем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

01 липня 2013 року Позивач поставив Відповідачу товар гофроящик 389*295*256 П-31К в кількості 3 150 штук на суму 17 325 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 0107-4 від 01.07.2013 року (а.с.13).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" в повному обсязі виконало прийняті на себе зобов'язання щодо поставки товару, який був замовлений відповідачем.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат" не виконало умов даного Договору, оплату даної партії товару не здійснило, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 17 325 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 59/10-13 від 28.10.2013 року з проханням сплатити заборгованість, яка останнім отримана, однак її вимоги проігноровані.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно із ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пенею є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за прострочення терміну оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, а також вартість товару з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять відсотки річних від простроченої суми.

Керуючись зазначеним пунктом Договору позивачем нараховано пеню в сумі 734 грн. 30 коп. за період з 31.07.2013р. по 25.11.2013р та 30% - річних за період з 31.07.2013р. по 25.11.2013р. розмір яких складає 1 680 грн. 29 коп.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання, та відшкодовує витрати, що понесла друга сторона.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, коли факт поставки відповідачу товару на суму 17 325 грн. підтверджується зібраними у справі доказами, термін сплати за який настав в силу положень п. 4.2 Договору, а нарахування пені за прострочення грошового зобов'язання та 30 % річних сторони обумовили в п. 5.3 Договору, суд перевіривши подані позивачем розрахунки та період нарахування, визнає позовні вимоги обгрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню, з покладенням судових витрат на позивача у справі, а тому керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат" (35100, Рівненська обл., Млинівський район, смт.Млинів, вул.Кірова, буд. 50, код ЄДРПОУ 32936076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари (45400, м.Нововолинськ, вул.Луцька, 25, код ЄДРПОУ 38485617) 17 325 грн. 00 коп. - заборгованості, 1 680 грн. 29 коп. - 30% річних, 734 грн. 30 коп. - пені та 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору..

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.01.2014 року.

Суддя Романюк Р.В.