Рішення

від 16.01.2014 по справі 918/1586/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р.Справа № 918/1586/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук`яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства "Волиньагрохолдинг", вул. Бригадний Двір, 16, с. Маяки, Луцький район, Волинська область, 45630 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Драйв", проспект Леніна, буд. 40, м. Харків, 61166 простягнення 103 858 грн. 56 коп. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Волиньагрохолдинг" (позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Драйв" (відповідач) про стягнення 103 858 грн. 56 коп. з яких: сума основного боргу - 102 750 грн. 00 коп., пеня - 1 108 грн. 56 коп. та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору, а саме невиконанні взятих на себе зобов'язань щодо передання товару у власність позивача, що стало підставою стосовно повернення попередньої оплати у сумі 102 750 грн. 00 коп. та нарахування пені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області (суддя Політика Н.А.) від 15.10.2013 року за було порушено провадження у справі № 918/1586/13.

Ухвалою господарського суду Рівненської області (суддя Політика Н.А.) від 05.11.2013 року матеріали позовної заяви № 918/1586/13 було направлено за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2013 року прийнято справу до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 09.12.2013 року.

У межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався з 09.12.2013 року на 09.01.2014 року та з 09.01.2014 на 16.01.2014 року.

05.11.2013 року представник позивача надав супровідний лист для долучення документів до матеріалів справи, а саме: клопотання про долучення документів; заяву про забезпечення позову з доданими матеріалами до справи; копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осію та фізичних осіб-підприємців щодо позивача та відповідача; письмове підтвердження про відсутність спору про цей же предмет і з тих же підстав в інших судах.

10.12.2013 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання у якому просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними матеріалами у справі та клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: акт звірки за 21.08.2013 - 03.12.2013 року; обігово - сальдову відомість; рух коштів по рахунку з товариством з обмеженою відповідальністю "СВ Драйв"; платіжне доручення № 543 від 22.08.2013 року на суму 103 750 грн. 00 коп.

09.01.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заяву у якій відмовляється від вимог заяви про забезпечення позову. Враховуючи відмову позивача від заяви про забезпечення позову, суд не вирішуватиме зазначену заяву по суті.

Представник позивача у судове засідання 16.01.2014 року не з'явися, але через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: обігово-сальдову відомість; рух коштів по рахунку за спірною господарською операцією; роз'яснення щодо розрахунку пені.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2014 року не з'явився, відзиву та документів витребуваних судом не надав, ухвали суду які були направлені за адресою відповідача, що зазначена у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичної осіб-підприємців, повернулись до господарського суду з приміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Пунктом 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.01.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

12.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Драйв» (продавець) та Фермерським господарством «Волиньагрохолдинг» (покупець) укладено договір № 18 купівлі-продажу (далі-договір).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що цей договір вважається укладеним сторонами на 1(один) рік та набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до пункту 6.2. строк цього договору починає свій перебіг з моменту підписання і може бути закінченим після повного виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с. 15).

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов'язується передати (відпустити) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Нітроамофоску NPK16:16:16 +8S (а.с. 13).

Одиниця виміру товару, загальна ціна товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару, що поставляється на умовах даного договору, визначається в виставленому рахунку на кожну окрему партію товару, що додаються до цього договору та є невід'ємною частиною.(пункт 2.1 договору)(а.с. 13).

Пунктом 3.1. договору визначено якість товару, що продається повинна відповідати ДСТУ даного виду товару. Продавець зобов'язаний на кожну партію товару, що поставляється, крім товарно-транспортної накладної та податкової накладної, видати якісне посвідчення, що засвідчує відповідність товару вимогам стандарту або технічних умов та ветеринарне свідоцтво.

В разі відсутності на сировину супровідного ветеринарного висновку (свідоцтва) покупець має право отримати такий висновок у місцевій ветеринарній службі (пункт 3.2.).

Відповідно до 3.3. договору поставка товару здійснюється на умовах самовивозу зі складу продавця. Приймання товару по кількості та якості проводиться на складі продавця представником покупця за адресою м. Рівне, село Городок.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що продавець зобов'язується передати товар в обумовлений термін, або не пізніше 5 банківських днів з моменту 100% оплати товару згідно виставленого рахунку відповідно до даного договору.

На підставі даного договору продавець виставив покупцю рахунок-фактуру № СФ-0000028 від 21.08.2013 року на загальну суму - 103 750 грн. 00 коп. (а.с.15)

Позивачем умови договору були виконано, що підтверджуєтся перерахуванням коштів відповідно рахунку-фактури № СФ-0000028 від 21.08.2013 року щодо оплати вартості товару на загальну суму - 103 750 грн. 00 коп. що підтверджується платіжним дорученням № 543 від 22.08.2013 року(а.с. 14).

Відповідач зобов'язання щодо передання у власність товару позивачу не виконав.

Оскільки відповідачем не було передано позивачу товар у власність, позивач 02.09.2013 року направив на адресу відповідача претензію № 21/21 від 02.09.2013 року з вимогою поставити оплачений товар, а саме 25 тонн нітроамофоски або повернути отримані за товар кошти у сумі - 103 750 грн. 00 коп., а також відшкодувати збитки, пеню та проценти за користування чужими коштами у сумі 3 321 грн. 21 коп.(а.с.17).

09.09.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ Драйв" було частково повернуто грошові кошти позивачу у розмірі - 1 000 грн. 00 коп. що підтверджується банківською випискою по рахунку із зазначенням: - повернення коштів за листом претензією № 21/21 від 02.08.2013 року (а.с. 19-20).

10.01.2014 року надана довідка вих. № 13 від Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у якій зазначено що 09.09.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Драйв» було повернуто кошти за листом-претензією № 21/21 від 02.08.2013 року у сумі - 1 000 грн. 00 коп. (платіжним дорученням № 85 від 09.09.2013 року)(а.с. 89).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача на момент звернення до суду із позовом складає 102 750 грн. 00 коп. за не поставлений товар.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 656 Цивільного кодексу України).

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України:

- одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передавання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Сторони прийшли до згоди, що продавець зобов'язується передати товар в обумовлений термін, або не пізніше 5 банківських днів з моменту 100% оплати товару згідно виставленого рахунку (пункт 4.1. договору).

Обов'язок повернення передплати є грошовим зобов'язанням продавця відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем 02.09.2013 року направлено на адресу відповідача претензію № 21/21 від 02.09.2013 року з вимогою поставити оплачений товар або перерахувати отримані за товар кошти в сумі 103 750 грн. 00 коп.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Невиконання продавцем обов'язку щодо передачі товару покупцеві дає останньому право відмовитися від договору, відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України за якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати ( частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

Позивач вказує, що виконання зобов'язання, щодо передачі проданого товару, втратило для нього інтерес, так як сплинув час, на протязі якого очікувалась поставка товару та була в ньому необхідність для ведення своєї господарської діяльності позивачем, що є підставою вимагати від відповідача, саме повернення попередньої оплати, а не виконання умов договору.

Доказів здійснення передачі товару за договором поставки у встановлені строки або повернення отриманих від позивача відповідач суду не подав.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи, що перерахування позивачем грошових коштів у якості попередньої оплати по договору та їх сума підтверджується зібраними у справі матеріалами, то за відсутності доказів поставки відповідачем товару, обумовленого Договором чи повернення суми попередньої оплати, позовні вимоги про стягнення 102 750 грн. 00 коп., судом визнаються обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі статтею 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Позивачем нараховано пеню у розмірі 1 108 грн. 56 коп. за період з 02.09.2013 року по 03.10.2013 року(з урахуванням роз'яснень) (а.с. 90).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 статті 217 Господарського кодексу України).

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), як учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 вищезазначеної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із пунктом 5.3 договору у випадку невиконання продавцем пункту 2 даної угоди за кожний день прострочки поставки товару в користь покупця, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку від загальної суми купівлі, яка підлягає оплаті, починаючи з дати закінчення граничного терміну поставки.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що нарахування пені у сумі 1 108 грн. 56 коп. є обгрунтованним і такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 2 077 грн. 18 коп.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Драйв" (р/р 26005000416993 в ПАТ «ФКБ Банк», МФО 380009, код ЄДРПОУ 38288551) на користь Фермерського господарства "Волиньагрохолдинг" (р/р 260083017595 в ВАТ «Ощадний банк України», МФО 333368, код ЄДРПОУ 34557127) основний борг у розмірі - 102 750 (сто дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі - 1 108 (одна тисяча сто вісім) грн. 56 коп. та 2 077 (дві тисячі сімдесят сім) грн. 18 коп. витрат зі сплати судового збору

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 21.01.2014 р.

Суддя Ємельянова О.О.