Рішення

від 15.01.2014 по справі 922/4880/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2014 р.Справа № 922/4880/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Бабиніним Д.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного АТ Підприємство "Харківхарчпром", м. Харків до ТОВ "Компанія "Тімекс", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представника позивача: Сільченко Т.І., дов. б/н від 20.11.2013 р.

Представник відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківхарчпром", звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тімекс" про стягнення суми основної заборгованості за договором-дорученням № 405 від 30.09.2011 р. в розмірі 888,00 грн., 3% річних в розмірі 51,24 грн., а також суми основної заборгованості за договором № 12/11 від 30.09.2011 р. в розмірі 15043,20 грн. та 3% річних в розмірі 680,63 грн., а також просив суд покласти на відповідач втирати на сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за вказаними вище договорами грошових зобов"язань.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач свого уповноваженого представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних ухвалами суду документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.спр. 48, 50).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

30 вересня 2011 року між позивачем (як виконавцем) та відповідачем (Як замовником) було укладено договір-доручення №405 на надання послуг(далі - "договір надання послуг").

Відповідно до п. 1.1 договору надання послуг замовник доручає, а виконавець зобов"язується здійснити протягом терміна дії договору від імені та за рахунок замовника дії, пов'язані з митним декларуванням вантажів замовника, керуючись переліком послуг та їх вартістю, відображених у додатку до договору, який є його невід"ємною частиною.

Згідно п. 4.1 договору надання послуг вартість послуг, що надаються виконавцем визначається по кожному об"єму робіт, керуючись додатком цього договору. Вартість вважається узгодженою, якщо замовник не заявив відмови в письмовому вигляді (п. 4.2 договору надання послуг).

Пунктом 4.3 договору надання послуг сторони погодили, що сплата за надання послуг може проводитись як в формі 100% передплати, так і за актом виконання доручення, але не пізніше 3 банківських днів.

Позивач стверджує, що він надав, а відповідач прийняв обумовлені вказаним договором послуги. Втім, останній за отримані послуги не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 888,00 грн.

Керуючись ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3 % річних за порушення грошового зобов"язання за договором надання послуг в розмірі 51,24 грн. за період з 26.12.2011 р. на 701 день.

30 вересня 2011 року між позивачем (як сторона 1) та відповідачем (як сторона 2) було укладено договір зберігання № 12/11 на митному ліцензійному складі (далі - "договір зберігання").

Відповідно до п. 1.1 договору зберігання сторона 1 надає стороні 2 послуги по зберіганню товару та інших предметів на митному ліцензійному складі МЛС) під митним контролем за винятком товарів та інших предметів, які заборонені до ввезення в Україну та вивозу з України, здійснює діяльність по митному очищенню товару, веде облік руху товарів, здійснює завантажно-розвантажувальні роботи.

Згідно п. 3.1 договору зберігання плата за зберігання перераховується на розрахунковий рахунок сторони 1 по наданому акту виконаних робіт.

Розмір плати за зберігання складає 8,00 грн. за 1 кв.м. площі, використовується за добу без ДПВ. Розмір оплати може бути змінено відповідно до характеру зберігання товару.

Позивач стверджує, що він надав, а відповідач прийняв обумовлені договором зберігання послуги, втім останній за них розрахувався не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 15043,20 грн.

Керуючись ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3 % річних за порушення грошового зобов"язання за договором надання послуг в розмірі 680,63 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання умов договору надання послуг позивач надав, а відповідач прийняв 20.12.2011 р. обумовлені вказаним договором послуги на загальну 888,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом виконаних робіт від 20.12.2011 р. (арк.спр. 14).

Окрім того, на виконання умов договору зберігання позивач надав, а відповідач прийняв обумовлені договором зберігання послуги на загальну суму 16540,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт (за зберігання вантажу на МЛС) (арк.спр. 19-24).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України).

Договором надання послуг (п.4.3) сторони погодили, що їх оплата здійснюється як в формі 100% передплати, так і за актом виконання доручення, але не пізніше 3 банківських днів.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснював попередньої оплати за договором надання послуг.

Таким чином, за договором надання послу відповідач мав розрахуватися перед позивачем в строк до 23.12.2011 р.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати за договором надання послуг частково або в повному обсязі.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором надання послуг станом на момент розгляду справи становить 888,00 грн.

Договором зберігання (п. 3.1) сторони погодили, що оплата за зберігання перераховується на розрахунковий рахунок позивача по наданому акту виконаних робіт.

Таким чином, з урахуванням викладеного, ст.ст. 253, 530 ЦК України, відповідач мав розрахуватися за договором зберігання в наступні строки:

- по акту виконаних робіт від 21.12.2011 р. на суму 115,20 грн. - до 22.12.2011 р.

- по акту виконаних робіт від 30.12.2011 р. на суму 1152,00 грн. - до 31.12.2011 р.

- по акту виконаних робіт від 24.01.2012 р. на суму 345,60 грн. - до 25.01.2012 р.

- по акту виконаних робіт від 03.02.2012 р. на суму 4416,00 грн. - до 04.02.2012 р.

- по акту виконаних робіт від 29.03.2012 р. на суму 4848,00 грн. - до 30.03.2012 р.

- по акту виконаних робіт від 10.10.2012 р. на суму 5664,00 грн. - до 11.10.2012 р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково розрахувався по договору зберігання - а саме - по акту виконаних робіт від 24.01.2012 р. на суму 345,60 грн. та по акту виконаних робіт від 30.12.2011 р. на суму 1152,00 грн. - до 31.12.2011 р.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не дані докази оплати по договору зберігання в більшій частині або в повному обсязі.

Таким чином, заборгованість відповідача по договору зберігання станом на момент розгляду справи складає 15043,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов"язань за договором надання послуг та договором зберігання, а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимоги в частині стягнення основної заборгованості за договором надання послуг в розмірі 888,00 грн. та договором зберігання в розмірі 15043,20 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, враховуючи прострочення відповідачем грошових зобов"язань за договором надання послуг та договором зберігання, суд дійшов висновку в цілому про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних як за договором надання послуг, так і за договором зберігання.

Втім, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за договором зберігання, суд встановив, що ним не вірно визначені періоди обчислення відповідних сум, оскільки не враховано положення ст. 253 ЦК України, відповідно до якого перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, окрім того, розрахунок 3% річних по спірним договорам завищено позивачем.

Таким чином, 3% річних по договору надання послуг за визначений позивачем період з 26.12.2011 р. на 701 день підлягають стягненню в розмірі 51,09 грн.

Три відсотки річних по договору зберігання підлягають стягненню в наступному співвідношенні по актам виконаних робіт:

- по акту виконаних робіт від 21.12.2011 р. на суму 115,20 грн. - за період з 23.12.2011 р. на визначені позивачем 706 днів - в розмірі 6,67 грн.;

- по акту виконаних робіт від 03.02.2012 р. на суму 4416,00 грн. - за період з 05.02.2012 р. на визначені позивачем 662 дні - в розмірі 239,95 грн.;

- по акту виконаних робіт від 29.03.2012 р. на суму 4848,00 грн. - за період з 31.03.2012 р. на визначені позивачем 607 дні - в розмірі 241,57 грн.;

- по акту виконаних робіт від 10.10.2012 р. на суму 5664,00 грн. - за період з 12.10.2012 р. на визначені позивачем 248 дні - в розмірі 115,35 грн.

Загальний розмір 3% річних, який підлягає стягненню за договором зберігання становить 603,54 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми судові витрати при частковому задоволенні позовних вимог покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задовлених позовних вимог - в сумі 1712,52 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 175 ГК України, ст.ст. 11, 253, 526, 530, 610, 612, 625, 626 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товарситва з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тімекс" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківхарчпром" суму основної заборгованості за договором-дорученням № 405 від 30.09.2011 р. в розмірі 888,00 грн., 3% річних в розмірі 51,09 грн.

Стягнути з Товарситва з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тімекс" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківхарчпром" суму основної заборгованості за договором № 12/11 від 30.09.2011 р. в розмірі 15043,20 грн., 3% річних в розмірі 603,54 грн.

Стягнути з Товарситва з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тімекс" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківхарчпром" витрати на сплату судового збору в розмірі 1712,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.01.2014 р.

Суддя Суярко Т.Д.