Рішення

від 06.07.2006 по справі 15/136-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/136-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"06" липня 2006 р.                                     Справа № 15/136-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Клепай З.В. при секретарі Беловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Приватного підприємства "Агропромхімснаб", м.Київ

до Генічеської дослідної станції Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук, Генічеський район  

про  стягнення 38814 грн. 80 коп.

за участю представників сторін:  

від позивача:  Базилюк К.В. - представник, дор.№ 473від 28.12.05р.

від відповідача: Гула М.О. - адвокат, дор. від 05.07.2006р.  

          Справа передана на розгляд судді Клепай З.В. на підставі розпорядження голови господарського суду №122 від 03.07.06р.

          Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача  заборгованість за відпущені товари - засоби захисту рослин на підставі договору купівлі-продажу № 128-2005 від 28.02.05р. в сумі 32913грн., збитки від інфляції в сумі 427грн. 87коп., 240грн. 76коп. - 3% річних, пеню в сумі 2929грн. 26коп. та штраф в сумі 2303грн. 91коп., всього -38814грн.91коп.

          Відповідач погодився із сумою основного боргу - 32913грн. Проти стягнення збитків від інфляції, 3% річних пені та штрафу заперечує, оскільки  вважає нарахування вказаних сум безпідставним.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши  представників сторін, -

в с т а н о в и в:

28.02.05р. між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу  №128-2005, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар - засоби захисту рослин.

          На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 32913грн., що підтверджується  видатковою накладною №АП-р0180 від 04.04.05р. та не заперечується відповідачем.  Відповідно до п.2 договору  №128-2005 відповідач зобов'язаний був оплатити товар у строк до 01.09.05р., що ним не зроблено.

          Відповідно до ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Відповідно до ст.193 господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          За таких умов сума основного боргу підлягає стягненню.

          Відповідно до ст.625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  Згідно розрахунку позивача збитки від інфляції складають 427грн.87коп., а 3% річних складає 240грн.76коп. та  ці суми підлягають стягненню.

          Позивач також просить стягнути з відповідача 7% штрафу на підставі п.2 ст.231 ГК України.  

          Як вбачається із 3.5 договору №128-2005 сторони передбачили, що покупець, який прострочив грошове зобов'язання також несе відповідальність  відповідно до ст.231 ГК України. З посиланням на п.2 цієї статті він просить стягнути з відповідача 7% штрафу за несвоєчасну оплату товару більш ніж 30 днів. Як вбачається із диспозиції п.2 ст. 231 ЦК України вбачається, що відповідальність, яку позивач просить застосувати до відповідача, наступає за невиконання договірних зобов'язань по відношенню до підприємства, що належить до державного сектора економіки,  або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, тобто за невиконання зобов'язань перед державою. Позивач не є державною організацією, до того ж із договору вбачається, що виконання зобов'язань по договору покладено на позивача, а відповідач зобов'язаний прийняти таке виконання та розрахуватись за отриманий товар. Відповідачем не виконані грошові зобов'язання, відповідальність за невиконання яких передбачена п.6 ст.231 ГК  України і позивач на підставі цього пункту передбачив у договорі п.2.3 відповідно до якого  покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату товару шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, але  таку пеню позивач до стягнення не заявляє. Ним заявлена до стягнення пеня із розрахунку 0,1% за кожний день прострочки на підставі ч.1 п.2 ст.231 ГК України. За таких обставин підстав для стягнення  штрафу в сумі 2303грн. 91коп. та пені в сумі 29029грн. 26коп. не вбачається і в цій частині позов задоволенню не підлягає.

          На підставі викладеного та керуючись ст.49, 82,84,85 ГПК України,-

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Генічеської дослідної станції Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук, Херсонська області, Генічеський район, с.Новоолексіївка, вул.Опитна, 1 ( код за ЄДРПОУ 00497294, рахунок 26004301346 в Генічеському відділенні № 3141 ВАТ "Державний ощадний банк України" в Херсонській області, МФО 342092) на користь приватного підприємства "Агропромхімснаб", м.Київ, пр.Возз'єднання, 15 (код за ЄДРПОУ 30262667, рахунок 26001121 в ВАТ "МКБ"  "Київська дирекція" м.Києва, МФО 380151) - 32913грн. основного боргу, 240грн. 76коп. -3% річних, 427грн.87коп. збитків від інфляції, 335грн. 81коп. витрат по держмиту та 95грн. витрат на ІТЗ, всього 34012грн.44коп.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                  З.В. Клепай