Рішення

від 15.01.2014 по справі 541/3296/13-ц

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3296/13-ц

Провадження №2/541/54/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 січня 2014 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі - Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Миргородської районної державної адміністрації, Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області, Великосорочинської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Миргородської райдержадмінстрації, Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області, Великосорочинської сільської ради про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки розміром 0,65 га та 1/2 частину земельної ділянки площею 3,07 га після смерті матері - ОСОБА_6. В позові посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину земельних ділянок площею 0,65 га та 3,07 га, що розташовані на території Великосорочинської сільської ради, які вона успадкувала після смерті ОСОБА_7 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, але державні акти на зазначені земельні ділянки не встигла отримати. Позивачі прийняли спадщину у встановлений законом строк, але в зв'язку з тим, що на земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи, нотаріус відмовляє позивачам у видачі свідоцтва про право на цю спадщину після померлої матері, тому останні просили визнати за собою право власності в рівних частках на 1/2 частини земельних ділянок.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_8, що діє на підставі довіреностей (а.с. 21, 22) уточнив позовні вимоги і просив визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 право власності в рівних частках на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,6475 га та 1/2 частину земельної ділянки площею 3,0722 га, відповідно до даних Державного земельного кадастру.

Відповідач Великосорочинська сільська рада в судове засідання свого представника не направила, до суду подала заяву, в якій проти позову не заперечувала, просила справу розглянути у відсутність її представника (а.с. 66).

Відповідач Миргородська районна державна адміністрація в судове засідання свого представника не направила, до суду подала заяву, в якій при винесенні рішення по справі покладалась на розсуд суду, справу просила розглянути у відсутність її представника (а.с. 47).

Представник відповідача Управління Держземагентства у Миргородському районі Момот Л.І., що діє на підставі довіреності (а.с. 52) в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що Управління не є належним відповідачем по справі, оскільки, воно не є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення, а тому не повинно відповідати за позовом. Також зазначила, що відповідно до даних Державного земельного кадастру площа земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великосорочинської сільської ради, які належить померлій ОСОБА_7, становить 0, 6475 га та 3, 0722 га, натомість в Державних актах на праві власності на земельну ділянку ПЛ № 239482 від 10.02.2006 року вказана площа 0, 65 га та ЯБ № 416309 від 10.02.2006 року вказана площа 3, 07 га є заокругленими до двох знаків після коми. Крім того зазначила, що кадастровий номер 5323281000:00:007:0173 на земельну ділянку є невірним, оскільки в ньому міститься помилка, вірним є кадастровий номер 5323281000:00:008:0173.

Суд, заслухавши представника позивачів, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Великосорочинська сільська рада та Миргородська районна державна адміністрація є належними відповідачами у справі, оскільки відповідно ст. 335 ЦК України річ, яка не має власника, є безхазяйною і за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність, а відповідно до ст. 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності, у якій згідно ст.84 ЗК України перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Що стосується позовних вимог до Управління Держземагентства у Миргородському районі, суд вважає що воно не є належним відповідачем у справі, оскільки не є суб'єктом спірних правовідносин і позивачами не обгрунтовано, в чому полягає порушення, невизнання чи оспорювання цим відповідачем їхніх прав, свобод чи інтересів. Тому в позові до цього відповідача слід відмовити.

На підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14). За своє життя остання прийняла спадщину після померлої матері - ОСОБА_7, яка складалася з земельних ділянок площею 0, 65 га, з кадастровим номером 5323281000:00:007:0173 та 3,07 га з кадастровим номером 5323281000:00:011:0048, розташованих на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району та переданих померлій для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали їй на підставі державних актів на право приватної власності на землю серії ПЛ № 239482, та серії ЯБ № 416309 відповідно, виданих Миргородською райдержадміністрацією 10 лютого 2006 року та зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на праві власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010654500485 та за № 010654500484 відповідно. Частка ОСОБА_6 у спадщини становила 1/2, тому їй було видане свідоцтво про право на спадщину на 1/2 вказаних земельних ділянок (а.с. 15). Державні акти на право власності на вказані земельні ділянки на ім'я ОСОБА_6 не видавалися, тому державний нотаріус Першої кременчуцької державної нотаріальної контори відмовляє позивачам в видачі свідоцтва про право на спадщину на ці земельні ділянки після смерті ОСОБА_6 (а.с. 20). Позивачі прийняли спадщину після смерті матері, що підтверджується матеріалами спадкової справи (а.с. 67-81), але частину спадкового майна - спірні земельні ділянки, не змогли юридично оформити на себе по причині відсутності правовстановлюючих документів на них (а.с.20).

Згідно ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Оскільки після смерті ОСОБА_7 спадщина була прийнята ОСОБА_6 та отримане свідоцтво про право на спадщину, з урахуванням даних про земельні ділянки, що зареєстровані за ОСОБА_7 у Державному земельному кадастрі (а.с.82-83), суд вважає що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 належали 1/2 земельної ділянки площею 0,6475 га з кадастровим номером 5323281000:00:008:0173 і 1/2 земельної ділянки площею 3,0722 га з кадастровим номером 5323281000:00:011:0048, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на землях Великосорочинської сільської ради Миргородського району.

Відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно - земельні ділянки, відсутні, що перешкоджає позивачам оформити право власності на них в позасудовому порядку, суд вважає за необхідне визнати за позивачами право власності в рівних частках на зазначене спадкове майно.

В зв'язку з тим, що позивачі не заявляють вимог про стягнення з відповідачів на їх користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.11 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 335, 1216, 1217, 1225, 1261, 1267, 1268, 1269, 1277 ЦК України, ст.ст.17, 84, 125 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 214, 215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Миргородської районної державної адміністрації, Великосорочинської сільської ради задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в рівних частках на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,6475 га з кадастровим номером 5323281000:00:008:0173 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,0722 га з кадастровим номером 5323281000:00:011:0048 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області та належали ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Миргородської державної нотаріальної контори Пазинич Р.В. 14 листопада 2009 року.

У позові до Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Суддя: Ю. В. Сидоренко