Постанова

від 03.12.2013 по справі 804/13491/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р. справа № 804/13491/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю сторін:

представників позивача Лосевої О.Е., Старовойтова Є.В. представника відповідача Герасіка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА ПЛЮС" до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо корегування задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2011-2012 року, та зобов'язання відновити суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2011-2012 року, -

ВСТАНОВИВ :

11 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АССА ПЛЮС" (далі - ТОВ "АССА ПЛЮС", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (том 1, а.с. 3-9) до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у АНД районі, відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо корегування в АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністтю "АССА ПЛЮС" податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2011 - 2012 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністтю "АССА ПЛЮС" податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2011 - 2012 роки.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проведення перевірки не відповідало вимогам Податкового кодексу України, та зазначає, що немає жодних доказів та підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених відповідачем дій, які полягають у коригуванні в автоматизованій системі показників податкової звітності позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення. Враховуючи, що відповідачем порушені права та інтереси ТОВ "АССА ПЛЮС", позивач звернувся до суду за захистом свого права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. (том 1, а.с. 1).

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, зазначив, що за результатами висновків акту № 447/22-1/36205981 від 11.09.2013 р. про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування та нереальності здійснення господарських операцій з підприємствами - контрагентами позивача, у програму АС «Податковий блок» ДПІ у АНД районі дійсно було внесено зміни, що підтверджується належними доказами, які відповідач вважає правомірними, тому просить у задоволенні позовних вимог ТОВ "АССА ПЛЮС" відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АССА ПЛЮС" зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.10.2008 р. за № 1 224 102 0000 044419 (том 1, а.с. 10-11), та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 12.11.2008 р. (том 1, а.с. 12).

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, чинне законодавство дозволяє податковому органу за результатами перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, якою виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, проводити документальні позапланові перевірки.

Судом встановлено, що відповідно до наказу, виданого ДПІ у АНД районі, було зроблено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 447/22-1/36205981 від 11.09.2013 р. «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АССА ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 36205981) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Лігран» (код за ЄДРПОУ 34656476) за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р., та ТОВ «Шоковіта» (код за ЄДРПОУ 33421689) за період з 01.09.2012 р. по 31.10.2012 р., з 01.12.2012 р. по 31.12.2012 р. (том 1, а.с. 29-60).

Матеріалами справи підтверджується, що за висновками акту № 447/22-1/36205981 від 11.09.2013 р. в електронну базу даних ДПІ у АНД районі АС «Податковий блок» було внесено зміни щодо контрагентів - постачальників ТОВ "АССА ПЛЮС", з якими, як зазначаэ податковий орган, не підтверджено податковий кредит по придбанню продукції (послуг), а саме з підприємствами: ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «Деміс-Агро», ТОВ «Вікторія Агроекспо», ФОП ОСОБА_4, СТОВ ім. Духова, ТОВ «ЛАН», ПП «Оріол-Ойл», ТОВ «Колос-Агро Трейд», СПП «Чумаки», ТОВ «АНТІК-АГРОС», а також, внесені зміни якими не підтверджено податкові зобов'язання по контрагентам - покупцям, а саме: ТОВ «ЛІГРАН» та ТОВ «ШОКОВІТА» (том 4, а.с. 35-36).

У судовому засіданні судом досліджено надані представниками позивача письмові докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з підприємствами - контрагентами ТОВ "АССА ПЛЮС", які було в повному обсязі надано до перевірки ДПІ у АНД районі (том 1, а.с. 110 - том 4, а.с. 11).

Виходячи із змісту заявлених позивачем позових вимог, щодо коригування ДПІ у АНД районі в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період 2011-2012 р., слід зазначити, що відповідно до п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1, 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Як встановлено судом, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, у спірних правовідносинах податковий орган податкового повідомлення-рішення не виносив, що підтверджує порушення норм ст. 58 Податкового кодексу України.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі -Порядок).

Як зазначено за змістом п.п.2.10.3 п.2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації колонки 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, колонки 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ, здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до п.2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження, та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з п.4.15 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Отже, питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може бути підставою для внесення змін до "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" на рівні ДПА України.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд також звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), якщо це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію, та при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Приймаючи до уваги, що самостійна зміна відповідачем в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього.

Отже, суд вважає, що позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Також слід враховувати, виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, і така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Враховуючи, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період 2011-2012 р., а також, слід зобов'язати Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА ПЛЮС" за період 2011-2012 р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю "АССА ПЛЮС" включила до податкових декларацій з податку на додану вартість за період 2011-2012 р.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, вимоги позивача знайшли підтвердження та не спростовані матеріалами справи, тому, є всі підстави для задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА ПЛЮС" у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ТОВ "АССА ПЛЮС" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 34,50 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 232 від 09.10.2013 р. (том 1, а.с. 2).

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09 грудня 2013 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА ПЛЮС" до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо корегування задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2011-2012 року, та зобов'язання відновити суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2011-2012 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо корегування в АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністтю "АССА ПЛЮС" податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2011 - 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС "Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністтю "АССА ПЛЮС" податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2011 - 2012 роки.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АССА ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 36205981; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Моторна, буд. 47А) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 34,50 грн. (тридцять чотири гривні 50 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 09 грудня 2013 року.

Суддя С. В. Прудник