Рішення

від 16.01.2014 по справі 248/7563/13-ц

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/7563/13-ц

2/248/22/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року

Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Нікіфорова М.Ю.

при секретарі: Нікуліної Г.Г.,

адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, матеріальної допомоги на оздоровлення з компенсацією та індексацією виплат , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення на роботі,стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, матеріальної допомоги на оздоровлення з компенсацією та індексацією виплат ., який уточнював. Позов мотивує тим, що працював на Українсько - канадському спільному підприємстві «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю , на посаді генерального директора з 01 січня 1991 року. 08 серпня 2008 року з ним, як генеральним директором Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю , роботодавцем був укладений контракт строком на один рік. 19 травня 2009 року була укладена додаткова угода до Контракту з генеральним директором Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, згідно якої продовжений термін дії контракту на період з 08 серпня 2009 року до 08 серпня 2013року. Наказом № 145 від 08.08.2013 року за підписом генерального директора ОСОБА_4, позивач був звільнений з посади Генерального директора Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі рішення Загальних зборів учасників Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 25.07.2013 р., оформленим протоколом № 32 Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 25.07.2013 р., абзацу 1 п.6.2 контракту з генеральним директором Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 08.08.2008 р. б/н та пункту 2 ст.36 Кодексу законів про працю України. Вважає наказ № 145 від 08 серпня 2013 року про його звільнення незаконним з тих підстав, що у зв'язку зі зміною учасників товариства ( придбання часток у статутному капіталі СП «Донбас-Ліберті» учасників компанії First Liberti Group Inc. та ТОВ «Біз-Лайн» компанією LEMONT SYSTEMS IN ), відбулися зміни щодо учасників товариства та зміни у статутному капіталі товариства, які підлягають обов'язковій державній реєстрації. Учасниками товариства за участю нового учасника компанії LEMONT SYSTEMS INC були проведені загальні збори учасників, на яких затверджені зміни до Статуту товариства та 25 липня 2013 року прийняте рішення не продовжувати термін дії Контракту з Генеральним директором ОСОБА_2, укладеного 08 серпня 2008 року, термін дії якого закінчується 08.08.2013 року, у зв'язку з порушенням Генеральним директором ОСОБА_2 абз. 12-13 п.2.2.2.,п.2.2.6 Контракту від 08.08.2008 р., п.13.1 Статуту Товариства, та перешкоджанням роботі ревізійної комісії товариства. Також було прийняте рішення про обрання Генеральним директором товариства з 09.08.2013 року ОСОБА_4. Державна реєстрація змін до Статуту на час звільнення позивача проведена не була, а тому позивач вважає, що рішення загальних зборів учасників товариства, у тому числі рішення учасників не продовжувати дію контракту укладеного 08.08.2008 року не мають юридичної сили для третіх осіб, тобто і для позивача . Згідно діючого на час звільнення Статуту товариства до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься питання звільнення генерального директора, але питання про звільнення учасниками на загальних зборах не вирішувалося, як і підстави звільнення. Генеральний директор ОСОБА_4 перевищив свої службові повноваження , незаконно звільнивши позивача, бо ОСОБА_4 у порушення рішення загальних зборів вже 08.08.2013 року вступив на посаду Генерального директора Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та видав наказ про звільнення, хоча згідно Статуту товариства питання укладення контракту з Генеральним директором відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників і згідно рішення від 25 липня 2013 року було прийнято рішення про укладення контракту з ОСОБА_4 з 09, а не 08 серпня 2013 року. Також позивач вважає, що термін дії контракту продовжився ще на невизначений строк, бо останнім днем роботи його по контракту було 07 серпня 2013 року. В цей день його не звільнили, а 08 серпня 2013 року він працював, тобто дія контракту продовжилася. Просить визнати незаконним наказ № 145 від 08 серппня 2013 року про його звільнення ,поновити на посаді Генерального директора Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, стягнути на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу. Зазначає, що незаконними діями відповідача йому заподіяна моральна шкода,яку він оцінює в 100 000 грн., бо він переніс і переносить нервово-емоційні переживання, стрес, моральні страждання, порушений нормальний спосіб його життя, Копію наказу про звільнення та трудову книжку йому не видали під час звільнення. просить стягнути на його користь моральну шкоду. Просить стягнути на його користь матеріальну допомогу на оздоровлення відповідно до п.3.4 Контракту з генеральним директором Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю під час виходу у відпустку, у розмірі середньомісячного заробітку за період з 2009 по 2013 роки, понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 4100 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник позивача-адвокат ОСОБА_1 надала пояснення аналогічні позовній заяви, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні з підстав зазначених в письмових запереченнях. Додатково представник відповідача ОСОБА_5 пояснила, що на час звільнення позивача діяв Статут товариства в редакції 2008 року, зміни до Статуту згідно загальних зборів за участю нових учасників товариства на час звільнення ОСОБА_2 зареєстровані не були. При звільненні була допущена технічна помилка. Тобто наказ про звільнення позивача видав та підписав ОСОБА_4, а повинні були видати та підписати учасники товариства.

Додатково представник відповідача ОСОБА_6 пояснив, що згідно рішення загальних зборів учасників товариства від 25 липня 2013 року був визначений останній день роботи позивача ОСОБА_2 - 08 серпня 2013 року. Наказ про звільнення ОСОБА_2 повинен був видати та підписати сам ОСОБА_2, але цього не зробив, тому був укладений контракт з ОСОБА_4 08 серпня 2013 року, незважаючи на рішення загальних зборів учасників про укладення з ним контракту з 09 серпня 2013 року, для того щоб ОСОБА_4 звільнив ОСОБА_2 та підписав наказ про його звільнення. З 09.08.2013 року трудові відносини з ОСОБА_2 були припинені. Процедура звільнення відбулася з чітким дотриманням чинного трудового законодавства. ОСОБА_2 оголосили наказ № 145 про його звільнення, підписаний ОСОБА_4, запропонували отримати копію наказу та трудову книжку, але позивач відмовився від отримання цих документів. Оплата за день роботи 08 серпня 2013 року відповідачем проведена. Зміни до Статуту підприємства дійсно на час звільнення ОСОБА_2 не пройшли державну реєстрацію з незалежних від відповідача причин. Статут з відповідними змінами був зареєстрований тільки 02 жовтня 2013 року і були внесені всі необхідні зміни до державного реєстру. Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення моральної шкоди, бо позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди. Не підлягають задоволенню вимоги позивача і стосовно виплати матеріальної допомоги на оздоровлення з компенсацією та індексацією виплат згідно умов укладеного з ОСОБА_2 контракту у зв'язку з тим, що підприємство за період 2009-2013 роки не отримувало прибутку, а матеріальна допомога відноситься до додаткових виплат, які виплачуються тільки, якщо товариство має прибутки. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що позивач ОСОБА_2 працював на Украінсько - канадському спільному підприємстві «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на посаді генерального директора з 01 січня 1991 року.

08 серпня 2008 року з ОСОБА_2, як генеральним директором Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю відповідачем був укладений контракт, на підставі якого виникають трудові стосунки між «Генеральним директором» та «Роботодавцем».

19 травня 2009 року між сторонами була укладена додаткова угода до Контракту та продовжений термін дії контракту з ОСОБА_2 на період з 08 серпня 2009 року до 08 серпня 2013року.

Наказом № 145 від 08.08.2013 року за підписом генерального директора ОСОБА_4, позивач був звільнений з посади Генерального директора Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі рішення Загальних зборів учасників Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 25.07.2013 р., оформленим протоколом № 32 від 25.07.2013 р., абзацу 1 п.6.2 контракту з генеральним директором Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 08.08.2008 р. б/н та п.2 ст.36 КЗпП.

Згідно з п.11.1 в) Статуту Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 08.08.2008 року до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства відноситься призначення і укладення контракту з генеральним директором Товариства, а також вирішення питання про його звільнення.

Згідно п.п.1.2-1.5 контракту з генеральним директором Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 08 серпня 2008 року Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін за цим контрактом. «Генеральний директор» є повноважним представником товариства при реалізації прав, повноважень, функцій, обов'язків, передбачених законодавчими актами України та Статутом товариства. «Генеральний директор» діє на підставах єдиноначальності. «Генеральний директор» підзвітний зборам учасників товариства у межах, встановлених чинним законодавством, статутом товариства та контрактом.

Згідно п.6.2. контракту припиняється, зокрема, після закінчення строку дії конракту.

У відповідності до п.7.6. контракту у разі виконання умов цього контракту після закінчення строку його дії термін дії продовжується строком на один рік.

Згідно протоколу № 31 від 25 червня 2013 року загальних зборів учасників Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю було прийняте рішення не продовжувати термін дії Контракту від 08 серпня 2008 року з Генеральним директором Товариства ОСОБА_2

Згідно протоколу № 32 від 25 липня 2013 року загальних зборів учасників Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю було прийняте рішення не продовжувати термін дії Контракту з Генеральним директором ОСОБА_2, укладеного 08 серпня 2008 року, термін дії якого закінчується 08.08.2013 року, у зв'язку з порушенням Генеральним директором ОСОБА_2 абз. 12-13 п.2.2.2., п.2.2.6 Контракту від 08.08.2008 р., п.13.1 Статуту Товариства, та перешкоджанням роботі ревізійної комісії товариства. Також було прийняте рішення про обрання Генеральним директором товариства з 09.08.2013 року ОСОБА_4, укласти з ним контракт строком на 6 місяців.

Також судом встановлено, що згідно протоколу загальних зборів учасників Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю № 29 від 24 травня 2013 року затверджений перехід частки компанії First Liberti Group Inc. у статутному капіталі СП «Донбас-Ліберті» до компанії LEMONT SYSTEMS INC. на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю № 1521 від 24 травня 2013 року, затверджено припинення прав компанії First Liberti Group Inc. як учасника СП «Донбас-Ліберті», затверджено набуття компанією LEMONT SYSTEMS INC. прав учасника СП «Донбас-Ліберті», затверджено перехід частки ТОВ «Біз-Лайн» у статутному капіталі СП «Донбас-Ліберті» до компанії LEMONT SYSTEMS INC. на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю № 1520 від 24 травня 2013 року, затверджено припинення прав ТОВ «Біз-Лайн» як учасника СП «Донбас-Ліберті», затверджено набуття компанією LEMONT SYSTEMS INC. прав учасника СП «Донбас-Ліберті».

Згідно протоколу № 30 від 06 червня 2013 року загальних зборів учасників Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю був затверджений Статут товариства в новій редакції.

Згідно ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації.

Внаслідок державної реєстрації змін до статуту вони набувають ознаки публічної достовірності, тобто де-факто набувають чинності для будь-яких третіх осіб.

Згідно ст.89 ч.5 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що Статут товариства в новій редакції на момент звільнення позивача зареєстрований не був.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що обставинами, які були підставою припинення трудових відносин між ОСОБА_2 і підприємством було закінчення терміну дії контракту та додаткових угод до цього контракту. Засновники серйозно розглядали питання про можливе продовження контракту з ОСОБА_2, але враховуючи результати ревізійної комісії, яка працювала довго, враховуючи висновки комісії, а також враховуючи збитковість підприємства були зроблені висновки не продовжувати контракт з ОСОБА_2 Також вони звернулися в правоохоронні органи, щоб вони вивчили питання про діяльність ОСОБА_2 Всі порушення, які були розкриті ревізійною комісією були занесені в протокол і підписані. ОСОБА_2 було поштою відправлено виписку з протоколу, це було зроблено відразу після зборів в якій вказувалося про не продовження з ним контракту. При підписанні контракту ОСОБА_2 чітко повинен був знати про закінчення контракту і про останній робочій день. ОСОБА_2 у свій останній робочий день повинен був видати наказ про своє звільнення. При врученні ОСОБА_2 наказу про звільнення він відмовився підписувати наказ, копію наказу він не взяв, оформити трудову книжку він теж відмовився. У зв'язку з тим, що він ввів підприємство до банкрутства йому не пропонувалася інша посада, він і сам не звертався на підприємство з таким проханням.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила що вона працює на Українсько-канадському спільному підприємстві «Донбас-Ліберті» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю з 2012 року. На момент її працевлаштування директором на підприємстві був ОСОБА_2 Їй було відомо, що він працює на підставі контракту. Наприкінці літа 2013 року їй стало відомо, що співвласники підприємства не збираються продляти термін дії контракту з Генеральним директором ОСОБА_2 08 серпня 2013 року ОСОБА_7 повідомив, що на загальних зборах учасників Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю було прийняте рішення на продовжувати термін дії контракту з Генеральним директором ОСОБА_2 та про призначення нового директора ОСОБА_4 На підприємстві був складений наказ від 08.08.2013 року про звільнення з посади Генерального директора ОСОБА_2 та про призначення нового ОСОБА_4 Їй було доручено провести належним чином звільнення, тобто зробити запис до трудової книжки та вручити документи, оформлені належним чином. ОСОБА_2 відмовився отримати копію наказу про звільнення та трудову книжку, про що відразу 08.08.2013 року були складені відповідні акти у присутності свідків. 09 серпня 2013 року рекомендованою поштою з повідомленням було направлено лист на адресу ОСОБА_2 з проханням прийти отримати документи. 28 серпня 2013 року було отримано підприємство поштове повідомлення про отримання листа ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що Фонд держмайна України є учасником товариства. Вона приймала участь у загальних зборах товариства як представник Фонду. На розгляді зборів було поставлено питання про продовження дії контракту з ОСОБА_2 Рішення про звільнення не приймалось, було прийнято рішення не продовжувати дію контракту з ОСОБА_2 Підставою не продовжувати дію контракту було виявлення порушень під час проведення перевірки на підприємстві. Наказ про звільнення ОСОБА_2 вона не бачила. Чи були зареєстровані зміни до статуту їй не відомо.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він прибув до підприємства 08 серпня 2013 року. Він разом з ОСОБА_12 представляють інтереси одного з власників підприємства. ОСОБА_2 в своєму на той час кабінеті був ознайомлений з наказом про звільнення, йому було запропоновано підписати приказ, про що він відмовився. Він був свідком при складанні актів про відмову від отримання трудової книжки та ознайомлення з приказом про звільнення. Більш конкретні деталі він не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_11

Ст.43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Головною гарантією цього є те, що підстави припинення трудових відносин вичерпно перелічені в КЗпП і звільнення працівника допускається тільки з цих підстав, а саме з підстав, передбачених ст. 36 КЗпП України

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

З урахуванням вимог ст. 23 КЗпП України контракт є строковим трудовим договором.

Ст.36 КЗпП України передбачає підстави припинення трудового договору, зокрема п.2 - у зв'язку з закінченням строку (п.2 і 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися до суду з заявою у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, що розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум ВСУ в постанові №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом, і перевіряти їх відповідність законові, суд не вправі визнавати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення (п.18).

Згідно п.13 цієї ж постанови вказано, що оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по

трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39-41 КЗпП).

Оцінивши обставини даної справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем допущено порушення норм діючого законодавства під час звільнення позивача.

При цьому суд виходить з того, що наказ про звільнення ОСОБА_2 прийнятий на підставі рішення Загальних зборів учасників Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 25.07.2013 року (протокол № 32), але по-перше, вказаними зборами учасників було прийнято лише рішення не продовжувати з дію контракту з ОСОБА_2, укладеного 08.08.2009 року, а не про його звільнення, по-друге, державна реєстрація відомостей про зміну учасників товариства, часток у статутному капіталі, стосовно нового Генерального директора товариства, на момент звільнення позивача не відбулася, тому це рішення не має чинності для третіх осіб, відповідно загальні збори 25.07.2013р. були неправомочні. На день звільнення позивача діяв Статут товариства, затверджений загальними зборами від 08.08.2008 року, дата державної реєстрації 30.10.2008 року, в якому зазначено, що Генеральним директором товариства є ОСОБА_2.

Крім того, згідно вищевказаного рішення Загальних зборів учасників Українсько - канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 25.07.2013 року було прийнято рішення про обрання Генеральним директором товариства з 09.08.2013 року ОСОБА_4, укласти з ним контракт строком на 6 місяців, доручити ОСОБА_2 передати 09.08.2013 р. ОСОБА_4 справи за актом приймання - передачі відповідно до діючого законодавства України. (протокол № 32), але в порушення цього рішення ОСОБА_4 вступив на посаду 08.08.2013 року і видав наказ про звільнення позивача в період, коли не мав відповідних правомочностей, враховуючи також те, що загальні збори учасників від 25.07.2013р. в силу відсутності державної реєстрації відповідних змін до Статуту товариства були неправомочні.

Також суд приймає до уваги, що строк дії контракту з позивачем встановлений до 08 серпня 2013 року, тобто визначена гранична дата та останній день роботи 07 серпня 2013 року. 07 серпня 2013 року звільнення позивача не відбулося. 08 серпня 2013 року трудові відносини позивача та відповідача продовжилися, тому на підставі п.7.5 контракту він вважається продовженим ще на один рік і розірвання його достроково до цього строку можливо з підстав, передбачених контрактом та КЗпП, а не з підстав, передбачених п.2 ст. 36 КЗпП України, яка прямо вказує, що звільнення за цим пунктом неможливе у випадку, якщо трудові відносини фактично продовжуються і ні одна із сторін не вимагала їх припинення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що звільнення позивача відбулося за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників товариства, які правомочні приймати відповідні рішення, наказ про звільнення виданий неповноважною особою і після граничної дати строку дії контракту трудові відносини між сторонами фактично продовжились, у зв'язку з чим звільнення за п.2 ст. 36 КЗпП України є безпідставним. За таких обставин наказ про звільнення позивача є незаконним і його слід поновити на попередній посаді.

У зв'язку з незаконним звільненням позивача суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.08.2013р. по день постановлення даного рішення, виходячи з того, що за вказаний період згідно з графіком роботи підприємства (п'ятиденний робочий тиждень) позивач відпрацював би 109 робочих днів, середньоденний заробіток позивача становить 876,58грн. з розрахунку 37693,11грн:43дн, де

- 37693,11 грн. - заробітна плата за два місця, що передують звільненню позивача

-43 - кількість відпрацьованих днів за цей період.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 95547,22 грн. з наступного розрахунку: 876,58 грн. х 109 роб.день = 95547,22 грн.

Також суд вважає, що неправомірними діями відповідача, які виразилися в незаконному звільненні, позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки були порушені його законні права, зокрема, право на працю, він переніс з цього приводу душевні та моральні страждання, хвилювався, нервував, був порушений звичний спосіб його життя і він змушений був докладати додаткових зусиль для його організації, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України є підставою для стягнення моральної шкоди.

Враховуючи вимоги ст. 23 ЦК України, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача моральну шкоду в сумі 1000,00грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення на його користь невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до п.3.4 Контракту під час виходу у відпустку, у розмірі середньомісячного заробітку за період з 2009 по 2013 роки, суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити, виходячи з того, що п.3.4. контракту від 08.08.2008р. дійсно передбачено виплату Генеральному директору під час виходу у відпустку один раз на рік матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку, при цьому п.3.6. контракту передбачено, що додаткові виплати Генеральному директору не нараховуються, зокрема, у разі відсутності прибутку з початку року. Згідно довідки наданої суду, підприємство за період 2009-2013 роки не отримувало прибутку, тому підстав для нарахування та відповідно стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення немає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави у зв'язку із звільненням позивача за трудовим спором від сплати судових витрат при подачі позову судовий збір в сумі 243,60грн. за вимоги немайнового характеру (поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди) та 955,47грн. за вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), усього 1199,07 грн.

Відповідно до ст.. 84, 88 ЦПК України з урахуванням вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 1100грн.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 23,36,47,233,235,237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 3,4,10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, матеріальної допомоги на оздоровлення з компенсацією та індексацією виплат задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ №145 від 08 серпня 2013 року про звільнення ОСОБА_2 з посади Генерального директора Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Поновити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., ур. с.Недригайлів, Недригайлівського району, Сумської області на посаді Генерального директора Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Стягнути з Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (м.Харцизьк Донецької обл.., вул. Філатова, 9, п/р 26007962486124 у відділенні №1 ПАТ «ПУМБ» у м.Харцизьку, МФО 334851, код ЄРДПОУ 00242861) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., ур. с.Недригайлів, Недригайлівського району, Сумської області, заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 95547,22 грн.., моральну шкоду в сумі 1000,00грн., та витрати на правову допомогу в сумі 1100 грн., усього 97647,22 грн.

Стягнути з Українсько-канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (м.Харцизьк Донецької обл.., вул. Філатова, 9, п/р 26007962486124 у відділенні №1 ПАТ «ПУМБ» у м.Харцизьку, МФО 334851, код ЄРДПОУ 00242861) на користь держави (рр 31218206700088 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ЄРДПОУ банку 34686480, отримувач - УДКСУ в м.Харцизьку, код платежу 22030001, призначення платежу - судовий збір, ДСА 050, символ звітності 206) судовий збір в сумі 243,60грн. та 955,47 грн., усього 1199,07 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя: